Карантин і масові заходи: погляд юриста
Сьогодні очікується запровадження заборони масових заходів в Україні. Спробую юридично відповісти на такі питання, чи можна проводити публічні заходи за умов карантину?
Для початку, нагадаю, що ще 2009 року юристи обговорювали на форумах "от запровадили карантин, постанова 1152 КМУ, а у нас концерт - відміняти чи проводити?" Та постанова Уряду мала назву "Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 серед населення" і перебачала "увести вищий рівень небезпеки, заборонивши проведення всіх масових заходів. Запровадити карантин у областях (список)". Однак, юридичне розуміння поняття "масового заходу" або було відсутнім, або було тотожнім "мирним зібранням". Що вочевидь не відповідало на питання "то чи проводити концерт чи виставку". Короткий підсумок тих дискусій такий: визначення масових заходів відсутнє, а отже проводимо (адже можна все, що не заборонено законом); заборона мирних зібрань для карантину можлива лиш у спосіб заборони судом. З цікавого: у той період суд дозволив Яценюку проводити мирне зібрання під час дії карантину.
Думаєте, з того часу національне законодавство розвинулось? ))) Побачимо, звичайно, що буде написано у очікуваній вже днями постанові про заборону масових заходів, однак щось підказує – нічого супер нового, а законодавство точно те саме.
Раніше було таке-сяке визначення "масових заходів" у відомчому наказі МВС, однак і воно втратило чинність у 2010 р. Певний слід його зберігся у наказі 2012 року, де все ще - самі переконайтесь - масові заходи фактично ототожнюються з мирними зібраннями: "…під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових та спортивних заходів, а також під час заходів у публічних (громадських) місцях…". Можна ще глянути Порядок організації недержавних масових заходів у м. Києві, однак визначення чи критеріїв "масового заходу" там так само не знайти. Таким чином, висновок простий: юридична заборона проведення масових заходів стосується невизначеного законодавством поняття, крім того передбачає встановлений законом порядок встановлювати особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення - див ст.30 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Порядок цей власне судовий - ст. 280 КАСУ. Кажіть, якщо знайдете інший!
Тепер, то як ця заборона працюватиме?
Найочевидніша паралель очікуваної реалізації заборони на проведення масових заходів: пам'ятаєте "Мовний закон", який у ст. 23 зобов'язує всі публічні заходи проводити українською або забезпечувати переклад на українську? І як, сильно помітно дія ціє вимоги, принаймні на заходах, зорганізованих не державою? (дисклеймер: я всіляко ЗА розвиток української мови!) До речі, якраз тут адекватне розуміння публічних заходів: "…культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів", втім визначення чи критерії також відсутні.
Тому очікується, на мій погляд, дещо двояка ефективність реалізації заборони: вочевидь там, де рішення про організацію мають природу управлінських і пов'язаних з публічною владою, то такі заходи точно мінуснуться. Також все те, що потребує погодження (найперше – мега масові заходи з антисанітарією, типу фестивалів) скоріше всього такі погодження не отримає. Інше питання, що буде з вже погодженими аналогічними заходами - думаю, будуть пробувати скасовувати відповідні погодження на підставі постанови, однак це має гарні перспективи оскарження в суді. А от всі решта, де організатори приватні особи – не бачу у законодавстві ефективного механізму примусу для непроведення заходів (а слід було б мати такий механізм).
Якщо таки захід відмінили, то постає два питання: 1) споживачам - як повернути кошти за квиток, і 2) організаторам - як вийти з найменшими втратами.
Найбезпечніший з усіх боків варіант - це переносити, а не відміняти. Відміну всі зрозуміють, однак не факт, що всім сподобаються фінансові наслідки відміни. Не відміняти - це прагматичний вибір, який - на мій погляд - не не відповідає чинному законодавству. У випадку прийняття рішення про відміну заходу можна пробувати обгрунтовувати дію форс-мажорного положення, якщо ви як організатор понесли чи нанесли збитки, але це не точно.
Прогнозую, що більшість заходів, організатори яких не мають відношення до держави, прямого (органи влади) чи опосередкованого (типу федерацій спорту), проігнорують заборони - і мають всі юридичні підстави на те.
З іншого боку, слід ставити в пріоритет здоров'я, і точно варто зробити все можливе для зменшення ризиків поширення захворювання. Крім того, явно пора закріпити визначення "масових заходів" (чи більш нормально назвати) і передбачити ефективний механізм реалізації. Механізм має прикрити інтереси всіх: і держави (щоб не поширювалась епідемія), і громадян (обмеження мають бути адекватними), і організаторів (як повернути кошти, вже вкладені в організацію заходів?).
Слідкуйте за оголошеннями про заходи, на які плануєте піти, і мийте руки!
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 184
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 135
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 111
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10817
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6112
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5977
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3856
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3581