Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок
Мова про Законопроєкт №14245, що повторює раніше відхилені пропозиції
Про нове, яке є забутим старим. Або про пристрасть депутатів повторювати старі помилки (ледь не написав про старі граблі).
Так, а за що мова? А мова про Законопроєкт №14245. Такий собі документ, що очікуванню повторює то, що вже проходило через наш законодавчий орган.
Верховна Рада України вже відхилила у цьому році законопроєкт №12251, який прямо передбачав обов’язкові квоти на використання тютюнової сировини вітчизняного походження при виробництві тютюнових виробів. Нагадаю, такий підхід був визнаний таким, що суперечить статті 3 ГАТТ/СОТ, яка забороняє внутрішні правила кількісного регулювання, що вимагають використання певної частки товарів національного походження. Крім того, він не відповідав зобов’язанням України перед Європейським Союзом щодо забезпечення вільної конкуренції та недискримінації товарів за походженням, статті 42 Конституції України, а також принципам Закону «Про захист економічної конкуренції».
Але “Нове” це добре забуте старе”. Як треба.
Отож, попри наявність чітких і публічних негативних висновків, законопроєкт №14245 фактично відтворює аналогічну логіку державного втручання у господарську діяльність виробників. Повторне винесення на розгляд подібної ініціативи без усунення ключових зауважень - щиро дивує. Чи ні?
Окрім цього Законопроєкт №14245 пропонує розширити функціонал електронної системи простежуваності (е-Акциз), включивши до неї тютюнову сировину. Водночас е-Акциз уже є надзвичайно складним інфраструктурним проєктом, який не має повноцінних світових аналогів і потребує значних технічних та організаційних ресурсів. Саме з цієї причини Верховна Рада була змушена ухвалити рішення про відтермінування запуску системи, оскільки масштаби завдань виявилися значно більшими, ніж очікувалося. Це істотно збільшує ризики нестабільної роботи та фактичного зриву впровадження е-Акцизу, що матиме негативні наслідки для всієї державної політики у сфері контролю за обігом алкогольних і тютюнових виробів.
Таким чином маємо перші висновки.
Нові вимоги не борються з нелегальним ринком і дублюють чинний контроль. Зауважте, проблема нелегального ринку тютюнових виробів не пов’язана з прозорістю обігу легальної тютюнової сировини. Незаконне виробництво та торгівля існують переважно поза межами офіційного обліку, і додаткові регуляторні вимоги до ліцензованих виробників не впливають на тіньові канали збуту. Натомість такі ініціативи створюють додаткове навантаження саме для тих суб’єктів, які вже працюють у правовому полі. При цьому чинне законодавство вже забезпечує комплексний контроль за обігом тютюнової сировини: щомісячну звітність до ДПС, встановлені норми втрат із фіскальними наслідками у разі їх перевищення, цілодобове відеоспостереження на виробничих і складських об’єктах, контрольні пости податкових органів, а також повноцінне впровадження е-Акцизу з 2026 року.
Запровадження додаткових, по суті дублюючих механізмів без оцінки ефективності вже чинних інструментів виглядає непослідовним, економічно необґрунтованим і таким, що може призвести до скорочення вітчизняного виробництва та зростання імпорту.
І, напевно, останнє. Непропорційні вимоги стимулюватимуть імпорт замість розвитку вітчизняного виробництва, бо, якщо Ви встановлюєте надмірні та непропорційні регуляторні вимоги до внутрішнього виробництва тютюнових виробів, що веде до істотного підвищення собівартості виробництва, то результат буде тільки негативний. Виявляється, що імпортувати готову продукцію може стати простіше та вигідніше, ніж здійснювати виробництво всередині країни, дотримуючись усіх запропонованих вимог.
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк вчора о 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука вчора о 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол вчора о 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв вчора о 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький вчора о 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков вчора о 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар вчора о 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк вчора о 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко 15.12.2025 20:55
- Секс під час війни: чому мозок "вимикає" бажання – і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич 15.12.2025 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних 15.12.2025 11:27
- Бізнес під вогнем: які рішення врятували компанії та стануть нормою у післявоєнній Україні Антон Мирончук 15.12.2025 09:17
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3233
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 560
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 329
- Зупинення провадження до рішення КСУ 261
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 175
-
Китай вперше підняв у небо дрон-невидимку CH-7 з дальністю понад 11 000 км: що він може
Технології 25220
-
Сонце в капсулі: як пити вітамін D, з чим поєднувати, коли він працює гірше та до чого тут магній
Життя 5278
-
Швеція підтвердила: Росія почала забезпечувати військовий захист "тіньовому флоту"
Бізнес 3288
-
Підозрювана в державній зраді телеведуча Панченко потрапила під санкції ЄС
Бізнес 2838
-
"Це наш шлях вижити". Клімкін питає Лібанову про "холодну впертість" українців та як нам об’єднатись
2469
