Переговори щодо ЗВТ – у пошуку балансу інтересів сторін
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцни
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцний фундамент для побудови якісно нового, поглибленого формату відносин між Україною та Євросоюзом, оновлять інституційні рамки співробітництва, сприятимуть поглибленню наших взаємин у всіх галузях, посилять політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
Нажаль, динаміка прогресу в переговорному процесі між нашою країною та ЄС є досить мінливою. Проте, на те є ціла низка причин. Адже позиція українських дипломатів є твердою – підписання Угод є безперечно стратегічною метою, проте бажання швидше поставити підписи не має стояти на шляху оптимізації її змістовного наповнення таким чином, щоб інтереси обох сторін були максимально враховані.
Наповнення майбутньої угоди про ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Тобто, Україна проходить шлях, яким раніше ніхто не йшов, і в цьому аспекті наш досвід буде унікальним.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі «ЗВТ+». Даний формат передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуютватимуться не тільки лібералізації двосторонньої торгівлі товарами, а також таких сфер як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.
Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
В ці дні в Києві проходить черговий раунд переговорів між Україною та ЄС з приводу укладення Угоди про Асоціацію, і від результатів цього раунду залежить те, наскільки реальним стане підписання Угоди вже цього року. На даному етапі сторони продовжують обговорення змістовного наповнення відповідних положень щодо створення ЗВТ на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів, яких наразі відбулось чотирнадцять.
Сторони досягли принципових домовленостей в таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами, захист прав інтелектуальної власності, конкуренція: антимонопольне законодавство і концентрація та державна допомога.
Водночас, існує низка питань, що викликають особливий інтерес та вимагають додаткової концентрації зусиль сторін. Зокрема, це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами, інструменти торговельного захисту, формування тарифів для українських кондитерських та аграрних підприємств на території Євросоюзу та інші.
Стратегія переговорів базується на необхідності досягнення балансу інтересів. Основним принципом, яким керується українська сторона на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.
Тобто, ефективне просування переговорів, залежить, в першу чергу, від реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг та капіталу. Проте, учасники переговорів демонструють прагнення встановити чіткіші керівні принципи та часові рамки для зближення України з Європейським Союзом. Тому Угоди про асоціацію та ЗВТ, можуть стати корисним інструментом для розбудови інтегрованих взаємин, що базуються на партнерстві.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 317
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9732
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5930
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4346
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4265
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3324