Переговори щодо ЗВТ – у пошуку балансу інтересів сторін
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцни
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцний фундамент для побудови якісно нового, поглибленого формату відносин між Україною та Євросоюзом, оновлять інституційні рамки співробітництва, сприятимуть поглибленню наших взаємин у всіх галузях, посилять політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
Нажаль, динаміка прогресу в переговорному процесі між нашою країною та ЄС є досить мінливою. Проте, на те є ціла низка причин. Адже позиція українських дипломатів є твердою – підписання Угод є безперечно стратегічною метою, проте бажання швидше поставити підписи не має стояти на шляху оптимізації її змістовного наповнення таким чином, щоб інтереси обох сторін були максимально враховані.
Наповнення майбутньої угоди про ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Тобто, Україна проходить шлях, яким раніше ніхто не йшов, і в цьому аспекті наш досвід буде унікальним.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі «ЗВТ+». Даний формат передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуютватимуться не тільки лібералізації двосторонньої торгівлі товарами, а також таких сфер як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.
Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
В ці дні в Києві проходить черговий раунд переговорів між Україною та ЄС з приводу укладення Угоди про Асоціацію, і від результатів цього раунду залежить те, наскільки реальним стане підписання Угоди вже цього року. На даному етапі сторони продовжують обговорення змістовного наповнення відповідних положень щодо створення ЗВТ на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів, яких наразі відбулось чотирнадцять.
Сторони досягли принципових домовленостей в таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами, захист прав інтелектуальної власності, конкуренція: антимонопольне законодавство і концентрація та державна допомога.
Водночас, існує низка питань, що викликають особливий інтерес та вимагають додаткової концентрації зусиль сторін. Зокрема, це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами, інструменти торговельного захисту, формування тарифів для українських кондитерських та аграрних підприємств на території Євросоюзу та інші.
Стратегія переговорів базується на необхідності досягнення балансу інтересів. Основним принципом, яким керується українська сторона на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.
Тобто, ефективне просування переговорів, залежить, в першу чергу, від реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг та капіталу. Проте, учасники переговорів демонструють прагнення встановити чіткіші керівні принципи та часові рамки для зближення України з Європейським Союзом. Тому Угоди про асоціацію та ЗВТ, можуть стати корисним інструментом для розбудови інтегрованих взаємин, що базуються на партнерстві.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8638
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 7687
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 7502
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7313
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 6729