Енергоефективність - практичний вимір. Досвід країн ЄС, що може бути з

Словаччина. Нове життя  «радянського спадку»

Хоч нині Словаччина є членом Євросоюзу, більшість багатоквартирних будинків у цій країні (88,5%) були побудовані ще за часів соціалістичної Чехословаччини (1946-1990) з використанням технології швидкомонтованих панельних будинків, широко поширених в колишніх країнах Східного блоку в тому числі й в Україні.

Крім того, як і в Україні, основними джерелами енергопостачання в Словаччині є природний газ (60,5%) і вугілля (37,1%). На геотермальні та поновлювані джерела енергії припадає лише 2,5% виробництва енергії. Більшість будинків у Словаччині підключені до систем центрального теплопостачання. Однак, зростання цін на енергоносії і неефективність постачальників централізованого теплопостачання призвели до того, що в певний час деякі будинки відключилися від мереж центрального опалення та інвестували в індивідуальні системи теплопостачання. Пік переходу випав на початок 2000-них років.

Проте, відмова від централізованого теплопостачання проблеми не вирішувала, тому що суттєве зростання цін на енергоносії (електроенергію та газ) призвело до подорожчання тепла навіть в тих будинках, де були встановлені індивідуальні системи опалення.

З цих причин питання підвищення енергоефективності будівель було визначено владою країни як пріоритетне. Реконструкція житлових будівель передбачала такі заходи, що сприяють зменшенню споживання енергії:

• утеплення зовнішніх стін;
• ізоляція даху (водонепроникність і теплоізоляція);
• заміна вікон у приміщеннях загального користування і вхідних групах;
• заміна всіх вікон (зазвичай проводиться індивідуально власниками квартир);
• утеплення стель підвалу;
• термостатичні клапани та налагодження системи опалення;
• реконструкція вертикальних труб і горизонтальних труб розподілу;
• реконструкція електричних установок (всередині квартири проводиться власниками помешкання);
• реконструкція електропроводки.

Нині законодавство Словаччини зобов'язує керуючих будинками або інші органи, які відповідальні за функціонування та експлуатацію будівель, раз на три роки доповідати про їх енергетичну ефективність з точки зору споживання тепла і гарячої води. Вони повинні оцінювати теплопродуктивність, в тому числі й кліматичні дані, а також перевіряти можливість підвищення енергоефективності в будівлях, якими управляють, спираючись на інформацію від консалтингових компаній, інших менеджерів будівель, а також інформацію потенційних інвесторів. Усі звіти аналізуються Словацьким Енергетичним Агентством.

Угорщина. Архітектурна спадщина VS теплозбереження

Досвід Угорщини може бути використаний в Україні в таких містах, як Львів, Одеса, Миколаїв, Харків та інших, де в центральній частині міста зосереджена велика кількість старих будівель, які мають історично-архітектурну цінність.

Справа в тім, що більш ніж третина міських багатоквартирних будинків в Угорщині були побудовані до 1960 року, а 20% - ще до Першої Світової Війни. У зв'язку з історичною та естетичною цінністю їх зовнішнього вигляду, загальна реконструкція та модернізація були не реальними для здійснення, адже змінювати зовнішній вигляд фасаду було неприпустимим.

Тому зусилля з модернізації були зосереджені на поліпшенні характеристик теплозбереження вікон та дахів, а також на ізоляцію верхнього й нижнього поверхів (включаючи підвали й стелі підвалу), що у підсумку дало свої результати щодо енергозбереження.

Німеччина. Футуризм «пасивного будинку» - від мрії до втілення

Технологія «пасивний будинок» була винайдена доктором наук Вольфганом Файстом в німецькому місті Дармштадт. Фізик - будівельник за фахом, він розраховував енергетичні баланси будівель до тих пір, поки йому не вдалося вирахувати такі показники будівлі, при застосуванні яких спеціальна система опалення буде не потрібна взагалі. Енергетична концепція «пасивного будинку» дозволяє знизити витрату енергії в новобудовах у 8-10 разів. У той час, як звичайні будівлі в Німеччині споживають від 150 до 250 кВт/м? на рік, «пасивному будинку» достатньо лише 10-15 кВт/м? на рік.

Будівництво житлових будівель за концепцією «пасивного будинку» вже досить поширене в Німеччині й має великий успіх. Крім того, численні інноваційні проекти реалізовані також при проектуванні й будівництві об’єктів соціальної інфраструктури країни.

Показовим проектом є будівля початкової школи «Зюйд-ост» за технологією «пасивний будинок» у швабському регіоні німецької Баварії.

У школі, побудованої за стандартом «пасивного будинку», досить багато тепла, виробленого 25 учнями та одним учителем ( що відповідає 1,5 кВт), щоб цілий рік у достатній мірі опалювати класне приміщення під час навчального процесу.

Завдяки великій кількості людей, що знаходяться в приміщенні, витрати на ізоляцію школи-«пасивного будинку» менші, ніж витрати на ізоляцію житлових «пасивних будинків». Крім того, однією з переваг школи, побудованої за технологією «пасивний будинок», є те, що навіть при відключенні теплових насосів на кілька днів температура всередині приміщення не знизиться до критичних показників. Спеціальні вікна для «пасивного будинку» гарантують комфорт в зимовий час однаково для всіх навчальних місць, навіть для тих, що розташовані поблизу вікон.

Якість повітря в «пасивному будинку» також вигідно відрізняється від інших будівель. Контрольована механічна вентиляція забезпечує приплив 15-20 м? свіжого повітря на людину, що відповідає повному повітрообміну в приміщенні двічі на день. Крім того, завдяки такій технології гарантується відсутність шуму і протягів у класній кімнаті.

Таким чином, в будівлі «пасивного будинку» не тільки значно знижуються експлуатаційні витрати, а також створюються більш сприятливі умови для навчання школярів та роботи вчителів.

Уроки для України