Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.09.2015 14:57
Заборонити не можна транслювати: як посилити інформаційну безпеку
Вадим СидорчукНародний депутат України VIII скликання (2014-2019)
Протидія російській пропаганді залишається одним із стратегічних завдань української держави у протидії російській агресії. Однак досі Києву не вистачає того ж таки стратегічного бачення інформаційної боротьби.
Протидія російській пропаганді залишається одним із стратегічних завдань української держави у протидії російській агресії. Однак досі Києву не вистачає того ж таки стратегічного бачення інформаційної боротьби.
За повідомленням відділу зв'язків із громадськістю Головного управління МВС в Одеській області, працівники обласного управління з боротьби із кіберзлочинністю виявили факти незаконної трансляції деяких телеканалів одним із Інтернет-провайдерів Одеси.
Заборона інформаційного продукту або обмеження доступу до каналів його трансляції як інструмент боротьби з пропагандою є дієвим, однак далеким від максимальної ефективності.
Самі по собі подібні обмежувальні заходи, застосовувані за умов реальної відсутності конкурентоспроможного національного продукту (або хоча б аналогічного за інформаційною спрямованістю) породжують інформаційний вакуум – адже кожен із заборонених продуктів мав свою аудиторію. Тож одна лише заборона може стати додатковим негативним стимулом несприйняття державної політики в інформаційній сфері.
Відтак держава не повинна забувати про системність заходів із забезпечення інформаційної безпеки, дбаючи про комплексність заходів, які вона реалізує в цій сфері.
Заборона трансляції російських інформаційних каналів, які вже давно перетворені Кремлем на засоби «промивки мізків», повинна підкріплюватися заповненням утвореного «вакууму» інформації власним конкурентоздатним інформаційним продуктом.
Для створення такого продукту держава повинна мати напрацьований комплекс завдань, які дозволили б стратегувати власну інформаційну кампанію з протидії ворожій пропаганді.
Особливої ваги це завдання набуває в контексті «гібридності» військової антиукраїнської кампанії РФ, а також спроб Москви максимально дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні, використовуючи для цього будь-які приводи.
А одним із найголовніших інструментів такої дестабілізації є поширення дезінформації. При цьому Москва може досить вдало використати факт заборони трансляції окремих каналів для того, щоб додатково «підігріти» ситуацію…
В умовах постійного військового й інформаційного конфлікту, Україні слід більше уваги приділяти інформаційній безпеці, не лише витісняючи антиукраїнську пропаганду з національного інформаційного поля, але й вибудовуючи власну стратегію інформування громадян.
