Відвід судді: закон, практика та поради

Безсторонній аналіз інституту відводу судді

ЗМІСТ

I. Відвід: сутність та підстави

II. Покрокова процедура відводу

III. Підстава відводу – конкретні кейси

IV. Не підстава відводу – конкретні кейси

V. Зловживання відводами

VI. Наслідки не відводу

VII. ЄСПЛ про відводи

VIII. Поради заявникам відводів

IX. Практика відводів у США

I. ВІДВІД: СУТНІСТЬ ТА ПІДСТАВИ

Довіра до судів – ключова умова демократичного суспільства (Hauschildt Case, 24.05.1989, № 11/1987/134/188, § 48).

Для гарантування судочинства незалежним і безстороннім судом, крім автоматизованого розподілу справ, передбачений відвід (самовідвід) судді як інструмент забезпечення дотримання судом принципів поведінки («Адміністративний процес України: теорія, практика», Смокович М.І., Бевзенко В.М.).

Відвід судді — це висловлення недовіри через його переконання або поведінку, які свідчать про упередженість чи прихильність. Для забезпечення справедливого розгляду незалежним і неупередженим судом, як передбачає ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ та ст.ст. 1 та 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Мета відводу – гарантія безсторонності суду для запобігання упередженості судді при розгляді справи, тоді як самовідвід покликаний усунути будь-які сумніви у безсторонності судді (ВП ВС, 02.11.2021, № 11-202сап21, КАС ВС, 13.05.2024, № 215/2945/23).

Не дарма суддя набуває повноважень після присяги, в якій урочисто зобовʼязується обʼєктивно, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону і дотримуючись етичних принципів судді (ч. 1 ст. 57 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Бангалорські принципи поведінки суддів включають ключові засади: незалежність, обʼєктивність, чесність, непідкупність, етичність, рівність, компетентність та старанність.

Дострокове припинення повноважень судді у справі можливе через задоволення заяв учасників справи про відвід або самовідвід судді чи колегії суддів. Відвід (самовідвід) може заявлятися:

– судді, що здійснює судочинство одноособово;

– одному чи декільком суддям з колегії;

– всьому складу суду, що судить колегіально.

Якщо відвід заявлено судді, який не розглядає справу чи не входить до колегії, заява повертається без розгляду (КЦС ВС, 13.11.2019, № 382/814/17).

Суддя може бути увільнений від ведення справи лише за вагомих причин, таких як важке захворювання або зацікавленість у справі (п. f Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів»).

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід (ККС ВС, 17.09.2019, № 277/599/15-к). Втім у судовій практиці діє презумпція особистої безсторонності суду, поки не надано доказів протилежного (КГС ВС, 13.03.2024, № 910/10904/23).

Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного звʼязку, упередженості чи впливу – він повинен бути вільним від цього і в очах стороннього спостерігача (КАС ВС, 25.07.2019, № 825/3587/15-а).

Суддя заявляє самовідвід, якщо не може винести обʼєктивне рішення чи у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості (п. 2.5. Бангалорських принципів).

Суддя не може свавільно зловживати самовідводами. Кожен самовідвід у справах, що тривало перебувають на розгляді, оцінюється на предмет зловживання правом та обґрунтованості (ВП ВС, 02.11.2021, № 11-202сап21).

Відвід судді не може спростовуватися потребою дотриматися розумних строків розгляду справи (ВП ВС, 04.11.2021, № 11-202сап21).

Підстави відводу визначають виключно ЦПК, ГПК, КАС та КПК. КУпАП підстав не містить, тому керуємося нормами КПК, конституційними принципами, вимогами обʼєктивності та неупередженості судді з урахуванням міжнародно-правових актів (№ 639/5381/24).

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1. Суддя – член сімʼї або близький родич (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сімʼї або близький родич цих осіб):

1.1. сторони справи (позивач і відповідач) чи інших учасників судового процесу:

Зареєстроване право власності на земельну ділянку в садівничому товаристві – відповідача у справі, який належить близькому родичу судді – підстава відводу (№ 911/3280/23).

Родинні звʼязки судді з членом КДК прокуратури за умов участі відповідачем Офісу генпрокурора – підстава відводу, навіть якщо Комісія не учасник процесу (№№ 320/8068/24; 320/4021/24).

Прокурор, який колись брав участь у справі – близький родич судді й це підстава відводу (№ 916/1113/23).

Дружина позивача працює суддею в цьому ж суді – не достатня підстава вважати суддю упередженим та необʼєктивним (№ 463/8251/22).

Обслуговування родичів судді в поліклініці, де працює відповідач – не підстава відводу (КЦС ВС, 11.01.2020, № 754/1492/17).

Ідентичне прізвище судді та сторони у справі – не підстава відводу (КГС ВС, 25.10.2024, № 910/8714/18).

1.2. осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі:

Якщо на момент подання заяви про відвід близький родич судді перестав бути представником сторони через звільнення – це не підстава відводу (№ 925/555/21).

1.3. іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу:

До складу суду не можуть входити члени сімʼї, родичі між собою чи родичі подружжя.

Суддя-родич іншого судді, який розглядав справу у суді першої інстанції підлягає відводу (КЦС ВС, 14.06.2023, № 753/24473/21). Протилежна думка: участь судді у справі в минулому та його родинний звʼязок із суддею, який розглядав справу у першій інстанції – не достатня підстава сумніватися в неупередженості (КЦС ВС, 21.06.2023, № 607/19086/13-ц).

Припущення, що родичі судді працюють у судах різних інстанцій та посадах і це ніби свідчить про необʼєктивність та упередженість – не підстава відводу (КАС ВС, 30.01.2023, № 120/1966/21-а).

2. Суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі.

КПК деталізує, якщо суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.

3. Суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи

КПК деталізує, якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени його сімʼї заінтересовані в результатах провадження.

За Коментарями до Бангалорських принципів:

– суддя має самовідвестися, якщо рішення у справі вплине на його матеріальні інтереси, зокрема, коли він володіє часткою компанії-учасниці й результат може обґрунтовано виглядати як вплив на його інтереси. Проте суддя може брати участь у справі при незначній частці у компанії та якщо результат навряд вплине на інтереси. Якщо ж процес загрожує існуванню компанії, це потребує додаткової оцінки;

– матеріальна зацікавленість не охоплює активи у спільних фондах, депозитах, кредитних спілках чи держцінних паперах, якщо процес не здатен істотно вплинути на їх вартість;

– суддя не підлягає відводу, якщо є клієнтом банку, страхової чи кредитної компанії, яка є стороною у справі, за відсутності невирішених спорів чи особливих операцій.

Щодо відносин «суддя-клієнт – банк, страхова, лікар» практика України повернула у бік відводів, однак про це далі.

4. Порушено порядок визначення судді для розгляду справи

Судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на реалізацію права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як частини права на суд за ст. 6 ЄКПЛ (КГС ВС, 23.09.2024, № 910/14451/22).

Відсутня спеціалізація судді – безумовна підстава відводу (КАС ВС, 11.01.2018, № П/811/642/17, 24.04.2019, № 456/2787/17)

Описки в ухвалах, які порушили процедуру розподілу справ, та родичі судді в Криму – не вказує на упередження (№ 216/5161/22).

Неправильна вказівка кількості учасників справи, що ніби може вплинути на функціонування автоматизованої системи розподілу справ між суддями та на результат розподілу, а також може свідчити про втручання в роботу цієї системи – не підстава відводу (КАС ВС, 28.02.2019, № 806/962/17).

Повторне потрапляння провадження до того ж складу суду – не підстава відводу. Це нововведення розʼяснене в ухвалі КАС ВС, 03.10.2024, № 520/37646/23. Правильно це чи ні – не предмет публікації.

5. Суддя вже брав участь у вирішенні справи

Для збереження довіри до судового процесу, судді, які вже висловили свою позицію щодо окремих аспектів справи, повинні самовідводитися у випадках повторного розгляду тієї ж справи, аби уникнути будь-яких сумнівів в неупередженості (КЦС ВС, 04.10.2024, № 2-412/07).

Суддя, який брав участь у касаційному розгляді справи не може брати участі в розгляді заяви про перегляд рішення за винятковими обставинами (КАС ВС, 01.08.2023, № 560/4060/19).

Якщо у справі необхідна оцінка права, яке суддя вже оцінив у іншій справі щодо цього ж позивача – це підстава відводу (№ 810/2634/18).

Вирішення суддею процедурних питань раніше, які не належать до оцінки обставин справи – не підстава відводу (ВП ВС, 08.09.2023, № 1-7/12).

Участь судді у розгляді справи в суді першої інстанції не безумовна підстава відводу, якщо рішення цього судді не скасоване (КЦС ВС, 21.06.2023, № 607/19086/13-ц).

Участь судді у прийнятті постанови апеляційного суду, яка оскаржується у касаційному порядку – відвід (КАС ВС, 12.06.2019, № 826/3462/17).

Участь колегії касаційного суду в іншій справі, де позивач також був стороною й отримав відмову, не може бути підставою казати про упередження чи необʼєктивність суддів у поточній справі (КАС ВС, 20.06.2018, № 646/12644/15-а).

Участь судді в інших справах за участі Людини, навіть якщо у цих справах суддя відводився від розгляду, не створює обʼєктивно виправданих побоювань щодо неупередженості судді при розгляді справи обʼєднаною палатою (КЦС ВС, 16.10.2024, № 705/4763/22).

6. Інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обʼєктивності судді:

Океан практики з цими обставинами та конкретними кейсами нижче, а поки …

II. ПОКРОКОВА ПРОЦЕДУРА ВІДВОДУ ЗА ЦПК, ГПК, КАС

Строк подання. «Якщо ти чекав слушного моменту, то це був він». Був у тому розумінні, що ти його щойно безповоротно втратив (окрема думка судді КСУ Олега Первомайського, № 6-уп/2024, 01.10.2024).

Строк для заявлення відводу – це процесуальний фільтр для запобігання зловживанню правами.

Відвід можна заявити й до відкриття провадження, однак далі строки жорсткі:

– 10 днів після отримання ухвали про відкриття провадження та не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання при спрощеному провадженні;

– опісля – 2 дні з моменту виявлення лише за виняткових обставин, якщо причина була невідома до закінчення попереднього строку.

Винятковість обставин, наприклад, в обізнаності. Заявник не має знати обставини від відкриття провадження призначення справи для розгляду по суті (№ 902/774/20).

Інакше – зловживання процесуальними правами. Як от подання заяви більш ніж через 10 днів після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а також під час першого судового засідання (КАС ВС, 07.05.2020, № 826/12191/18).

Подання заяви про відвід як додаток касаційної скарги до автоматизованого розподілу не до конкретної колегії суддів та без викладення конкретних фактів упередженості чи необʼєктивності повертається без розгляду (КАС ВС, 17.10.2024, № 215/2910/24). «Суддя: – Що не так? Ви ж тільки побачили мене! Адвокат: – Ваша честь, виглядаєте, як суддя, що завжди стає на бік мого опонента».

Заява про відвід, яка надійшла до суду після перегляду залишається без розгляду, оскільки не може бути предметом судового розгляду (ККС ВС, 14.10.2024, № 403/14755/12).

Суд залишає без розгляду повторні відводи з уже розглянутих підстав (КЦС ВС, 15.10.2024, № 500/2395/18).

Ухвала суду про залишення без розгляду заяви про відвід судді спрямована на розвʼязання окремого процесуального питання, не перешкоджає провадженню у справі та не підлягає окремому оскарженню (КЦС ВС, 11.03.2020, № 2-5151/09).

Приклад прикрого зволікання з відводом, коли суддя – кум сторони (751/2658/18).

Відвід розвʼязує суд, який розглядає справу та задовольняє лише обґрунтований.

При визнанні відводу необґрунтованим і він поданий за понад 3 дні до засідання – його розглядає суддя не з колегії по справі. Цьому судді відвід заявити не можна (КАС ВС, 23.09.2024, № 260/10589/23).

Заяву, подану менш ніж за 3 дні до засідання, розглядає суд, що веде справу.

Якщо відвід не можна розглянути у суді, де слухається справа – передають до найближчого суду.

Якщо суддів менш ніж троє – рішення про відвід ухвалюється в нарадчій кімнаті тим суддею, що розглядає справу, без передання справи іншому судді чи суду.

Відвід судді ВП ВС розглядає ВП ВС і не передається іншому судді.

Строк розгляду відводу:

– суддя, що не є частиною складу суду – 2 робочі дні, але не пізніше засідання;

– суддя іншого суду – не пізніше 10 днів після отримання відводу;

Відвід, поданий поза судовим засіданням розглядається в письмовому порядку.

Суд може вирішувати відвід судді з або без повідомлення учасників у судовому засіданні. Неявка учасників не зупиняє розгляд відводу (КЦС ВС, 03.09.2024, № 2/1519/7865/11).

Наслідки відводу:

– при відводі судді, що одноособово розглядає справу – справу передають іншому судді того ж суду;

– при відводі одного судді з колегії чи всієї колегії – справу розглядають в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів;

– якщо новий склад неможливо утворити через відводи – голова суду передає справу до іншого суду (№ 638/8603/24).

Суддя не можна відсторонити від участі у розгляді, коли жодний інший суд не можна призначити для розгляду справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до судової помилки (п. 2.5. Бангалорських принципів).

Сама по собі ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди (КЦС ВС, 13.11.2019, № 382/814/17). Окремо про таке відшкодування тут.

Відмінності за КПК. Заяву про відвід можна подати під час досудового розслідування (відразу після виявлення) та судового провадження – до початку розгляду. Після початку розгляду – лише якщо підстава раніше не була відома.

Розгляд відводів:

– одноособовий суд – інший суддя того ж суду;

– колегіальний суд – той самий склад суду;

– досудове розслідування – слідчий суддя;

– судове провадження – суд, що веде процес.

Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід для затягування провадження – суд має право залишити таку заяву без розгляду.

Про зловживання окремо нижче.

III. ПІДСТАВА ВІДВОДУ – КОНКРЕТНІ КЕЙСИ

«Optimus judex qui minimum sibi» – кращий суддя той, хто зводить до мінімуму власний розсуд.

У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка діє допоки не надано доказів протилежного (КАС ВС, 15.07.2019, № 9901/116/19, КЦС ВС, 17.10.2024, № 705/4763/22).

Обґрунтована підозра в упередженості може виникати, якщо:

– існують дружні чи ворожі відносини між суддею та учасником справи;

– суддя близько знайомий з учасником, чиї свідчення суттєво впливають на результат справи;

– суддя різко відхиляв свідчення в попередній справі, що викликає сумніви у неупередженості;

– суддя під час слухання висловився неврівноважено про спірне питання;

– є інші реальні підстави сумніватися в здатності судді залишатися неупередженим та ухвалити обʼєктивне рішення.

Суддя не повинен розглядати справи за участю адвоката, з яким має романтичні стосунки, окрім формальної участі адвоката. Самовідвід судді не потрібен у справах, де залучені інші члени фірми адвоката (Коментарі до Бангалорських принципів).

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від коментарів, які можуть вплинути на перебіг справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання (КАС ВС, 23.01.2024, № 640/1963/20).

Віроломний заповіт на суддю – ефектний спосіб, але дискредитує суддю та судову систему, перешкоджає судочинству та направлений на затягування розгляду (№№ 757/30963/22-ц, 553/1820/20, 5023/1668/12, 937/9116/20, 2/320/2920/19).

У кожній справі слід вирішувати, чи мають стосунки таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, 10.06.1996, № 22399/93, § 38).

Позивач у справі – суддя, де раніше працював суддя, який розглядає справу та іноді був у складі колегії з позивачем (ВП ВС, 10.05.2018, № 800/439/17).

Суддя мав позапроцесуальне спілкування з обвинуваченим – колишнім поліціянтом (№ 691/861/23).

Дружні відносини судді з чоловіком представника сторони (КГС ВС, 15.10.2024, № 910/72/24).

Родинні звʼязки помічника судді з учасником судового процесу можуть свідчити про обʼєктивну упередженість судді (Tsulukidze and Rusulashvili v. Georgia, 29.08.2024, №№ 4681/21, 17256/22).

Учасник провадження – працював секретарем при судді чи просто колишній працівник суду (№№ 639/5381/24, 338/200/22).

Кумівство у процесі недопустиме (№ 309/1849/24). Визначальне у подібних ситуаціях не сам статус позаслужбових відносин (дружба, сусідство, кумівство, побратимство тощо), а їх характер (№ 991/2364/23). Аналіз поняття «кум», «хрещений» тут.

Якщо суддя і ваш опонент однокласники – час згадати про Бангалорські принципи (№№ 675/550/24, 561/633/23, 705/4546/22, 914/2336/22).

Інакше з одногрупниками та з простим одночасним навчанням у школі чи ВНЗ, але варто досліджувати конкретні обставини (№№ 204/3503/19, 199/10285/23, 367/9043/21, 182/5370/19, 182/3291/23, 686/11695/24, 308/15159/23).

Навчання дітей судді та обвинуваченого в одній школі – не підстава відводу (№ 638/15101/24).

Суддя – клієнт відповідача:

– банку (№ 709/665/20). Інша думка: цивільно-правові відносини судді з банком-відповідачем – не підстава відводу (№№ 910/836/23, 910/17630/19);

– постачальника комунальних послуг (№ 291/125/17);

– страхової компанії (№ 910/5039/24);

– стоматолога (№ 486/218/22);

– клініки (№ 641/8007/21).

Відвід необхідний, якщо справа має важливе значення для правової системи України та щоби за субʼєктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді (ВП ВС, 04.02.2020, № 908/137/18).

IV. НЕ ПІДСТАВА ВІДВОДУ – КОНКРЕТНІ КЕЙСИ

«Jurato creditur in judicio» – тому, хто дав присягу судді, слід вірити.

Судді не варто постійно користуватись правом на самовідвід, оскільки це може потенційно призвести, що у невеликих містах з незначною чисельністю населення суддя буде відстороненим від майже кожної справи (Коментар до Кодексу суддівської етики).

Дружба судді у соцмережах з родиною сторони не підстава відводу (№ 120/531/19-а: 11.04.2019, 12.04.2019).

Статус дружби в соцмережі не може свідчити про дружбу в реальному житті та не може свідчити про особливі стосунки в розумінні процесуального законодавства. Існування такого статусу між людьми в соцмережі не достатньо, щоб установити упередженість судді (№ 120/531/19-а).

Вподобайки та коментарі теж не показник дружби (№ 991/608/23).

Термін «друг», що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соцмережі, не відсилає до дружніх стосунків у традиційному сенсі цього слова, існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість; соціальна мережа – просто специфічний засіб комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, і в цьому випадку – однаковий рід занять (Court of Cassation, 05.01.2017, № 16-12.394).

Знайомство судді зі стороною у справі не може бути достатньою підставою для висновку про особисту, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті судового розгляду або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або обʼєктивності при розгляді справи (КАС ВС, 27.09.2024, № 990/306/24).

Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема й у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя. У протилежному випадку судді позбавлені можливості висловити позицію при розгляді інших подібних справ надалі (КГС ВС, 28.10.2024, № 910/8714/18).

Не підстава відводу судді: віросповідання, етнічне чи національне походження, стать, вік, класова приналежність, майновий стан, сексуальна орієнтація, соціальне походження, освіта, трудовий стаж, членство у громадських, спортивних чи благодійних організаціях, попередні судові рішення або заяви поза виконанням суддівських обовʼязків. Ці аспекти можуть розглядатися залежно від обставин (Коментарі до Бангалорських принципів).

Кримінальне провадження щодо судді – не підстава відводу (ВП ВС, 08.09.2023, № 1-7/12).

Направлення до ВРП заяви про звільнення судді – не підстава відводу (КАС ВС, 31.01.2022, № 9901/550/19).

Застосування судом заходів процесуального примусу – не підстава відводу (№ 537/1761/23). Навіть якщо ухвалу про їх застосування скасували (№ 583/3217/23).

Обмеження права надавати пояснення по суті позовних вимог та обмеження в можливості представити аргументи – не підстава відводу (КАС ВС, 01.03.2019, № 9901/668/18).

Поширення заявником в Інтернеті публікацій про суддю та його родину не впливають на обʼєктивність і неупередженість судді. У цій справі заявник подав відвід через 4 місяці після розміщення своїх же публікацій (КАС ВС, 12.11.2018, № 9901/622/18).

Політична приналежність судді у минулому не підстава відводу (Коментарі до Бангалорських принципів).

У районах, де працює один суддя та один адвокат, обовʼязковий відвід судді може призвести до труднощів регіону та затримку розгляду справ. Щоб уникнути порушення права людини на оперативний процес, такі ситуації рекомендується уникати, хоча вони й не завжди тягнуть за собою автоматичний відвід судді (там же).

Скарги на суддю через розгляд будь-якої справи, обставини, повʼязані з прийняттям суддями рішень з інших справ (КГС ВС, 02.10.2024, № 909/413/21, 10.09.2024, № 712/9633/23).

Ненаправлення позивачам копії довіреності скаржника – не підстава відводу (КАС ВС, 14.02.2018, № К/9901/4496/17).

Відхилення клопотання про передачу справи на розгляд ВП ВС та прийняття рішення не на користь заявника в іншій справі – не підстава відводу (КГС ВС, 29.05.2019, № 908/137/18).

Наукові праці судді не можуть бути підставами для обґрунтованих обʼєктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді (ВП ВС, 04.02.2020, № 908/137/18).

Припущення не може бути основою судового акта або підставою відводу суддів (КГС ВС, 30.09.2024, № 924/177/24).

Припущення щодо родинних звʼязків з правоохоронцями не допустиме (КАС ВС, 05.02.2024, № 420/2297/22).

Можливе службове спілкування судді та позивача при минулому виконанні посадових обовʼязків – не підстава відводу, якщо немає доказів тісних відносин чи упередженості (КАС ВС, 20.11.2023, № 480/6138/20).

Можливий конфлікт інтересів через попередні службові, а можливо, дружні стосунки судді з суддями попередніх інстанцій, рішення яких оскаржується – не свідчить про підставу відводу, якщо це лише припущення заявника і не підтверджені обʼєктивними фактами чи конкретними діями судді (КАС ВС, 25.09.2023, № 120/9645/22).

Походження з одного регіону судді та судді суду попередньої інстанції не впливає на обʼєктивність та незалежність у прийнятті судових рішень (КАС ВС, 23.01.2024, № 640/1963/20).

Розгляд справи у письмовому провадженні не порушує принцип процесуальної справедливості та не підстава відводу (КАС ВС, 28.06.2023, № 320/8499/20).

Самовідвід судді в іншій справі за участі тих самих учасників через сумніви в неупередженості не свідчить про аналогічні підстави у поточній справі, не свідчать про упередженість судді, не ставлять під сумнів його безсторонність і, відповідно, не є підставою відводу (КГС ВС, 10.07.2024, № 924/1225/21).

Ухвала судді про повернення позову після її скасування судом апеляційної інстанції – не підстава відводу (КАС ВС, 19.12.2023, № 380/15323/22).

Повернення касаційної скарги – не підстава відводу судді, оскільки підстави для касаційного оскарження судових рішень, визначені процесуальним законом, зобовʼязують як скаржників, так і суд ретельно підходити до формулювання цих підстав, які надалі, за умови відкриття провадження, окреслюватимуть межі касаційного перегляду (КАС ВС, 29.09.2023, № 640/11175/19).

Якщо відвід викликаний ухвалами про повернення касаційної скарги – це не підстава відводу (КАС ВС, 14.10.2024, № 620/14777/23).

Незгода з ухвалою про залишення касаційної скарги без руху базуються на субʼєктивній незгоді з судовими рішеннями та не може бути підставою відводу судді (КЦС ВС, 26.09.2024, № 215/4678/20, 15.10.2024, № 215/1484/20).

Викладення суддею окремої думки при відкритті касаційного провадження в контексті прийнятності підстави оскарження не свідчить про викладення суддею позиції щодо розгляду касаційної скарги по суті (КЦС ВС, 19.09.2024, № 461/3526/22).

Думка про безпідставне відкриття провадження та зупинення дії постанови апеляційного суду – не підстава відводу (КЦС ВС, 11.01.2020, № 754/1492/17).

Неправильне визначення строку подання касаційної скарги – незгода з рішенням і не підстава відводу (КАС ВС, 11.10.2024, № 240/5476/24).

Вказівка на неконституційне створення Верховного Суду та незаконне призначення суддів – не підстава відводу (КАС ВС, 14.08.2020, № 389/08/2070).

V. ЗЛОВЖИВАННЯ ВІДВОДАМИ

«Якщо не знаєш на що посилатися, посилайся на Верховенство Права (обовʼязково з Великої Літери). За будь-яких розкладів не прогадаєш, та й за розумного зійдеш. Що також багато» (В. Манукян, «Нечиста теорія права»).

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, як от, безпідставний відвід або затягування розгляду справи.

Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами є принципом добросовісності – це вимога дотримання процесуальної поведінки, яка відбувається не лише за процесуальним законом, а й відповідно до мети, завдань, задля яких субʼєкт наділений процесуальними повноваженнями («Адміністративний процес України: теорія, практика», Смокович М.І., Бевзенко В.М.).

Учасники справи не можуть застосовувати інститут відводу для схиляння суду до ухвалення бажаного рішення (КЦС ВС, 10.10.2024, № 215/1351/23).

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи так само порушує право на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід (КЦС ВС, 04.10.2024, № 629/3284/20).

Численні відводи націлені змусити суддю самовідвестися (думка адвоката Шалімова Л.О.) і тому діє найважливіший принцип судочинства – «nemo iudex in causa sua»– ніхто не може бути суддею у власній справі, який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд – і через відвід незручного судді теж (КГС ВС, 17.10.2024, № 918/195/24). «– Ваша честь, ви аж надто справедливий».

Якщо заявник тричі заявляє відвід та щоразу частково посилається на обставини, які суд вже оцінив та жодного разу не визнав підставами сумніву в неупередженості чи необʼєктивності – такі дії приводять до затягування розгляду справи й мають ознаки зловживання процесуальними правами (КАС ВС, 30.11.2020, № 806/1943/18; 04.08.2020, № 183/6913/16(2-а/183/43/17), 07.05.2020, № 826/12191/18).

VI. НАСЛІДКИ НЕ ВІДВОДУ

«Сперечаються: чи може високопрофесійний суддя бути нечесним, або: якщо лікар дуже хороший, класний хірург, але – хабарник» (В. Манукян, «Нечиста теорія права»).

Порушення суддею правил відводу – підстава дисциплінарної відповідальності. Рішення судді, якого мали відвести, підлягає скасуванню.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду, порушення правил щодо відводу (самовідводу) (ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Апеляційний суд скасовує рішення першої інстанції й ухвалює нове, якщо виявить участь відведеного судді та це є підставою апеляційної скарги (КЦС ВС, 17.07.2024, № 570/566/22).

Тривалий розгляд заяви про відвід (понад 6 місяців) – підстава для дисциплінарної відповідальності судді за затягування процесу. Навантаження не звільняє від дотримання строків (ВП ВС, 14.03.2024, № 990SCGC/4/23).

Розумність тривалості провадження оцінюється у світлі обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (Frydlender v. France, 27.06.2000, № 30979/96, § 43).

VII. ЄСПЛ ПРО ВІДВОДИ

«… якщо ж питання цілком врегульоване ПДР, не слід посилатися на практику ЄСПЛ та ЄКПЛ, бо це противне як здоровому глузду, яким юристи повинні мати per se, так і началам логіки» (Sapienti Sat).

ЄСПЛ у Belukha v. Ukraine, № 33949/02, 09.11.2006 – § 49 – виснував, що обґрунтованість підстав для висновку про безсторонність суду для мети п. 1 ст. 6 ЄКПЛ має встановлюватися за критеріями:

– субʼєктивним – оцінка дій та поведінки судді при розгляді справи на предмет упередження. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; та

– обʼєктивним – встановлення чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

До обʼєктивного критерію також визначають аспекти:

– чи забезпечив суд відсутність сумнівів у безсторонності (Fey v. Austria, 24.02.1993, № 14396/88, §§ 27, 28, 30, Wettstein v. Switzerland, 21.12.2000, № 33958/96, § 42);

– чи є факти, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. Значущі навіть зовнішні ознаки. Ключове – довіра, яку суди мають вселяти сторонам та суспільству (Bochan v. Ukraine, 03.05.2007, № 7577/02, § 64);

– окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Висновок щодо упередженості судді не визначається тільки позицією заінтересованої особи, хоча її думка є вагомою. Вирішальне – чи можна вважати такі побоювання обʼєктивно обґрунтованими (Gazeta Ukraina-Tsentr v. Ukraine, 15.07.2010, № 16695/04, §§ 29, 31, Wettstein v. Switzerland, 21.12.2000, № 33958/96, § 44, Pabla Ky v. Finland, 22.06.2004, № 47221/99, § 30, Micallef v. Malta, 15.10.2009, № 17056/06, § 96);

– чи мають стосунки таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність (Pullar v. United Kingdom, 10.06.1996, № 22399/93, § 38).

Субʼєктивна та обʼєктивна безсторонність судді не мають чіткого розмежування, оскільки поведінка не тільки може викликати обʼєктивні побоювання у безсторонності у стороннього спостерігача (обʼєктивний критерій), а й залежати від особистих переконань судді (субʼєктивний критерій) (Kyprianou v. Cyprus, 15.12.2005, № 73797/01, § 119).

Коли складно отримати докази для спростування субʼєктивної безсторонності судді, додатковою гарантією стане вимога обʼєктивної безсторонності (Pullar v. United Kingdom, 10.06.1996, № 22399/93, § 32).

Навіть припущення про факти, що ставлять під сумнів неупередженість суду, мають значення (Castillo Algar v. Spain, 28.10.1998, 79/1997/863/1074, § 45).

Навіть вигляд має значення в цьому аспекті – іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя – ще має бути видно, що воно здійснюється» (De Cubber v. Belgium, 26.10.1984, № 9186/80).

Від суддів очікується максимальна обачність для збереження іміджу неупереджених, уникаючи публічних висловлювань про справи, що можуть поставити під сумнів їхню неупередженість. У цій же справі голова суду публічно висловив неприхильну думку про справу заявника до її розгляду, що обʼєктивно виправдало побоювання заявника в упередженості (Buscemi v. Italy, 16.09.1999, № 29569/95).

Питання про недостатню безсторонність суду не виникає і тоді, коли суддя вже постановляв суто формальні й процедурні рішення на інших стадіях провадження; натомість така проблема може виникнути тоді, коли на інших стадіях провадження цей же суддя висловлювався щодо вини обвинуваченого (Gómez de Liaño y Botella v. Spain, 22.07.2008, № 21369/04, §§ 67-72).

У практиці ЄСПЛ обʼєктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість, визнавалися:

– судді, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній в іншій процесуальній ролі, як от, прокурор, адвокат, суддя суду нижчої інстанції (Piersack v. Belgium, 01.10.1982, № 8692/79);

– суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант (Procola v. Luxembourg, 28.09.1995, № 14570/89);

– судді, що розглядали справу, раніше піддавалися критиці у статті заявника, повʼязаній зі справою, що створює особисту заінтересованість цих членів суду та порушує обʼєктивний критерій неупередженості (Demicoli v. Malta, 27.08.1991, № 13057/87).

VIII. ПОРАДИ ЗАЯВНИКАМ ВІДВОДІВ

«Та зрозумійте ви нарешті – річ не у тім, літав я на Місяць чи ні, а в тому, що я ніколи не брешу» (Б. Мюнхгаузен).

Особиста думка заявника чи незгода з рішенням – не доказ упередженості судді (КГС ВС, 22.10.2024, № 908/2464/22). Заява має містити фактичні обставини, а не оціночні судження (КЦС ВС, 22.05.2019, № 347/1093/17).

Побутові вислови на адресу суддів щодо прийнятих ними процесуальних рішень у справі та словесна казуїстика не свідчить про підстави відводу (КАС ВС, 20.04.2021, № 761/14902/14-а).

Внутрішні емоційні відчуття заявника без доказів не можуть підтвердити обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді (КГС ВС, 21.02.2022, № 910/17344/20).

Посилання на обставину має бути обґрунтованим, а вона сама – такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості чи обʼєктивності судді (КГС ВС, 16.07.2024, № 910/14451/22).

Заявник повинен довести упередженість на підставі доказів. Заява з припущеннями про існування певних обставин – не підстава відводу. Відвід має бути вмотивований з аргументами та доказами підстав відводу (КАС ВС, 14.10.2024, № 360/777/23, 27.05.2024, № 260/2712/20).

Щодо субʼєктивної частини безсторонності суду заявник має подати докази фактичної упередженості судді для відводу, оскільки діє презумпція неупередженості судді. І тільки за обʼєктивних сумнівів щодо цього – для його відводу в ході обʼєктивної перевірки має бути встановлена особиста заінтересованість судді, або його прихильність, уподобання до однієї зі сторін (КГС ВС, 29.05.2019, № 908/137/18).

Відводи емоційні, тому:

– нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (ВП ВС, 14.03.2019, № 9901/34/19).

– використання таких образ свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності тому суд може визнати зловживанням процесуальними правами і залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (КАС ВС, 14.08.2020, № 314/1526/19).

При незгоді з рішенням судді, такі обставини можуть слугувати підставою оскарження остаточного рішення та бути предметом дослідженням на предмет дотримання доктрини «належної процедури» (№ 187/1806/23).

IX. ПРАКТИКА ВІДВОДІВ У США

Суть інституту штатівських відводів у рішенні Williams v. Pennsylvania, 09.06.2016, № 15-5040: «Належна судова процедура дає Людині право на "провадження, в якому він може представити свою справу з упевненістю", що жоден суддя "не схильний винести рішення проти нього"».

Штати користуються доктринами:

– «Appearance of fairness» – видимої справедливості. Вимагає відводу члена органу прийняття рішень при конфлікті інтересів (детально).

– «Extrajudicial source» – зовнішнього джерела. Причиною відводу судді не може бути рішення, дії чи коментарі під час слухання справи (Liteky v. United States, 07.03.1994, № 510 US 540; детально).

– «Duty to sit» – обовʼязок засідати. Судді мають протистояти відводу і розглядати справи, крім очевидної упередженості (Gladys Shollei vs JSC, 03.07.2018, № 34 of 2014; детально тут і тут).

«Duty to sit» критикують – судді розглядають справи, від яких мали б відмовитися. Правило про відвід при найменшому сумніві – неефективне (детально тут і тут).

Цікаві кейси:

Переслідування смертною карою. Кастілль, експрокурор, санкціонував смертну кару для Вільямса та відмовив йому у перегляді вироку як суддя. ВС США визнав суддю упередженим через його попередню прокурорську роль (Williams v. Pennsylvania, 09.06.2016, № 15-5040; детально тут і тут).

«Був упертим придурком» – такий вираз судді про підозрюваного у ЗМІ допустимий. Поодинокий критичний коментар судді про адвоката чи клієнта зазвичай недостатній для відводу (Oates v. State, 03.11.1982, № 421 So. 2d 1025).

Гендир компанії-учасника справи прагнув вплинути на суд та заплатив понад $3 млн на виборчу кампанію судді. Схоже на сюжет «Апеляції» Грішема (Caperton v. A.T. Massey Coal Co., 08.06.2009, № 08-22; детально).

Суддя ВС незадовго до розгляду справи полював на качок разом зі стороною у справі – віцепрезидентом США Діком Чейні. Переконував, що стосунки не впливають на його неупередженість (Cheney, Vice President of the United States, et al. v. United States District Court for the District of Columbia, 18.03.2004, № 03-475; детально).

Розгляд суддею кримінальної справи, якого та ж прокуратура вважає хабарником – не ознака упередження (Rippo v. Baker, 06.03.2017, № 16-6316).

Суддю допитували за підпис наказу про видачу з кімнати зберігання доказів пістолета, з якого вбили три людини. Підозру упередженості викликало приховання суддею обізнаності з внутрішнім розслідуванням видачі зброї (Louisiana v. Lacaze, 03.13.2018, № 2016-KP-0234).

Суддя збільшив розмір штрафу для збільшення бюджету маленького містечка, а це фінансовий інтерес та упередження (Tumey v. Ohio, 07.03.1927, № 510 U.S. 540).

Суддя не може відмовитися від розгляду через зручність або для уникнення суперечок (2011 Year-End Report on the Federal Judiciary, авторства Chief Justice Roberts – с. 9).

Хочете знати більше про судову практику США? Welcome to the «Судова практика США» community – тут обговорюємо найцікавіші справи та нові тенденції!

Безмежне співчуття до всіх живих істот – це найміцніша і найнадійніша запорука морально-доброчесної поведінки, і воно не потребує жодної казуїстики. Хто ним сповнений, той, напевно, нікого не скривдить, не завдасть нікому шкоди, нікому не заподіє горя – навпаки, з усяким рахуватиметься, усякому прощатиме, усякому, наскільки в його силах, допомагатиме, і всі його дії носитимуть печатку Справедливості та Людяності.

(Артур Шопенгауер, «Про свободу волі Про основу моралі»).