Принцип "мовчазної згоди": огляд судової практики

Підбірка основних позицій Верховного Суду щодо застосування принципу "мовчазної згоди".

1. Постанова Верховного Суду по справі №826/6424/16 від 25.10.2018:

"Стосовно доводів позивача в касаційній скарзі щодо застосування принципу мовчазної згоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 41 Закону, а саме: у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Диспозицією ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі) тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру".

2. Постанова Верховного Суду по справі №826/5252/17 від 04.06.2019:

"... юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб'єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 

1) суб'єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 

2) суб'єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб'єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо); 

3) подані суб'єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства; 

4) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 

5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб'єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

33. Отже, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб'єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб'єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб'єкта господарювання".

3. Постанова Верховного Суду по справі №813/3145/16 від 10.01.2019:

"Згідно з позицією, висловленою Державною регуляторною службою України, суб'єктам господарювання рекомендовано, у разі невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку, направляти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення до дозвільного органу «повідомлення про початок роботи», застосовуючи право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, отримане за принципом мовчазної згоди (із зазначенням дати).

У свою чергу, дозвільним органам рекомендується брати до уваги таке повідомлення та розцінювати набуття права суб'єктом господарювання на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності як юридичний факт, який не може бути змінено або припинено у зв'язку з несвоєчасним направленням йому рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру".

"Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 квітня 2018 року № 806/1000/17 «мовчазна згода», як правило, виявляється у бездіяльності".

4. Постанова Верховного Суду по справі №826/2440/18 від 28.11.2019:

"69. Отже, принцип мовчазної згоди (в контексті процедури отримання дозволу та наслідків не прийняття суб'єктом владних повноважень своєчасного рішення) можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження. Суб'єкт господарювання вправі продовжувати виконання робіт до прийняття відповідного рішення (позитивного або негативного) компетентним органом".

"71. Аналіз норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дає підстави для висновку, що за умови подання суб'єктом господарювання повного пакету документів, він має право на застосування принципу мовчазної згоди.

72. Відповідна правова позиція щодо застосування принципу мовчазної згоди викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №826/11460/17, від 10.01.2019 у справі №813/3145/16, від 13.02.2019 у справі №№826/16335/17, від 21.03.2019 у справі №817/498/17, від 16.05.2019 у справі №818/600/17 та від 21.08.2019 у справі №№826/25865/15".

5. Постанова Верховного Суду по справі №826/16335/17 від 13.02.2019:

"41. Дотримання чітких строків надання адміністративних послуг є запорукою уникнення корупційної загрози в діях органів державної влади. Процесуальною гарантією, що запобігає свавільній бездіяльності з боку державних органів, є принцип мовчазної згоди, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» від 27.01.2010 №77".

6. Постанова Вищого господарського суду України по справі № 908/1278/16 від 16.11.2016:

"... право на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання дозволу (у даному випадку здійснення забору води) виникає у разі недотримання дозвільним органом визначеного нормами чинного законодавства строку для надіслання відповіді щодо розгляду заяви про видачу документа дозвільного характеру та не ставиться в залежність від причин відмови у такій видачі, зробленій поза межами встановленого строку".

7. Постанова Верховного Суду по справі №826/25865/15 від 21.08.2019:

"... принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли через десять робочих днів з дати подання звернення відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що дозвільний орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів надати суб'єкта звернення дозвіл або вмотивовану відмову у видачі документа дозвільного характеру. В протилежному випадку документ дозвільного характеру вважається виданим днем закінчення строку розгляду заяви дозвільним органом за принципом мовчазної згоди".

8. Постанова Верховного Суду по справі №826/9749/17 від 22.01.2020:

"... обов'язковим є прийняття органом, який надає відповідний дозвіл (у даному випадку приймає рішення про продовження дії дозволу на проведення земляних робіт), рішення (позитивного чи негативного) за наслідками розгляду заяви заінтересованої особи. В усіх інших випадках листування з позивачем в цей період як спростування можливості застосування принципу мовчазної згоди, не може бути взяте до уваги, оскільки Закон №2806-IV передбачає прийняття рішення з боку відповідача за результатами розгляду заяви позивача, а не наявність листування. Неприйняття компетентним суб'єктом владних повноважень відповідного рішення не може бути підставою для позбавлення суб'єкта, що звернувся у встановленому законом порядку із заявою щодо його прийняття, права здійснювати відповідну діяльність, в тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди".

"... виникнення у суб'єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає за наявності в сукупності таких умов:

1) суб'єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) закінчення строку розгляду поданих документі - 5-ть робочих днів від дня подання заяви;

3) відсутність/несвоєчасність рішення суб'єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Відсутність рішення уповноваженого органу щодо звернення позивача за отриманням дозволу в свою чергу свідчить про відсутність оцінки суб'єктом владних повноважень документів поданих для отримання дозволу".

"У зв'язку із відсутністю оцінки уповноваженого суб'єкта владних повноважень поданим позивачем документів для отримання дозволу суд позбавлений можливості констатувати факт виконання всіх умов, визначених законом, для прийняття рішення про зобов'язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за бажаним місцерозташування".

9. Постанова Верховного Суду по справі №826/14327/16 від 15.01.2020:

"... питання стосовно зобов'язання суб'єкта владних повноважень вжити конкретних дій (прийняття рішення) у формі зобов'язання КМДА видати дозволи на розміщення зовнішньої реклами, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, наданих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та інших обставин цієї справи, знаходиться поза компетенцією суду.

При цьому Суд враховує, що принцип мовчазної згоди застосовується не за рішенням суду, а суб'єктом господарювання у силу приписів нормативних актів. Разом з тим, застосування принципу мовчазної згоди полягає тільки в можливості суб'єкта господарювання вчиняти певні дії, але не є безумовною підставою для прийняття саме позитивного рішення".

10. Постанова Верховного Суду по справі №210/350/16-а від 09.01.2020:

"Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на недотримання відповідачем принципу мовчазної згоди, оскільки за ст. 1 Закону № 1252-VII такий принцип застосовується за умови, коли суб'єктом господарювання подано в установленому порядку заяву та документи. Однак, у даному випадку позивач не дотримався процедури подачі заяви для переоформлення дії відповідних дозволів, а тому принцип мовчазної згоди не може застосовуватися в спірних правовідносинах".

11. Постанова Верховного Суду по справі № 813/2802/16 від 12.12.2019:

"43. У цій справі ані Департаментом економічної політики Львівської міської ради, ані судами попередніх інстанцій не досліджувалося, які документи додавалися позивачем до заяви про продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами, та чи відповідали такі документи вимогам чинного законодавства.

44. У зв'язку з цим, застосування принципу мовчазної згоди у цьому випадку є передчасним".

12. Постанова Верховного Суду по справі №826/2810/17 від 26.06.2018:

"Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень в адміністративних справах покладається на суб'єкта владних повноважень, який подає докази та обґрунтування правомірності своїх рішень та дій у судах першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, у спірних правовідносинах виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав довести, що розгляд поданої позивачем заяви разом із доданими до неї документами було здійснено з дотриманням встановленого строку, відповідь була надана за наслідками такого розгляду своєчасно та у встановленій формі".