Головні загрози у податковій сфері від нового президента
Команда новообраного президента окреслила свої наміри щодо податкової політики в Україні. Загалом ідеї непогані, деякі можуть стати успішними змінами, проте певні моменти викликають занепокоєння
У нещодавньому інтерв’ю профільний радник майбутнього президента Данило Гетьманцев чітко дав зрозуміти, що на зменшення податків годі розраховувати. Він ніби «за» зниження податкового тиску, але переконаний, що на цей момент Україна собі такого дозволити не може.
А значну частину економіки в тіні країна може собі дозволити? Кожен крок влади, що посилює податкове навантаження, веде до більшої тінізації економіки. Відмова послабити податковий тиск не сприяє виведенню бізнесу на прозору роботу.
Враховуючи, що радник майбутнього очільника держави особливо акцентував увагу на величезному дефіциті Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, є побоювання, що зменшувати його будуть, збільшуючи податки.
Ми і без того маємо далеко не найнижчі податки, хоча в команді новобраного президента наполягають на протилежному.
Сьогодні базова ставка на прибуток в Україні становить 18%. Такий самий податок маємо на доходи фізичних осіб. Єдиний соціальний внесок у нас – 22% та військовий збір 1,5%.
Якщо рахувати в абсолютних цифрах, українець з кожної гривні своєї зарплатні платить до державного бюджету 52 копійки податків.
Наприклад, у Франції податок на дохід починають нараховувати, коли останній досягає 10 тисяч євро. Починається ставка з 14% і сягає 45% податку на дохід, який перевищує 153,8 тисяч євро на рік. Майже аналогічна ситуація в Німеччині.
Думаю, що Україні варто йти шляхом зниження податків, щоб вивести економіку з тіні.
Майбутнім чиновникам варто оцінити, яка кількість людей фіктивно працює на мінімалці. Щоб зрозуміти: лише послаблення податкового тиску простимулює українців відмовитися від заробітних плат у конвертах. Зниження податків дозволить збільшити надходження до бюджету коштів.
Коли вже команди, що приходять до влади, позбудуться ілюзій, що високі податки прямо ведуть до суттєвого наповнення бюджету?
Авжеж, в комплексі має бути вирішене також питання облікової ставки Національного банку. Щоб мати стимул для розвитку, бізнесу потрібні доступні кредити. Хоча у квітні Нацбанк знизив облікову ставку з 18% до 17,5%, це все ще надто великий відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. Таким чином, регулятор поки лише окреслив свої можливі подальші наміри, але суттєво ситуацію не змінив.
З чим не доводиться сперечатися, то це з необхідністю покращити адміністрування податків. Оскільки в цьому криється значна частина проблем у відносинах бізнесу та фіскальних органів в Україні.
Тим не менше, вкрай непокоїть те, що людина, яка дуже скоро опиниться у владі, заявляє, що зниження податків можливе в довгостроковій перспективі. На жаль, з таким підходом відновлення української економіки, залучення інвестицій, розвиток бізнесу також відійдуть у далеке майбутнє.
Навіть якщо порівнювати з європейськими країнами, у нас надто високі податки як для нестабільної економічної системи. Знижуючи їх, ми прийдемо до більшої прозорості зарплат, доходів, залучимо інвестиції та піднімемо економіку.
Тому підвищення податків або збереження їх на нинішньому рівні не приведе ні до чого хорошого.
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський вчора о 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь вчора о 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук вчора о 15:28
- Як працює програма "єВідновлення": покроковий алгоритм отримання компенсації Олексій Каплунов вчора о 14:29
- Як токсичний керівник знищує ваш бізнес зсередини Олександр Висоцький вчора о 08:55
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець 03.11.2025 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар 03.11.2025 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько 03.11.2025 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель 03.11.2025 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська 03.11.2025 15:37
- "Післясмак свята": пропозиції для зміцнення соціальної сфери України Тетяна Семигіна 03.11.2025 14:34
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект Євген Магда 03.11.2025 10:44
- Контакт-центри майбутнього: баланс між ШІ, сервісом і довірою клієнтів Аліна Первушина 03.11.2025 10:04
- Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності Ростислав Никітенко 03.11.2025 09:26
- Фандрайзинг для стартапів: 6 кроків, щоб залучити інвесторів та донорів на ранніх етапах Олександра Смілянець 03.11.2025 07:21
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 395
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 348
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 146
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 127
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 125
-
Як проста японська філософія харчування "хара хачі бу" сприяє зниженню ваги та довголіттю
Життя 8117
-
Їжте як дієтологиня: п'ять фруктів для довгого й здорового життя
Життя 7607
-
Деякі заводи скоротили або припинили виробництво масла через збитковість – Інфагро
Бізнес 5654
-
Mazda першою з іноземних автоконцернів втратила право викупити свій завод у Росії
Бізнес 5380
-
Саміт G2: Пекін виставив рахунок Заходу
Думка 4333
