Чи варто йти в ІТ: про ринок праці під час війни
Попит на роботу в ІТ переважає кількість вакансій, зарплати просідають, а компанії набирають частину команди закордоном – ці тенденції бентежать ринок ІТ від початку війни.
Але не все так однозначно, тож варто розібратися в деталях і спробувати спрогнозувати, чого чекати в цій площині далі.
Зарплати і кількість вакансій
Про зростання попиту на роботу в ІТ не говорив тільки лінивий. Дійсно, резюме стало надходити більше, ніж компанії відкривають вакансій. Але є й зворотний бік цієї медалі: через те, що частині співробітників вдалося виїхати за кордон, український бізнес втрачає робочі руки.
Вартість життя в європейських країнах, США або Канаді значно вища. Це спонукало співробітників, яким вдалося виїхати з України, шукати роботу в країні проживання.
Тим часом українські компанії змушені винаймати частину команди за кордоном, наприклад, в ЄС, хоча вартість таких фахівців значно вища. Так простіше переконати замовника, що не буде ризиків втрати даних чи зриву проєкту. Українська локація з точки зору ризик-менеджменту виглядає не так привабливо, як Польща чи Чехія.
Це тисне на ринок праці, але він все одно розвивається. Скажімо, є зниження рівня зарплат, але не в усіх компаніях. До того ж ті, хто зараз можуть винаймати фахівців в Україні, отримали шалені можливості для зростання на майбутнє.
То чи варто йти в ІТ?
Найлегше знайти роботу middle і senior-розробникам. Та й зарплата їхня якщо і просіла, то незначно. А от щодо junior або trainee-фахівців – великі питання. До початку війни компанії могли “продавати” будь-яку кваліфікацію співробітників, оскільки було багато замовників. Та через війну з України почали йти R&D-центри міжнародних компаній, а черга замовників більше не шикується до українського бізнесу.
Зараз держава пропонує гранти для тих, хто хоче спробувати себе в ІТ. Але оскільки ринок праці просів, то чи варто на це спокушатися?
Все-таки “джуни” для компанії – найлояльніші співробітники. Вони дуже вмотивовані зростати. Знаю з десяток з компаній, які зростали за рахунок “джунів” в умовах перегрітого ринку, бо дешевше було навчити свого фахівця, ніж брати “мідла” з ринку.
Зауважте, ринок зараз особливо зацікавлений у фахівцях з гарною англійською. Внутрішній попит на таких кандидатів зараз значно збільшився. Тож вчити треба не тільки мову програмування.
Як компанії намагаються збільшити найм
Турбулентність і невизначеність ставлять під питання, що буде з бізнесом завтра. Фахівці через ситуацію постійної невизначеності втрачають продуктивність, а через це можна почати втрачати замовників.
До того ж мало не в кожній компанії зараз є так званий бенч – фахівці, які наразі не задіяні в проєктах, чого не було до війни. В середньому в режимі очікування перебувають до 10% співробітників компанії, а це – збитки для бізнесу.
Триває боротьба за українську економіку та за українське ІТ. Але компанії не здаються: відкривають свої представництва в ЄС, шукають способи залишатися на плаву попри все.
Скажімо, ми відкрили за час війни офіси в Польщі, Естонії, а також два проєкти в Німеччині. І вони уже приносять замовлення українській команді. Оптимізм є, бо цей канал дає можливість зростати. Гадаю, за кілька місяців ми вийдемо на стабільні цифри зросту кількості співробітників і зможемо винаймати більше фахівців в Україні.
Відтак, не полишають надії і на український ринок, якому важко конкурувати з значно стабільнішими країнами, але який уже почав пристосовуватися до життя в нові реальності.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393