Чи варто йти в ІТ: про ринок праці під час війни
Попит на роботу в ІТ переважає кількість вакансій, зарплати просідають, а компанії набирають частину команди закордоном – ці тенденції бентежать ринок ІТ від початку війни.
Але не все так однозначно, тож варто розібратися в деталях і спробувати спрогнозувати, чого чекати в цій площині далі.
Зарплати і кількість вакансій
Про зростання попиту на роботу в ІТ не говорив тільки лінивий. Дійсно, резюме стало надходити більше, ніж компанії відкривають вакансій. Але є й зворотний бік цієї медалі: через те, що частині співробітників вдалося виїхати за кордон, український бізнес втрачає робочі руки.
Вартість життя в європейських країнах, США або Канаді значно вища. Це спонукало співробітників, яким вдалося виїхати з України, шукати роботу в країні проживання.
Тим часом українські компанії змушені винаймати частину команди за кордоном, наприклад, в ЄС, хоча вартість таких фахівців значно вища. Так простіше переконати замовника, що не буде ризиків втрати даних чи зриву проєкту. Українська локація з точки зору ризик-менеджменту виглядає не так привабливо, як Польща чи Чехія.
Це тисне на ринок праці, але він все одно розвивається. Скажімо, є зниження рівня зарплат, але не в усіх компаніях. До того ж ті, хто зараз можуть винаймати фахівців в Україні, отримали шалені можливості для зростання на майбутнє.
То чи варто йти в ІТ?
Найлегше знайти роботу middle і senior-розробникам. Та й зарплата їхня якщо і просіла, то незначно. А от щодо junior або trainee-фахівців – великі питання. До початку війни компанії могли “продавати” будь-яку кваліфікацію співробітників, оскільки було багато замовників. Та через війну з України почали йти R&D-центри міжнародних компаній, а черга замовників більше не шикується до українського бізнесу.
Зараз держава пропонує гранти для тих, хто хоче спробувати себе в ІТ. Але оскільки ринок праці просів, то чи варто на це спокушатися?
Все-таки “джуни” для компанії – найлояльніші співробітники. Вони дуже вмотивовані зростати. Знаю з десяток з компаній, які зростали за рахунок “джунів” в умовах перегрітого ринку, бо дешевше було навчити свого фахівця, ніж брати “мідла” з ринку.
Зауважте, ринок зараз особливо зацікавлений у фахівцях з гарною англійською. Внутрішній попит на таких кандидатів зараз значно збільшився. Тож вчити треба не тільки мову програмування.
Як компанії намагаються збільшити найм
Турбулентність і невизначеність ставлять під питання, що буде з бізнесом завтра. Фахівці через ситуацію постійної невизначеності втрачають продуктивність, а через це можна почати втрачати замовників.
До того ж мало не в кожній компанії зараз є так званий бенч – фахівці, які наразі не задіяні в проєктах, чого не було до війни. В середньому в режимі очікування перебувають до 10% співробітників компанії, а це – збитки для бізнесу.
Триває боротьба за українську економіку та за українське ІТ. Але компанії не здаються: відкривають свої представництва в ЄС, шукають способи залишатися на плаву попри все.
Скажімо, ми відкрили за час війни офіси в Польщі, Естонії, а також два проєкти в Німеччині. І вони уже приносять замовлення українській команді. Оптимізм є, бо цей канал дає можливість зростати. Гадаю, за кілька місяців ми вийдемо на стабільні цифри зросту кількості співробітників і зможемо винаймати більше фахівців в Україні.
Відтак, не полишають надії і на український ринок, якому важко конкурувати з значно стабільнішими країнами, але який уже почав пристосовуватися до життя в нові реальності.
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський вчора о 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 11.02.2025 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль 11.02.2025 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин 11.02.2025 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов 11.02.2025 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
-
США передали Україні проєкт угоди про корисні копалини – Зеленський
Бізнес 2538
-
Сова Дуолінго померла – чому та що кажуть у соцмережах
Життя 2092
-
"Обіцянки Путіна – це нуль. А в Трампа немає плану". Інтерв'ю Зеленського – за хвилину
1794
-
Інше молоко з експортним потенціалом. Чому в Україні дедалі більше молока А2
Бізнес 1677
-
Порошенко, Коломойський, Боголюбов, Жеваго, Медведчук потрапили під безстрокові санкції
Бізнес 1633