Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.10.2015 13:47

Чому та з чим Рада Суддів України звернулася до Венеційської комісії?

Юрист, представник України у Венеційській комісії 2013-2017 р

Судді – не політики і не звикли публічно висловлювати власну точку зору. Однак нинішня судова реформа, підготовлена членами Конституційної комісії, змусила говорити і більшість представників судової гілки влади

Хто мав би першим відреагувати на проект судової реформи? Напевно, самі судді. Але судді – не політики і не звикли публічно висловлювати власну точку зору. Однак нинішня судова реформа, підготовлена членами Конституційної комісії, створеної Президентом, змусила говорити і більшість представників судової гілки влади.

Не так давно проект судової реформи, розроблений експертами Конституційної комісії, спрямували на експертизу до Венеційської комісії. Логіка влади в цьому питання зрозуміла – як і у випадку із децентралізацією, керівництво держави разом із провладними політиками буде переконувати суспільство у необхідності прийняття саме цього варіанту судової реформи, прикриваючись у цьому ім’ям та авторитетом Венеційської комісії.

Але, чи не вперше за історію незалежної України, випередити ці події, відреагувати на відверто неправильні норми, закладені в проекті змін до Конституції, вирішили самі судді.

Так Рада суддів України підготувала звернення, яке минулого тижня було направлено до Венеційської комісії. В ньому судді виклали свої пропозиції та зауваження до тексту реформи.

Підставою для такого рішення Ради Суддів України стали масові звернення суддів та суддівських колективів (за станом на сьогодні вже більше 50-ти звернень) щодо невідповідності європейським стандартам норм, закладених в проекті змін до Конституції.

Зауваження суддів стосуються норм щодо можливості затримання судді, підстав для звільнення суддів, які залишаються нечіткими, ролі Президента в процесі призначення суддів, а також пропозицій щодо збереження посади  та можливості суддям, які сьогодні працюють на першому п’ятирічному випробувальному терміні, бути призначеними на посади безстроково.

Спрощення процедури арешту суддів

Одне з найперших зауважень суддів стосується процедури арешту служителів Феміди. Згідно з проектом змін до Конституції, пропонується дати право затримувати суддів без згоди Вищої ради правосуддя - під час вчинення або безпосередньо після вчинення суддею злочину.

А винуватий суддя чи ні – розбиратимуться вже після затримання. Тобто доказова база та ступінь винуватості судді буде досліджуватись вже під час його перебування за ґратами.

Венеційська Комісія у своїх попередніх висновках також висловлювала позицію, що суддя повинен мати лише функціональний імунітет. Він пов'язаний з суддівськими функціями та забезпечує незалежність правосуддя, зокрема і від загрози неправомірного арешту судді:

«…судді повинні мати лише функціональний імунітет, мається на увазі імунітет від переслідування за правомірні дії відповідно до покладених на них функцій. У цьому зв’язку очевидним є, що пасивна корупція, владний вплив, взяття хабара та подібні порушення не можуть розглядатися як правомірні дії, що відповідають суддівським функціям", - заявила у висновку ще в 2013 році Венеційська комісія.

Тому пропозиція обмеження імунітету українських суддів дійсно має право на життя. Але, потрібно визнати, що в такому вигляді, як прописано в проекті змін до Конституції, вона містить суттєві ризики.

Так, наприклад, цілком реальною є можливість арешту судді без згоди на це Вищої ради правосуддя, коли, наприклад, його затримано при вчиненні або безпосередньо після вчинення ним насильницького злочину, пов’язаного із посяганням на життя та здоров’я людини. Про що у своєму листі зазначає і  Рада Суддів України.

Разом із цим судді звертають увагу експертів Венеційської комісії на інший ризик - якщо будуть ухвалені зміни до Конституції в запропонованій редакції, то по суті, суддю зможуть заарештувати за формальним складом злочину, а не тільки за реально вчинений - наприклад, за "неправосудне рішення".

Це злочин, передбачений статтею 375 Кримінального кодексу. По суті, незадоволена сторона після завершення судової суперечки може звернутись до правоохоронних органів і попросити почати розслідування проти певного судді, оскільки, на думку цієї сторони, він прийняв "неправосудне рішення". І тут вже правоохоронці прийматимуть рішення - просити про арешт судді чи ні.

Таким чином надмірне спрощення процедури арешту судді створює можливості для тиску на нього - до прийняття рішення,  чи може стати засобом помсти – вже після прийняття рішення.

« Відсутність положень, які б чітко визначили правові підстави для затримання судді  під час вчинення або безпосередньо після вчинення злочину та передбачили б необхідність негайного, після затримання та встановлення особи судді, погодження затримання судді з Вищою радою правосуддя нівелює мету затримання як такого, оскільки і мету самої згоди Вищої ради правосуддя - єдиного органу, уповноваженого вирішувати наявність правових підстав для затримання судді, як однієї з гарантій незалежності та недоторканості судді », - зазначають судді.

Не слід виключати зловживань цими обставинами і самими правоохоронцями. Адже, питання про реформу правоохоронної системи також залишається відкритим.

 

Підстави для звільнення


Венеційська комісія неодноразово підкреслювала, що підстави для звільнення судді мають бути викладені чітко та зрозуміло. Чого не скажеш про варіант проекту змін до Конституції щодо судової реформи.

У ньому суддів пропонують звільняти за «вчинення дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його «явну невідповідність займаній посаді». Остання підстава є суто оціночною і мало чим відрізняється від чинної підстави «порушення присяги».

Не менш дивною виглядає і така підстава для звільнення: якщо суддя не надав згоду на переведення його з одного суду до іншого, у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду.

Зазначені положення вже піддавались критиці Венеційською комісією у її висновку №747/2013 від 10 грудня 2013 року. Зокрема, комісія зазначила, що: «відсутність згоди на переведення до іншого суду в разі ліквідації або реорганізації суду є занадто широким формулюванням підстави для звільнення. Цілком можливо, що в момент ліквідації чи реорганізації буде відсутня відповідна посада для переведення, але незабаром після цього така посада стане доступною. Перед звільненням суддя повинен отримати більше, ніж одну пропозицію з переведення, а при наданні таких пропозицій мають враховуватися перспективи майбутнього виходу на пенсію суддів інших судів".

Критерії звільнення, які не мають чіткості, будуть застосовуватись до різних суддів по різному. Це перевірено досвідом. Втім проект змін до Конституції переповнений нечіткими формулюваннями! В тому числі відносно повноважень Президента в долі судді.

 

Роль глави держави

Із тексту проекту змін до Конституції не зрозуміло, чи буде призначення суддів Президентом за поданням Вищої ради правосуддя суто формальною процедурою.

У своїх попередніх висновках Венеційська комісія зазначала, що «не заперечує проти призначення суддів Главою Держави, якщо останній зобов’язаний до цього пропозицією Ради суддів та діє “церемоніально”, лише оформлюючи рішення, ухвалене, по суті, Радою суддів". Комісія також наголошує, що «має бути зрозуміло, що подання, ухвалене ВРП про призначення судді, є обов’язковим для Президента».

Втім, у запропонованих Президентом змінах, його роль в кар’єрі суддів фактично не обмежується «суто формальним, церемоніальним актом» призначення, адже главі держави залишається значний простір для «маневру». Президент зберігає реальну можливість нарівні із Вищою радою правосуддя впливати на долю судді шляхом невчинення відповідного акту. Простіше кажучи, – не підписання призначення.

Тому в своєму зверненні до Венеційської комісії, судді пропонують цю норму уточнити та передбачити наслідки не призначення Президентом судді протягом певного строку.

Судді першої «пятирічки»

Так само прогнозовано судді виступили проти норм проекту змін до Конституції, за якими пропонується автоматичне звільнення всіх суддів «першої п’ятирічки», які сьогодні перебувають на випробувальному терміні.

Раніше я писав про наслідки такого кроку: ми отримаємо напівпорожні районні суди, оскільки саме в них головно працюють судді першої «п’ятирічки». Швидко замінити звільнених суддів новими кадрами - не вдасться. На підготовку судді за чинними правилами піде, щонайменше, 2 роки.

У листі Венеційській комісії, судді нагадують, що у своєму висновку від 2013 року Комісія не висловила жодних зауважень щодо прикінцевих положень попереднього варіанту судової реформи, який відправляли на експертизу до Венеційської комісії у 2013 році. Ним передбачалось, що одночасно з набранням чинності конституційних змін, судді «першої п’ятирічки» отримають автоматичне призначення суддями безстроково.

Тому таку пропозицію, на думку суддів, доречно було б застосовувати і в нинішньому проекті змін до Основного Закону.

Загалом, позиція Ради суддів України щодо норми про автоматичне звільнення всіх суддів першої п'ятирічки в листі до Венеційської комісії звучить доволі жорстко:

"Запропоновані зміни до Конституції України не відповідають визнаному європейському стандарту, а у випадку їх прийняття в якості закону, за нашим переконанням, будуть свідчити про скасування існуючого права суддів, призначених на посаду судді вперше, бути обраним на посаду судді безстроково, за відсутності підстав для звільнення (тобто не відповідати статті 22 Конституції України); порушувати право таких суддів на захист від незаконного звільнення (частина 6 статті 43 Конституції України); застосування колективної відповідальності (що порушує частину 2 статті 62 Основного закону), а також дискримінацію за часом призначення на посаду (що забороняє частина 2 статті 24 Конституції України)", - пишуть судді.

"Метою будь-яких змін до Основного Закону має бути вдосконалення положень Конституції України та посилення нинішніх гарантій незалежності суддів, а не «принципи політичної доцільності», - жорстко говориться у листі.

***

Поки що, можна сказати, що не всі судді України готові мовчки спостерігати, як чинна влада під виглядом судової реформи звільнятиме неугодних та встановлюватиме контроль над судовою системою.

Чи не вперше судді заговорили про політику. А от чи почують політики суддів - питання відкрите.

Сам факт звернення Ради Суддів України можна назвати прецедентом, оскільки донині представники суддівської влади нічого подібного не робили.

Цілком ймовірно, що Венеційська комісія може розглянути дане звернення Ради Суддів та взяти його до уваги, тим паче, що пропозиції українських суддів засновані на попередніх рекомендаціях Венеційської комісії.

Про це стане відомо вже після 23 жовтня, коли відбудеться чергове засідання Венеційської комісії.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net