Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.09.2018 09:43

Тема якості повітря зависла у повітрі

Зміна клімату призводить до підвищення смертності та захворюваності. Що і хто змінює клімат в Україні?

Сьогодні тема якості повітря зависла у повітрі

Цього літа я приймала участь у Парламентських слуханнях на тему: “Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату”.

Звичайно було приділено належну увагу викидам парникових газів, які тісно пов'язані із розвитком економіки, зокрема із рівнем ВВП як одним із найпоширеніших показників. В той же час, свій вплив на рівень викидів має ряд інших факторів, наприклад модернізація промислових та інших об'єктів, що дозволяє скорочувати інтенсивність викидів на одиницю продукції, що також впливає на зниження використання сировини.

За даними Мінприроди, у порівнянні із 1990 роком сумарні викиди скоротилися на 64%, однак з 2015 року викиди збільшились на 8% або на 24 млн т СО2 - еквіваленту. Можна сказати, що усе, що напрацювали підприємства , інші джерела викидів залишиться в нашій атмосфері і стане основою для подальшого підвищення температури та  якості повітря. В глобальному розумінні мова йде про підвищення температури у світі. Якщо ж конкретизувати проблематику, то це питання впливу клімату на людину, її здоров'я.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я  доведено, що зміна клімату призводить до підвищення смертності та захворюваності внаслідок екстремальних погодних умов, а також до підвищення частоти серцево-судинних захворювань та зміни територіального розповсюдження цілого ряду інфекційних хвороб.

Потрібно відзначити, що екстремальне підвищення температури сприяє підвищенню концентрації пилу та алергенів в повітрі. Це провокує розвиток бронхіальної астми – захворювань, на які сьогодні страждають близько  400 мільйонів чоловіків у світі.

Так Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 932-р схвалена «Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року». Відповідно до цієї концепції розроблений План заходів щодо її виконання, який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №878-р.

В даних розпорядчих документах представлена стратегічна позиція України, направлена на зменшення викидів парникових газів, запобігання негативним наслідкам глобального потепління, і як кінцева мета збереження здоров’я нації.

Відповідно до п.18 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №878-р. «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року», Міністерством охорони здоров’я України передбачено розробити та затвердити протягом 2019-2020 років «План заходів щодо адаптації населення до зміни клімату».

На мою думку, на сьогоднішній день відсутня повноцінна інформаційна державна кампанія щодо впливу зміни клімату на здоров'я окремого громадянина, конкретної області України.

Інакше чому на Парламентських слухання був лише один виступ із залу щодо впливу змін клімату на здоров'я людини? Доктор медичних наук, професор, завідуюча лабораторії якості повітря Олена Турос  у своєму виступі зробила чудовий акцент на взаємозв'язку якості повітря, води та клімату загалом на здоров'я кожного з нас.

Можливо, якщо провести якісно наповнену інформаційну кампанію щодо впливу якості навколишнього середовища на здоров'я, то громадяни ще більше, згуртованіше, професійніше будуть потребувати  змін в реалізації екологічної політики.

Звідки  можна взяти інформацію про стан повітря?  

Здійснення державного екологічного моніторингу як інструмент надання точної, своєчасної екологічної інформації населенню.

Варто звернутися до Державної гідрометеорологічна служба, яка у 2010 році видала Методичні вказівки щодо прогнозування метеорологічних умов формування рівнів забруднення повітря в містах України та Державної екологічної інспекції ( Положення прямо передбачає “виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря,..”). Звичайно, не варто оминати своєю увагою Держстат.

Питання здійснення постійного державного  екологічного моніторингу на жаль не втрачає своєї протягом усієї Незалежності нашої держави.

Сьогодні, Державна система моніторингу довкілля України (ДСМД) базується на виконанні розподілених між її суб’єктами функцій і складається з підпорядкованих їм підсистем. На даний час, організацію спостережень ДСМД у межах повноважень, функцій і задач спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб'єктів системи моніторингу, зокрема Мінприроди, ДСНС, Міністерство охорони здоров'я.

Розкриття теми “Що ж вони вимірюють?  Які хімічні елементи, сполуки, види пилу і в якій щільності на визначену територію та щільність населення взагалі потребує окремої статті і, як на мене, об'єднаних сил між ЦОВВ. Час минає, а змін в нормативному полі, що це все визначає не відбувається. Ситуація погіршується і очевидним контрастом із європейськими стандартами визначених у ряді Директив, які, відповідно до Угоди про Асоціацію, нам необхідно імпленувати.

Нагадаємо, що вимоги законодавства ЄС у сфері якості повітря полягають у скороченні викидів шкідливих речовин в атмосферу і в забезпеченні якості повітря, припустимої з точки зору здоров’я людей і навколишнього природного середовища (НПС). Для цього визначаються критерії та стандарти якості повітря, базові адміністративні та управлінські принципи оцінки стану НПС та розбудови систем моніторингу.

Варто відзначити, що перші вагомі кроки на цьому забутому шляху зроблені Міністерством екології та природних ресурсів.

Впровадження системи МЗВ викидів парникових газів є невід’ємною частиною кліматичної політики в Україні. Зокрема, її запровадження передбачено Планом заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року.   

Особливо обнадійливим в законопроекті є  обов'язкове застосування газових аналізаторів неперервного вимірювання в майбутньому. Газоподібне паливо або потоки сировини можуть містити органічні речовини, які спричиняють  викиди та різняться за складом у часі. Зі свого досвіду можу сказати, що здійснення безпосереднього вимірювання у визначеному радіусі можливого впливу та он-лайн доступ до такої інформації є необхідністю. Коли працювала лаборантом в Інституті Прикладної Електроніки, кафедрі наукових, аналітичних приладів і систем було цікаво ходити разом із магістрантами із газоаналізаторами по парках, вздовж проспекта Перемоги, їздити на завод Енергія і вимірювати) До речі, отриману інформацію опрацьовували на власно створеному програмному забезпеченні, так що, якщо хтось скаже, що треба купувати за десятки мільйонів ПО, то це #зрада ) треба усього пару млн :)

Хто ж забруднює повітря, і чи працює правило “забрудник платить”?

За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів та Національного центру обліку викидів парникових газів до першої десятки забруднювачів об’єктів увійшло 4 гірничо-металургійні та 6 комунальних підприємств. Серед основних забруднювачів об’єктів лідирують «Меткомбінат Азовсталь», ПАТ «Дніпровський меткомбінат» та ПАТ «Запоріжсталь».

Очевидним є, що на цьому етапі кошти від екологічного податку використовуються неефективно. Вони мають витрачатися не лише на ліквідацію негативних наслідків для довкілля, але й працювати на запобігання виникненню таких ситуацій.  

Для повноти картини  список можна розширити

і так далі…

Що таке екологічний податок і яка роль у темі якості атмосферного повітря?

Звернемося до термінології: Екологічний податок –загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючихр речовин, розміщення відходів,  ...

Об’єктами оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Екологічний податок стягується за обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Забруднення атмосферного повітря - це – змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Викид - це – надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Забруднююча речовина - це – речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища

Ставки екологічного податку протягом усього періоду його існування постійно зростають.

Наприклад, за даними офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з 1 січня 2018 року ставки екологічного податку збільшені на 11,2 % порівняно з діючими у 2017 році.

Екологічний податок за своєю економічною сутністю є компенсацією за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу. Відтак, сума сплаченого екологічного податку повинна покривати витрати на фінансування заходів, необхідних для відновлення навколишнього середовища, відповідати сумі нанесеній навколишньому середовищу шкоди. Однак, на сьогоднішній день, подібна ідея регулювання взагалі виключає принцип попередження, запобігання шкоди навколишньому природному середовищу.

Один із механізмів, що пропонується застосувати в Україні, це стимулювання інвестування у природоохоронні заходи, а саме застосування платниками податку природозберігаючих технологій, зменшення викидів, забруднення та відходів, що становлять загрозу навколишньому середовищу.

Отже, для дієвості цього механізму, ставки податку повинні бути такими, щоб підприємствам було вигідніше модернізувати виробництво, ніж сплачувати податок.

Наприклад, встановлення ставки екологічного податку вище за ставки кредитування для модернізації виробництва. У будь якому випадку державі необхідно зберігати баланс, тож зміни у екологічному оподаткуванні не повинні спричинити припинення або скорочення діяльності суб’єктів господарювання. Модернізація підприємств може бути інтересом суб’єкта господарювання за умови економічної ефективності цього процесу.

На макрорівні важливим аспектом у сфері екологічного оподаткування є розподіл коштів між рівнями бюджетної системи та напрями їх витрачання.

Нормативно-правові акти, які регулюють напрями витрачання, а по-суті часто “освоєння” коштів  на мій погляд також потребують перегляду. Складається така ситуація, коли на робочих зустрічах, групах доходить обговорення до грошей еко-податку, які сплачують промислові гіганти, то їх представники з документами поперед себе доказують, що їх підприємства усі нараховані багатомільйонні екологічні податки сплатили. На що їх витратила держава?

Обсяги надходжень екологічного податку, який сплачується за забруднення атмосферного повітря, зростають (крім 2015 року), до того ж, складають значну частку надходжень екологічного податку в цілому, яка теж збільшується (37 – 63%) . У частині екологічного податку, яка залишається у розпорядженні місцевих бюджетів, кошти, сплачені за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, є основною частиною надходжень від екологічного податку. Так, у 2016 році 74% надходжень екологічного податку у складі доходів місцевих бюджетів становили кошти від оподаткування викидів викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

На що витрачає місцева громада отримані кошти? Які пріоритети? Ці питання будуть тільки загострюватися, адже реформа децентралізації передбачає більше відповідальності за свої управлінські рішення на місцевому рівні.

Коротко про зобов'язання, які має Україна перед своїми громадянами та міжнародною спільнотою, відповідно до ключових в даному питанні міжнародних та національних нормативно-правових актах

До речі, коли працювала у експертних групах по напрацюванню проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку України, як частини Кліматичної Угоди, в ході роботи був сформований Каталог політик, який, зокрема включає в себе проведення державної політики із модернізації та інновації підприємств. Тобто, така політика повинна включати в себе заходи, спрямовані на оновлення основних засобів традиційної енергетики, провадження інноваційних технологій в промисловому виробництві.

Як цілі у Європи?

Classification of Environmental Protection Activities and Expenditure

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net