Нація у військовій формі

Цього вимагає стан ВІЙНОМИРУ, в якому Україна перебуватиме майбутні десятиріччя - тобто стан перманентної повзучої гібридної війни, відсутності меж між миром та війною.

У капітальній тритомній хрестоматії "Національна безпека та демократія в Ізраїлі" (у трьох томах) (http://online-books.openu.ac.il/.../democracy-and.../ , «Democracy and National Security in Israel» (2012-2013), виданій The Open University of Israel, докладно розглядаються питання:

- ˃ взаємин армії та політиків у сучасній демократичній державі,

- ˃ виклики й проблеми національної безпеки та демократії,

- ˃ основи ізраїльської системи організації оборони держави,

- ˃ інтереси безпеки і влада закону,

- ˃ армія і громадянське суспільство в умовах тривалого зовнішньополітичного конфлікту,

- ˃ питання пацифізму й антивоєнного руху,

- ˃ вплив армії на громадянське суспільство,

- ˃ преса та національна безпека,

- ˃ військова служба й міжетнічні суперечності в Ізраїлі,

- ˃ проблеми безпеки й арабська меншина,

- ˃ ядерна зброя,

- ˃ свобода слова та інші.

Україна за велінням самої Історії має перетворитися на мілітаризовану державу, в якій воєнне, оборонне мислення диктує необхідні форми організації суспільства, Збройних Сил, розвідувальних органів, засобів масової інформації, функціонування політичного життя.

Всепроникна мілітаризація суспільства під впливом воєнних загроз

Політичному керівництву України, Міноборони та ГШ ЗСУ слід досконало вивчити цю працю та досвід функціонування Держави Ізраїль в цілому.

Як зазначає у своїй передмові до хрестоматії відомий ізраїльський соціолог Моше Ліссак, ціла низка особливостей відрізняє Ізраїль від інших демократичних держав:

- ˃ відбувається розмивання кордонів між армійською та цивільною сферами; можна виділити сім основних зон, де активно перетинаються інтереси армії та цивільного суспільства: політичну, економічну, культурно-педагогічну, професіональну, соціальну, громадської думки та церемоніально-символістську;

- ˃ солдати й офіцери ЗС Ізраїлю набагато більше представлені в цивільних структурах, аніж люди без погон - ˃ в армії;

- ˃ обов'язкова військова служба - ˃ як строкова, так і резервістська – дає в Ізраїлі «винагороду», підвищуючи суспільний статус офіцерів і солдатів у державному та приватному секторах;

- ˃ в Ізраїлі виникла не «гарнізонна держава», а «нація у військовій формі»: суспільство, в якому армія «оцивільнюється», а громадянське суспільство «мілітаризується». Дуже цікавим явищем є широкий вплив аналітиків силових структур на формування зовнішньої політики (значна роль у підготовці зовнішньополітичних прогнозів на основі даних військової розвідки);

- ˃ зростання ролі армійського сектору в формуванні політичного курсу і прийнятті рішень у важливих питаннях державної політики;

- ˃ практика кооптації вищих офіцерів, після їхнього виходу у відставку, на провідні позиції у різних політичних партіях (вони стають депутатами Кнессету) та в приватних структурах (наглядові ради компаній, банків і т.п.);

- ˃ вищий статус ізраїльської військової еліти та більший політичний вплив, аніж офіцерського корпусу в інших демократичних державах;

- ˃ між тим, за твердженням автора, в ізраїльському суспільстві з 1967 року - ˃ хоч як це звучить парадоксально - ˃ не було і немає згоди щодо питань національної безпеки. Вища офіцерська ланка сповідує плюралізм, що перешкоджає утворенню єдиної військової «кліки» - ˃ носія окремої військово-політичної доктрини.

Книга свідчать про всепроникну мілітаризацію суспільства під впливом воєнних загроз.

Фактично, держава Ізраїль стала першою в світі гібридною державою, яка виникла у відповідь на гібридну (нетрадиційну, нестандартну) війну, що її ведуть проти Ізраїлю сусіди.

Кілька важливих особливостей держави Ізраїль

1. Система гарантування національної безпеки Ізраїлю, що включає в себе потужні, високомобільні Збройні сили, оснащені найсучаснішою зброєю, здатні проводити несподівані й сміливі операції проти ворожих армій та терористичних угруповань, проти баз ворога на території інших країн.

Особливу роль відіграють розвідувальні (Моссад) і контррозвідувальні (Шабак) органи, видатну роль яких у системі національної безпеки важко переоцінити.

2. Високотехнологічний інноваційний науковий та військово-промисловий комплекс Ізраїлю, який не тільки забезпечує потреби власної армії, а й приносить країні прибутки від продажу.

3. Наявність ядерних сил стримування («зброя Судного дня»).

4. Високоефективне сільське господарство, створене в пустелі завдяки якому внутрішній ринок насичений якісними продуктами харчування, значна частина яких іде на експорт.

5. Могутнім інтегральним чинником цього складеного з надто різних частин народу (ашкеназі - висококваліфіковані вихідці з Європи, сефарди - малоосвічені, зате незамінні у війську, поліції та розвідці прибульці з країн Близького Сходу та Африки, серед яких Іран, Ірак, Ефіопія, ПАР і т.п.) стали СІОНІЗМ та іудейська релігія, а також відновлення з забуття давньоєврейської мови - івриту, яка, зусиллями купки фанатиків, стала загальнодержавною загальнонаціональною мовою, що об'єднує народ Ізраїлю.

Порівняно з івритом, його складною граматикою й фонетикою, українська мова, проти якої ведуть ворожу компанію російськомовні недруги, здається божественно легкою й мелодійною.

-------------------------------

Звичайно, не можна скопіювати унікальний досвід Держави Ізраїль, підтримуваного потужною єврейською діаспорою США та інших країн.

Але, Україні щоб вижити та розвинути себе в сучасному світі, необхідно перетворитись на дисципліновану, відповідальну, послідовної у своїх кроках націю.

Приклад Ізраїлю показує - яку тверду волю, яке ясне розуміння перспектив війни, яку фанатичну відданість треба мати в досягненні великої мети - перемоги в такий виснажливій борні.

При всіх відмінностях між Україною та Ізраїлем, волею самої долі ми зобов'язані стати НАЦІЄЮ У ВІЙСЬКОВІЙ ФОРМІ.