Тому є вкрай необхідним, щоб Рада національної безпеки та оборони України як координуючий орган у сфері безпеки та оборони - поставила завдання Кабінету міністрів України терміново здійснити заходи на виконання положень ЗУ «Про національну безпеку»:
---------------------------------------------
1. Розробити та винести на розгляд КМУ проект постанови Кабінету Міністрів України про створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та проект положення ЦОВВ.Україні потрібна нова "архітектура" в ВПК.
2. Провести в 2019 році огляду оборонно-промислового комплексу України задля оцінювання стану і готовності оборонно-промислового комплексу стосовно задоволення потреби сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці.
Станом на сьогодні в країні не проводився Огляд оборонно-промислового комплексу України. Відповідно не можливо здійснювати планування як в ОПК, так і для сектору безпеки та оборони в цілому. Тому треба оцінити можливості (існуючі та потенційні) підприємств ОПК всіх форм власності стосовно задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці, та стосовно здатності постачання на зовнішні ринки.
3. Розробити та винести на розгляд проект Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації» (проект закону про корпоратизацію та приватизацію в ОПК підготовлений експертами та готовий до розгляду).
Даним Законом необхідно врегулювати особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства, особливості приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, особливості управління і розпорядження їх майном, та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Метою даного Закону повинно бути визначити:
- формування передумов для збереження та підвищення конкурентоспроможності товариств оборонно-промислового комплексу на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом залучення обігових коштів на технічне переоснащення, виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
-визначення особливостей корпоратизації об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
-визначення особливостей приватизації об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, а також використання коштів, отриманих від приватизації, на фінансування заходів, передбачених Стратегією розвитку оборонно-промислового комплексу України, затвердженими у встановленому порядку програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України та програмами розвитку озброєння та військової техніки та/або іншими програмами щодо розвитку складових сектору безпеки і оборони;
-визначення особливостей створення та діяльності наглядових рад та інших органів публічних акціонерних товариств, які створюються в процесі корпоратизації державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу, з урахуванням необхідності входження до складу наглядової ради незалежних членів у кількості не менш 1/3 її повного складу;
-визначення особливостей призначення (обрання) незалежних членів наглядових рад публічних акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу;
-залучення стратегічних інвесторів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
-впровадження корпоративні моделі управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі на основі стандартів Організації Європейського Співробітництва та Розвитку;
-підвищення ефективності функціонування об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
-розвиток та подальше зростання в Україні виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу, підвищення позицій на світовому ринку озброєння, військової та спеціальної техніки.
Новий закон Про ДОЗ необхідно розробити та схвалити на виконання положень Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, та Стратегічного оборонного бюлетеню (СОБ). Відповідно до завдань СОБ (оперативна ціль 2.6.) передбачено удосконалення механізму формування та виконання державного оборонного замовлення.
Реформа сфери державного оборонного замовлення також направлена на гармонізацію національного законодавства у цій сфері зі стандартами ЄС та країн-членів Альянсу НАТО, зокрема на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (гармонізацію з основними положеннями ДИРЕКТИВИ 2009/81/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 13 липня 2009 року про координування процедур укладення окремих видів контрактів на виконання робіт, закупівлю товарів і надання послуг у сфері оборони та безпеки, та про внесення змін до Директив 2004/17/ЄС та 2004/18/ЄС); дані заходи регламентовано постановами Кабінету Міністрів – розпорядженням КМУ №175-р від 24.02.2016 та постановою КМУ № 1106 від 25.10.2017.
Реформа також направлена на виконання завдань та заходів наступних документів:
- постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 366-6 «Про затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 442-р «Про схвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року» та інш..
