По яким законам працює українська оборонка?

Станом на сьогодні особливості управління державними оборонними підприємствами визначаються ЗУ "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Але цей закон регулює діяльність лише підприємств-учасників ДК «Укроборонпром» (137 підприємств) та не поширюється на інші підприємства державної форми власності, а також не врегульовує проблемні питання діяльності приватних оборонних компаній.

При цьому закон є застарілим та не відповідає потребам сьогодення.

---------------------------------------------

Правові основи управління об'єктами державної власності (крім підприємств ОПК !!!) визначаються ЗУ «Про управління об'єктами державної власності».

Ще навесні 2016 року Президент вніс свої пропозиції до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності".

Пропозиції Президента, зокрема, торкалися питань функціонування наглядових рад та розкриття інформації про діяльність підприємств ОПК:

«…відповідно до ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності» встановлено, що державне, комунальне унітарне підприємство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі … , оприлюднює інформацію про свою діяльність, зокрема -  відомості про договори, … специфікації, зміни і доповнення до них; … відомості щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону, не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом.

Наведене зобов'язує зазначених суб'єктів оприлюднювати інформацію про всі договори, що містять господарські зобов'язання, щодо вчинення яких є заінтересованість та/або значні господарські зобов'язання, включаючи їх істотні умови, а також всі специфікації, зміни і доповнення до них".

Зазначалося, що "застосування запропонованого підходу до державних підприємств оборонно-промислового комплексу та розголошення такої інформації особливо зараз, в умовах воєнної агресії на Сході України, створює реальну загрозу національній безпеці України".

Інше зауваження стосувалося діяльності наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення), до компетенції якої віднесено призначення на посаду та припинення повноважень керівника, затвердження контракту з ним (причому такий керівник буде підзвітний наглядовій раді), прийняття рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов'язання, предметом якого є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить більше 10 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, розміщення та викуп державним унітарним підприємством цінних паперів….

А такий підхід не враховує інтереси національної безпеки і оборони щодо чіткої координації функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності в оборонно-промисловому комплексі, діяльність якого пов'язана з розробленням, виробництвом, імпортом окремих видів озброєнь, військової і спеціальної техніки, виконанням державного оборонного замовлення для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України».

Було запропоновано -  «при визначенні моделі управління підприємством у сфері оборонно-промислового комплексу застосовувати підхід, який забезпечить оптимальний вибір моделі управління, виходячи з пріоритетів задоволення потреб національної безпеки та оборони держави та забезпечення оперативної координації діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу».

Такі ж рекомендації містилися у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради.

---------------------------------------------

Пропозиції Президента та висновок апарату ВРУ мають залізну логіку – всі аспекти  діяльності підприємств ОПК мають особливості, т.я. вони працюють на задоволення потреб національної безпеки та оборони держави. Тому питання функціонування таких підприємств має регулюватися окремими положеннями або вже існуючих законів, або ж взагалі окремими законами.

---------------------------------------------

При цьому існуючий ЗУ "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не врегульовує питання створення наглядових рад (в тому числі призначення незалежних членів) підприємств Концерну, не врегульовує порядок призначення керівників підприємств, порядок оплати праці і т.д.. Ці питання також не врегульовані для оборонних підприємств, які знаходяться в підпорядкуванні інших органів управління (Міноборони, Державне Космічне Агентство та інш.). Така ситуація унеможливлює ефективний нагляд з боку держави за діяльністю Концерну та його учасників, та інших державних підприємств ОПК.

---------------------------------------------

Принагідно згадати, що наглядова рада самого Концерну більше року (жовтень 2016 – січень 2018) була недієздатною через відсутність трьох з п’яти її членів. А квота від Кабінету Міністрів була заповнена лише 31.01.2018, коли Уряд прийняв рішення призначити членом наглядової ради ДК “Укроборонпром” Ентоні Джона Тетера. При цьому квота КМУ досі заповнена наполовину – не призначено ще одного члена наглядової ради.

---------------------------------------------

Отже постає питання - чи потрібна нова редакція закону «Про особливості управління в ОПК»? Якщо так, то які питання він має регулювати ? Наприклад:

a) Визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних підприємствах ОПК ?

b) Визначення вимог до незалежних членів наглядових рад державних підприємств в ОПК, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі ?

c) Визначення порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державних підприємств в ОПК ?

d) Порядок визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних підприємств в ОПК, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі ?

e) Визначення порядку конкурсного відбору керівників державних підприємств в ОПК ?

f) Визначення принципів оплати праці і винагороди керівникам та членам наглядових рад державних підприємств в ОПК ?

g) Визначення порядку проведення щорічного державного фінансового аудиту діяльності державних підприємств в ОПК ?

h) Урегулювання порядку оприлюднення інформації про діяльність державних підприємств в ОПК у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків ?

А далі - ще важливіші питання: яким законом (законами) врегульовано:

1. порядок створення спільних підприємств в ОПК ?

2. порядок корпоратизації та приватизації підприємств ОПК державної форми власності ?

3. створення та функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику ?

4. порядок реструктуризації ДК «Укроборонпром» та інших підприємств ОПК (законодавче забезпечення реорганізації підприємств, визначення напрямів їх консолідації, реструктуризації і оптимізації виробничих потужностей, цивільної диверсифікації, перепрофілювання або ліквідації безперспективних підприємств)?

5. військово-технічне співробітництво з іноземними державами ?

6. особливості створення озброєння, військової та спеціальної техніки ?

7. заходи державної фінансової підтримки для підприємств та організацій ОПК; законодавче забезпечення механізмів державного протекціонізму та державної підтримки вітчизняних підприємств-виробників …….?