Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.03.2014 16:27

Як і Гітлер, Янукович прийшов до влади законним шляхом

Фізик, юрист, психолог

У 1933р. Гітлер прийшов до влади законним шляхом в результаті демократичних виборів. Потім він розправився з опозицією, встановив диктатуру і залив кров’ю всю Європу.

У 1933р. Гітлер прийшов до влади законним шляхом в результаті демократичних виборів. Потім він розправився з опозицією, встановив диктатуру і залив кров’ю всю Європу.

Приблизно те ж саме відбулося і на Україні. Янукович, як і Гітлер, прийшов до влади законним шляхом в результаті чесних і демократичних виборів (те що вибори були чесними і демократичними  заслуга не Януковича, а попередньої влади) і одразу ж розпочав встановлювати свою диктатуру.

Спочатку антиконституційним шляхом було скасовано чинну Конституцію України в редакції 2004р. і, таким же - антиконституційним шляхом, введено в дію Конституцію України в редакції 1996р.. В результаті цього Президент України отримав диктаторські повноваження, непередбачені Конституцією України, а Партія Регіонів та Компартія більшість у Верховній Раді України (що не відповідало результатам виборів) .

Невдовзі Верховна Рада України взагалі втратила функції органу законодавчої влади оскільки всі рішення приймались пропрезидентської більшістю одноголосно і без обговорення. Думка опозиції взагалі не враховувалась. Відбувся антиконституційний переворот, безпосередніми виконавцями якого стали судді Конституційного суду України, депутати від пропрезидентської Партії Регіонів та Компартії.

Таким чином як Президент України так і Верховна Рада України втратили легітимність (тобто перестали бути законними) ще у 2010р.

(Я не буду тут зупинятися на юридичних нюансах цього перевороту. Кого це цікавить може прочитати на моєму акнауті в «Ліга.Блог» та на моїх сторінках в соц. мережі - «Про легітимність існуючої в Україні влади» та «Про «повернення» до Конституції України в редакції 2004р.»).

Потім настала черга органів місцевого самоврядування .

  Конституцією України та Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Київську міську державну адміністрацію очолює обраний народом Київський міський голова. Це ж підтвердив у своєму Рішенні від 25.12.03р. № 21-рп/2003 і  Конституційний Суд України, який зазначив, що «Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації».

Грубо порушуючи зазначені нормативні акти, Янукович В.Ф. призначив головою Київської міської державної адміністрації не обраного народом Київського міського голову, а підполковника запасу СБУ Попова А.П.. Районні ради були розпущені. Чергові вибори Київського міського голови, які мали відбутися ще в 2012р., до цього часу не відбулися. Обов’язки Київського міського голови, без будь яких законних підстав перебрала на себе секретар Київради Галина Герега, яку ніхто не обирав. Строк повноважень депутатів кишенькової Київської міської ради минув ще у травні 2013р.. До цього часу перевибори не відбулися.

В столиці Україні - Києві відсутня легітимна влада. Як виконавча так і представницька. Територіальну громаду м. Києва позбавили будь якої можливості брати участь в управлінні державними справами. Вся повнота влади в місті зосередилась в руках нелегітимного голови Київської міської державної адміністрації Попова А.П..

Теж саме відбувалося і в регіонах України. Голів місцевих рад змушували достроково скласти свої повноваження, а на їх місце ставили представників правлячої партії та їх маріонеток. Відбулася чистка в усіх гілках влади. Суди, прокуратура, правоохоронні органи, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування  - скрізь Янукович поставив своїх людей. Корупція досягла небувалих розмірів. Кримінальні структури майже повністю злилися з органами державної влади. Суд остаточно втратив статус органу правосуддя і перетворився на злочинну організацію. Країна стала жити «по понятиям», а не по закону.

Розпочалися політичні репресії. По абсурдному звинуваченню була кинута у в’язницю Тимошенко Ю.В., за яку на президентських виборах проголосувало 45,47% виборців (всього на 3,48 % менше ніж за Януковича).

30.02.14р. влада перейшла до силового метода вирішення політичних спорів. Звіряча розправа над мирною студентською демонстрацією на Майдані Незалежності та амністія учасників розправи. Періодичні силові зачистки Майдану. Прийняття антиконституційних законів від 16.01.14р.– всі ці дії спрямовані на обмеження та скасування Конституційних прав та свобод громадян і свідчать про те, що правляча партія взяла відкритий курс на встановлення диктатури.

І нарешті криваві події 18-20.02.14р.. Проти беззбройних людей застосована вогнепальна зброя. Біля сотні вбитих. Тисяча поранених.

Заклики до розколу України та до утворення на її території окремої держави з столицею у м. Харкові у 2005р. в Сєверодонецьку. Укладення договору з Російською Федерацією про продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту на території України, всупереч прямої заборони ст.17 Конституції України. Укладення кабального газового договору в 2010р.. Не підписання договору про асоціацію в Євросоюз. Підтримка владою шовіністських, антиукраїнських угрупувань, які намагаються посіяти ворожнечу між західною та східною Україною, між українцями та росіянами і закликають до розколу України та приєднання східних та південних її регіонів до Російської Федерації. Все це свідчить про те, що Янукович В.Ф. та його оточення діють в інтересах іноземної держави - Російської Федерації, а не в інтересах України.

Таким чином Президент України Янукович В.Ф. та пропрезидентська партія регіонів, узурпувавши владу в Україні, втратили легітимність ще у 2010р.. А п одії останніх 3-х місяців свідчать про те, що Янукович В.Ф. та партія регіонів остаточно стали на шлях встановлення жорсткої, кривавої диктатури та зради національних інтересів України.

І останнє.

Процедура імпічменту передбачена ст.111 Конституції України визначає порядок усунення з поста легітимного Президента України, а не особи, яка здійснила антиконституційний переворот, узурпувала владу та встановила в Україні диктаторський, антиконституційний режим; особи винної в масових вбивствах та катуванні людей.

Диктаторів позбавляють влади не шляхом імпічменту, а «скидають», що і відбулося на Україні.

Так, Янукович «законно обраний» Президент. Але той хто вважає, що Янукович продовжує залишатися «законним» Президентом України з таким же успіхом може вважати законними і всі дії Гітлера.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]