Куди приведе сировинна економіка
Багато років Україна підтримує сировинну спрямованість виробництва. У світі кількість прикладів успішних сировинних економік – нуль. Тому важливо якомога швидше взяти орієнтацію на створення доданої вартості всередині країни.
Багато років Україна підтримує сировинну спрямованість виробництва. У світі кількість прикладів успішних сировинних економік – нуль. Тому важливо якомога швидше взяти орієнтацію на створення доданої вартості всередині країни.
У новому економічному показнику – Індексі інклюзивного розвитку – який був презентований під час економічного форуму в Давосі, одним з індикаторів оцінки країни є продуктивність праці одного працівника. Найгірша серед розвинених країн, Естонія, має майже $57 тис., тобто саме на таку суму виробляє продуктів працевлаштована особа. Щоб потрапити до середньої групи, держава повинна мати від $84 до $90 тис. на працівника. Для порівняння, у нас продуктивність праці склала близько $15,8 тис. на особу. Однак ні сільське господарство, ні металургія, не можуть дати 6-8 кратного зростання продуктивності, якщо тільки їх роль не зміститься до постачання секторів з виробництвом продуктів із більшою доданою вартістю.
Основна проблема всіх сировинних економік – вони не виробляють достатньо додаткової вартості. Давайте буквально розберемо улюблений усіма IPhone. З виходом кожної нової моделі знаходяться умільці, які розкривають апарат і визначають ціну його компонентів. Зазвичай виявляється, що по частинах девайс коштує близько $200-400. Однак в роздріб потрапляє по $800-1000.
Виходить, що на вершині нашого уявного харчового ланцюжка Apple – найбільша за капіталізацією фірма у світі, яка коштує більше $900 млрд. Далі йдуть постачальники окремих компонентів – процесорів, плат, матриць дисплеїв, камер і тачскрінів. За ними – підрядники цих компаній. Ще далі – збирачі девайсів в Китаї. І в самому низу ланцюжка вартості розташувалися постачальники сировини. Тому, відповідно до звітів аналітиків з Counterpoint Research, американський гігант має близько $150 прибутку з кожного проданого девайса і більше. Бо фахівці Apple придумали, як поєднати компоненти разом, створили value chain, написали софт і просунули продукцію по всьому світу. Частку постачальників сировини порахувати складно, але вона точно не перевищує пари доларів на пристрій.
Для України джерелами додаткової вартості можуть стати машинобудування (особливо обладнання для газодобувної галузі), виробництво локомотивів, вагонів, кораблів, ліків. Також необхідно просувати готові продукти харчування за кордон – сьогодні ця товарна позиція становить менше 6% експорту, хоча є набагато більш виграшним напрямком, ніж продаж зерна і неперероблених продуктів. Посудіть самі, якщо річний оборот найбільшої в світі компанії виробника продуктів харчування приблизно дорівнює всьому ВВП України.
Але поки ми взяли курс на екстенсивне зростання сировинних секторів. Це можна добре простежити в національному експорті. Згідно з останніми даними Держстату, в 2017 році ми реалізували товарів тваринного походження на трохи більше, ніж $1,1 млрд. Ще $9,2 млрд Україні приніс експорт продуктів рослинного походження. Майже 24% експорту від продажу аграрної сировини – це дуже великий показник залежності від ринку із частими ціновими коливаннями.
Більше того, може статись, що скоро аграріям взагалі не буде куди збільшувати продажі. Адже Китай перестав так активно закуповувати с/г продукцію, як робив це пару років тому. Ринок ЄС має строгі квоти, а своїх аграріїв європейці дотують на €50 млрд на рік. Для них це не питання економіки і ціни, а справа національної безпеки. Близький Схід та країни Перської затоки, а також Індія – дуже перспективно, але для того, щоб серйозно наростити експорт, можуть знадобиться роки. Яких у нас немає.
Сюди ж додамо, що більше 11% експорту – масла рослинного і тваринного походження. Але навіть це – всього другий і не найбільш технологічний цикл переробки. Тому в ньому теж закладено мало доданої вартості. Ще більше 10 мільярдів доларів принесла нам металургія. Якщо підсумувати всі товарні позиції, то на сировинні групи та товари з низьким рівнем переробки прийдеться 70-80% експорту.
Результат очевидний – ми маємо негативний торговий баланс по товарах на близько $6,4 млрд. Тому що з-за кордону купуємо готові продукти, а продаємо сировину для переробки та втрачаємо мільярди доларів щороку. Наприклад, $6,5 млрд витрачаємо на хімічну продукцію, більш $1,7 млрд – на одяг і текстиль, ще $9 млрд – на продукцію машинобудування і майже $4,2 млрд на транспортні засоби.
Звичайно, ми точно не зможемо сьогодні запустити заводи, а вже завтра повезти нашу продукцію на експорт. Для цього потрібен час, технологічні напрацювання, ноу-хау і фінансові ресурси. Зате перед нами кейси майже всіх азіатських тигрів, а також Індії та Китаю. Які починали виробництво товарів із доданої вартістю за двома напрямками – збірка на інші країни, а також забезпечення внутрішнього ринку та імпортозаміщення силами національних виробників. У першому випадку іноземні компанії і їх потужності стають навчальними центрами для персоналу і джерелами бізнес-моделей для місцевих фірм. Які, в свою чергу, тривалий час не фокусуються на захопленні світових ринків, зате ціляться на внутрішні потреби.
Зробивши акцент на секторах з високою доданою вартістю, ми зуміємо успішно зайнятися імпортозаміщення і навіть злізти з кредитної голки. Адже транші МФВ, наприклад, направлені саме на стабілізацію платіжного балансу. Також наша країна нарешті зможе вийти на хороші і стабільні темпи розвитку, а поліпшення якості життя відчують всі українці, а не лише обрана меншість.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 863
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 198
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 143
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 116
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 111
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 7987
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 7985
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7093
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 6424
-
Німеччина практично безплатно отримає трильйон євро – Deutsche Bank
Фінанси 2708