UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.05.2021 11:27

Що зробити, щоб книжка стала трендом?

Генеральний директор видавництва "Ранок"

Пасивне скролення стрічки соцмереж та перегляд примітивних телепроєктів перемагають активне читання, а культура споживання книжок не розвивається.

Книжкова галузь України намагається закріпити позиції на ринку N-ний рік поспіль. Від початку військового конфлікту з Росією, діють обмеження на ввезення книжкової продукції з країни агресора. Як наслідок активізувалися вітчизняні видавці і якість українських книжок значно покращилася. На ринку з'явилися яскраві перекладні видання, зокрема світові бестселери, які донедавна ті, хто не знає мови оригіналу, могли прочитати тільки російською. Плеяда популярних вітчизняних авторів також відчутно збільшилася. Але, попри позитивні зміни, проблема читання книжок в Україні продовжує загострюватися. Пасивне скролення стрічки соцмереж та перегляд примітивних телепроєктів перемагають активне читання, а культура споживання книжок не розвивається. 

Згідно з повідомленням Українського інституту книги лише 8% українців читають книжки щодня. Бодай раз на тиждень книгу розгортає менш ніж третина громадян України. Водночас у сусідній Польщі цей показник складає 36%, а в Італії — 56%.

Від початку карантину на читання паперових книжок у всьому світі негативно вплинуло закриття книгарень та бібліотек. Натомість, на цьому тлі, підвищився попит на електронні видання. У середньому в європейських країнах цей показник збільшився на 35%. Однак у нас він незначний — коливається від 7 до 9%.

Зростання продажу інтернет-книгарень не компенсувало втрат книжкового ринку. В Україні, згідно з аналітикою мережі книгарень «Книголенд», за період карантину у 2020 році показник Інтернет продажів книжок збільшився на третину, а сукупний книжковий ринок впав більше, ніж на 45%.

Нещодавно, британські колеги підрахували ефект від відкриття книжкових магазинів. Книгарні були закриті з минулого грудня і відкрилися 12 квітня, після введення послаблень правил ведення бізнесу в ковід. Згідно Nielsen BookScan, книжковий ринок Британії продемонстрував зростання в 32,5% за тиждень. За перші сім днів з моменту відкриття було продано 3,7 мільйона книг. Власники книгарень були в захваті від напливу покупців, які, цитую: «...Намагалися нюхати книжки через маски, і цілком респектабельні люди середнього віку поводилися як діти в кондитерській. Ми мали пречудовий перший тиждень».

Українським колегам про таку жагу громади до читання залишається тільки мріяти. За даними Книжкової палати у 2020 році вітчизняні малі видавництва знизили випуск книжок за назвами на 49%, за накладами — на 54%; середні та великі видавництва — на 43% і на 48% відповідно. А надходження від продажів зменшилися на 48% , порівняно з 2019-м роком. У 2021-му позитивних змін годі й чекати.

Сьогодні проблема читання актуальна як ніколи. Нехтування книжками призвело до зниження загального рівня культурної освіченості. Це, своєю чергою, запускає ланцюгову реакцію, адже низький рівень освіченості дорівнює небагатому суспільству. Нечитання породжує проблеми без грамотності та неосвіченості населення країни, падіння моральних принципів та росту злочинності. Тобто нечитання сьогодні — питання національної безпеки України.

Отже, терміново слід братися за справи та:

1. Запровадити пільгу на прибуток для книговидавничої індустрії: на видання, друк української книжки та її дистрибуцію.

2. Почати негайно впроваджувати на державному рівні стратегію читання, що була прийнята цього року. Цей документ опублікован на сайті Міністерства культури.

3. Застосовувати світовий досвід для популяризації читання. Книжкові крамниці мають стати унікальними з точки зору естетики та наповнення асортиментом. Програмна діяльність книгарень має розширитися в бік проведення регулярних літературних заходів. І це стосується не поодиноких майданчиків, а всіх без винятку: від малих книгарень до книжкових мереж.

4. Застосувати термінові заходи за для збереження книгарень. Один з ефективних заходів — книжковий рибейт. Йдеться про компенсацію частини орендної плати від держави в залежності від кількості проданих книжок. Без такої допомоги від держави, в центрі Парижа вже б давно не було б книжкових крамниць.

5. Розвивати літературні онлайн спільноти, де читачі матимуть можливість обговорювати улюблені твори, обмінюватися враженням про новинки, цитувати авторів, а молоді письменники — презентувати власні твори. Державні програми, в тому числі ініційовані Українським інститутом книги, Украінським культурним фондом мають підтримувати розвиток книжкового блогерства в соціальних мережах та на Youtube.

6. Оздоровити книжкову екосистему. У першу чергу, йдеться про створення дієвого механізму боротьби з піратством та захисту авторського права.

7. Читання має увійти в моду. Що більше амбасадорів говоритимуть про свої книжкові вподобання та користь від читання, то більше оздоровлюватиметься суспільство і  з'являтиметься більше стимулів для розвитку книжкової галузі.

Сьогодні для української книжки головний виклик — втриматися на плаву. Без підтримки держави, книговидавнича справа — основний рушій розвитку освіти та економічних змін в суспільстві, не виживе.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]