Строк президента та рішення Конституційного Суду України

Відповідь на питання "Чому влада не звертається до КСУ з приводу 5 - річного строку повноважень президента України?"

Ще з листопада минулого року закликаю фахове наукове юридичне товариство та представників влади до дискусії навколо сприйняття чи заперечення легітимності перебування на посаді Президента України поза межами п’ятирічного терміну. Таке сприйняття створюється у разі не проведення виборів президента.

Адже ні у кого не викликає сумнівів, що виконання повноважень президента України Володимиром Зеленським після 20 травня 2024 року – буде знаходитися поза межами п’ятирічного строку встановленого Конституцією України. І надання цьому процесу юридичної оцінки чи кваліфікації без юридично визнаного документального підтвердження буде носити огульний, хаотичний та деструктивний характер. Що своєю чергою є небезпечним не тільки у середині нашої держави, а що і не мало важливе – і поза межами. Як партнерами, союзниками – так і ворогами України.

Але, на жаль, влада пішла деструктивним, не грамотним шляхом правового невігластва.

Чергову спробу підказати владі хоч якийсь правовий вихід, було зроблено 31 березня цього року – у день коли Конституція України визначила, як день виборів президента України. Це пропозиція прийняття легального акту щодо фіксування неможливості проведення виборів. Такий акт, би був фундаментом сприйняття Володимира Зеленського президентом України поза межами п’ятирічного строку встановленого Конституцією України для виконання повноважень президента.

Замість того, щоб прислухатися до думки фахівців, влада вдалася до тактики інформаційного переслідування та залякування.

У суспільстві поширилася думка, що ситуацію може виправити рішення Конституційного Суду України. І чомусь, влада спочатку сприяла такому твердженню, але потім – кардинально змінила свою думку. Стали відповідати у стилі – «кому треба то той нехай і звертається до Конституційного Суду України».

Що ж сталося? А сталося те, що, мабуть, все ж таки віднайшовся хтось в Офісі президента України, хто вказав на те, що рішення з приводу строку повноважень Президента України вже було у 2014 році. І воно не на користь шостого президента України Володимира Зеленського.

Конституційний Суд України зокрема зазначив.

Таким чином, виходячи з Основного Закону України главу держави може бути обрано як на чергових, так і на позачергових виборах. Конституційний Суд України наголошує, що положення статті 103 Конституції України та інших її статей, які визначають конституційно-правовий статус Президента України, не містять норм, які встановлювали б інший строк, крім п’ятирічного, на який громадяни України можуть обирати главу держави, незалежно від виду виборів (чергових або позачергових).
Отже, закріплений частиною першою статті 103 Основного Закону України п’ятирічний строк – єдиний конституційно встановлений строк, на який обирається Президент України. Цей строк однаковою мірою поширюється як на Президента України, обраного на чергових виборах, так і на Президента України, обраного на позачергових виборах.

(абзаци четвертий, п'ятий підпункт 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 101 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, п’ятої статті 103 Конституції України у системному зв’язку з пунктом 16 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України (справа про строк, на який обирається Президент України) від 15 травня 2014 року № 5-рп/2014

Більш того, спроби влади взяти під контроль Конституційний Суд України поки є невдалими. Думаю, що такий тиск буде мати свої наслідки у формі неприємних для влади, але справедливих для громадян України рішень та висновків. Принаймні це було б справедливо. Допоки КСУ недоформували на 100% своїми придворними конституціоналістами. На кшталт, як колись Генпрокурором, який нічим добрим не запам’ятався.

Так, а як же проводити вибори коли у нас війна! Цього зараз зробити не можна – скажете ви і будете праві. Зараз цього зробити, на жаль, не можна.

Але, як би, влада діяла б у Конституційно-законний спосіб і думала за громадян та Державу – то все можна було б передбачити, виправити та забезпечити. Як це зробити – я описував деякі варіанти у своїх наукових статтях. Це і адаптування виборчого законодавства під декілька можливостей голосування (поштою у спец конверті, цифровим підписом, бюлетенем), це і розтягнення у часі періоду голосування (на 14 днів, щоб могли проголосувати військові, що перебувають у бойовому розпорядженні), це і відповідна дипломатична робота з країнами, що дружньо приймають українців. З метою забезпечення максимального голосування українцями, шляхом відкриття додаткових дільниць на базі інституцій, що надають статус тимчасового захисту у своїх країнах. І ще багато чого, що б дало підтвердити ім’я України, як демократичної республіки у якій влада змінна, виборна і строкова!

На жаль, влада пішла шляхом самовільного привласнення собі повноважень, якими український народ її не наділяв.

Мало того, що з парламентсько-президентської республіки утворили де факто супер президентську чи то незрозумілу конституційному праву - офісну, то ще пішли далі. Замість демократичної республіканської форми правління – нам нав’язують диктатуру воєнного стану у країні яка перебуває у стані війни!

Нагадаю владі, що подібна ситуація із привласненням президентом України собі повноважень, якими громадяни України його не наділяли – була.

Це узурпація президентом України Віктором Януковичем конституційних повноважень через зміну Конституції України у не конституційний спосіб. До чого це призвело – ми знаємо, хоча внутрішня легітимність зберігалася якийсь час.