Внесення змін до преамбули Конституції України: втручання в історичний підтекст?
Внесення змін до преамбули Конституції України щодо євроатлантичної інтеграції.
Написано у співавторстві із Джастін Фросіні, професор, Університет Бокконі, м. Мілан, Італія
28 червня 2021 виповнилось 25 років з дня прийняття Конституції України. Багато хто почав згадувати історичні моменти з дня прийняття Конституції. І одна із частин Конституції, яка вказує на історичні підвалини прийняття Конституції - преамбула. Проте, мало хто зазначає про те, що преамбула до Конституції України не зберіглась у тому вигляді як вона була прийнята у 1996 році. Зокрема, у 2019 році у преамбулі до Конституції України було закріплено євроатлантичні прагнення України наступним чином:
"Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,…
піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України,…"
Практика зміни конституційних преамбул не є широко розповсюдженою (Індія є однією з небагатьох країн, яка змінила конституційну преамбулу). Однак, роль преамбули не варто недооцінювати, бо вона виконує засадничу роль в Конституції і використовується Конституційним Судом України для тлумачення Конституції України.
Не говорячи вже про процедуру внесення змін до преамбули Конституції України, яка чітко не врегульована в Конституції України (розділ XIII Конституції України), внесення змін до тексту преамбули піднімає питання про втручання в історичний підтекст, який відображав передумови прийняття Конституції України у 1996 році.
22 листопада 2018 року Конституційний Суд України (‘КСУ’) у своєму висновку щодо законопроекту про внесення змін щодо членства України в ЄС і НАТО визнав законопроект таким, що відповідає вимогам, передбачених статтями 157 та 158 Конституції України.
Проте, суперечливий характер вказаних змін було підкреслено 6 суддями Конституційного Суду Україну, які у своїх окремих думках щодо висновку Конституційного Суду України від 22 листопада 2018 року. Наприклад, суддя КСУ Олександр Литвинов у своїй окремій думці підкреслив той факт, що конституційна преамбула визначає підвалини конституційного ладу в Україні, право зміни якого належить народу України. Таким чином, законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють конституційний лад, може бути змінений лише народом України шляхом проведення всеукраїнського референдуму.
До того ж, суддя КСУ Микола Мельник зазначив, що КСУ повинен був внести застереження щодо довільних змін преамбули Конституції України. Зокрема, він наголосив на тому, що в преамбулі Конституція зафіксувала конкретний історичний момент прийняття Конституції, який вказує на передумови, мотиви та цілі прийняття Конституції. Такий момент, за словами Миколи Мельника, об’єктивно неможливо змінити. Більше того, суддя Мельник підкреслив, що преамбула відіграє важливу роль для конституційного тлумачення і використовується як інструмент для розуміння оригінального сенсу норм Конституції. Вбачається, що внесення змін до преамбули неминуче зменшує цю роль.
Зміни в історичні підвалини прийняття Конституції несуть з собою певні ризики. Наприклад, втручання в історичний підтекст може стати способом маніпуляції в руках політичних партій, які мають парламентську більшість. Тут треба нагадати, що посилання на "соціалістичний режим" у преамбулі пропонувався під час прийняття Конституції у 1996 році. В той час така пропозиція була відхилена і голова Конституційної комісії Михайло Сирота стверджував, що посилання на конкретний режим зобов'язує державу слідувати останньому. Відсутність ж такого посилання дозволяє Україні вільно обирати режим відповідно до політичних партій, присутніх у парламенті. Таку ж логіку можна застосувати і щодо прагнень до вступу в НАТО та ЄС. Можливо, колись інша політична партія отримає більшість в українському парламенті і буде вважати за краще вступити до іншого блоку. В такому разі преамбула перетвориться на інструмент в руках політичних партій, за допомогою яких можна отримати симпатії електорату.
На нашу думку, щоб уникнути політичних маніпуляцій внесення змін до преамбули Конституції України має бути більш виваженим. По-перше, порядок внесення змін до преамбули Конституції треба чітко врегулювати в Конституції. Наприклад, можна закріпити, що внесення змін до преамбули має відбуватися після проведення всеукраїнського референдуму як передбачено ст.156 Конституції України. По-друге, КСУ України має більш ретельно аналізувати і обґрунтовувати свої висновки щодо внесення змін до Конституції України, а не обмежуватись формальним аналізом норм. Під час аналізу Конституційний Суд має звертати увагу на те, що преамбула закріплює історичний момент прийняття Конституції та її основоположні засади.
Безумовно, прагнення вступу до ЄС та НАТО різних країн є обґрунтованими і чітко зрозумілими, особливо як спосіб забезпечення безпеки для колишніх радянських держав, таких як Україна. Проте, політичні еліти не повинні намагатися затвердити такі прагнення в преамбулі до Конституції, використовуючи прогалини щодо внесення змін до неї. Дуже важливим є зберегти значення конституційної преамбули не лише як інструменту конституційного тлумачення, але й як положення, де закріплені посилання на історичні підвалини під час його прийняття. Часті поправки до преамбули створюють не лише ризик погіршити її інтерпретаційну цінність, але, що важливіше, вони можуть спотворити історичне коріння витоків Конституції. Іншими словами, політичні еліти не повинні використовувати поправки до преамбули як спосіб для задоволення власних політичних амбіцій. Настрої і погляди політичних партій змінюються разом із зміною курсу короткострокової політики. В той же час, використовуючи слова Сарва Міттри Сікрі, колишнього головного судді Верховного суду Індії, конституційні преамбули містять "велике і благородне бачення", з яким, на наш погляд, слід поводитися з великою обережністю.
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних 15:27
- Українці як антитела світу Олександр Черних 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев вчора о 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький вчора о 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3045
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 431
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 179
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 137
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 124
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43869
-
Чому Україні не дають кредит під російські активи – простими словами
Думка 12690
-
Як обрати магній: чому одні форми діють, а інші – "гроші на вітер". Пояснює нутриціологиня
Життя 10699
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 8822
-
Чому так добре жити у найщасливішому місті на планеті за рейтингом 2025 року – експеримент
1713
