История в трагедиях и фарсах
Гегель где-то отмечает, что все великие всемирно-исторические события и личности появляются, так сказать, дважды. Он забыл прибавить: первый раз в виде трагедии, второй раз в виде фарса
Надежда Савченко при до конца неясных обстоятельствах оказалась в российской тюрьме летом 2014-го года. Ей инкриминировали соучастие в убийстве российских журналистов в зоне проведения АТО. Масштаб истерии в украинских да и зарубежных СМИ сложно передать. Тому, как голодает Надежда, как борется с режимом, были посвящены часы телеэфиров. В ноябре 2014 года она стала народным депутатом Украины, а в 2015 году ей присвоили звание Героя Украины – все это, пока она сидела в российской тюрьме. В 2016 году её осудили, помиловали и обменяли, она вернулась в Украину. И тут что-то не заладилось: те же самые журналисты и спикеры, которые вчера боготворили Надежду, сегодня увидели в ней «агента Кремля».
Но вернемся в 2015 год, время когда имя Савченко еще обладало «медийной святостью». В самом конце 2015 года был принят так называемый «Закон Савченко», на истинную сущность которого, еще до принятия, обратили внимание лишь немногие. «Святость» автора не позволяла это сделать более широкому кругу лиц, да и сами нардепы во время голосования не могли голосовать против, именно из соображений ответственности перед медийным образом Надежды: «Вы что, голосовали против закона Героя и символа Украины?» – этот вопрос звучал бы на каждом эфире.
Нормами этого закона воспользовались более 45 тысяч осужденных (до его принятия Украина считала своими 70 тысяч осужденных, находящихся на подконтрольной территории), т.е. примерно 2/3, из которых более 1о тысяч освободились из мест лишения свободы. Большая часть освободившихся отбывали наказания за тяжкие и особо тяжкие преступления. Из них 1,5 тысячи сразу же совершили преступления. Из них было 55 убийств, 22 изнасилования, 125 разбойных нападений.
Когда же «святость» Савченко пошатнулась, и в ней увидели «агента», закон можно было смело отменять, что и произошло летом прошлого года. И вот наступил март 2018 года, с трибуны Верховной Рады генпрокурор провозглашает: «У следствия есть неопровержимые доказательства того, что Надежда Савченко лично планировала, лично вербовала, давала указания о том, как провести террористический акт здесь, в этом зале, уничтожив боевыми гранатами две ложи – правительственную и должностную, минометами обрушив купол ВР и автоматами добивая тех, кто выживет. У нас есть неопровержимые доказательства». Представить подобную риторику в 2014-2015 годах невозможно, но сегодня это реальность.
Путь от Героя Украины и всенародной любимицы, последнего аргумента в споре и легитимации абсолютно нерациональных решений, до подозреваемой в подготовке терактов и госпереворота занял всего два года. Но стоит ли этому удивляться? Сама Савченко говорит, что все это мы проходили в 1937. Конечно же, сравнивать её случай и репрессированных героев и знаменитостей СССР крайне некорректно, но, как замечал классик: «Гегель где-то отмечает, что все великие всемирно-исторические события и личности появляются, так сказать, дважды. Он забыл прибавить: первый раз в виде трагедии, второй раз в виде фарса». Сегодня не расстреливают и не ссылают – сегодня говорят, что ты работаешь на Кремль.
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова вчора о 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак вчора о 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак вчора о 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- Розацеа без паніки: як доглядати за шкірою та уникати загострень Вікторія Жоль 25.11.2025 11:15
- Як робочий простір впливає на фокус: прості правила для фізичного й цифрового порядку Олександр Скнар 25.11.2025 09:43
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 397
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 364
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 338
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 282
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 217
-
У Кабміні анонсували ще одну непопулярну реформу – обов'язковий техогляд для всіх авто
Бізнес 76969
-
Спокій на тарілці: які продукти містять магній, навіщо він організму та що заважає засвоєнню
Життя 33575
-
У Варшаві після п'яти років ремонту відкрили один із найбільших вокзалів Польщі – фото, відео
Бізнес 28917
-
Політика і війна. Реальність проти очікування. Колонка Валерія Залужного
Думка 10393
-
У Бельгії нова причина блокувати 140 млрд євро для України: посилається на "мирний план"
Фінанси 8126
