Наслідки порушення термінів здійснення розрахунків в іноземній валюті
При наданні правової допомоги суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (резидентам України), щодо стягнення ними заборгованості за зовнішньо економічними договорами (контрактами) зрозумів, що не всі керівники підприємств знають, які же наслідки чекають їх
Пророзрахунки в іноземній валюті.
Порядокздійснення розрахунків в іноземнійвалюті при проведенні суб'єктамизовнішньоекономічної діяльностіекспортно-імпортних операцій встановленийЗаконом України «Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті» від23 вересня 1994 року №185/94-ВР.
Статтею1 зазначеного Закону, виручка резидентіву іноземній валюті підлягає зарахуваннюна їх валютні рахунки в уповноваженихбанках у строки виплати заборгованостей,зазначені в контрактах, але не пізніше180 календарних днів з дати митногооформлення (виписки вивізної вантажноїмитної декларації) продукції, щоекспортується, а в разі експорту робіт(послуг), прав інтелектуальної власності- з моменту підписання акта або іншогодокумента, що засвідчує виконання робіт,надання послуг, експорт прав інтелектуальноївласності.
Перевищеннязазначеного строку потребує висновкуцентрального органу виконавчої влади,що реалізує державну політику у сферіекономічного розвитку.
Статтею2 зазначеного Закону, зокрема, передбачено,що імпортні операції резидентів, якіздійснюються на умовах відстроченняпоставки, в разі, коли таке відстроченняперевищує 180 календарних днів з моментуздійснення авансового платежу абовиставлення векселя на користьпостачальника продукції (робіт, послуг),що імпортується, потребують висновкуцентрального органу виконавчої владиз питань економічної політики.
Національнийбанк України має право запроваджуватина строк до шести місяців інші строкирозрахунків, ніж ті, що визначені данимзаконом. Тобто, на час укладення та підчас дії договору перевіряємо чи незапровадив Національний банк Україниінший строк розрахунків.
Якщоне вжити усіх можливих заходів, спрямованихна попередження та уникнення правопорушенняпри здійсненні розрахунків в іноземнійвалюті, можуть бути наступні наслідки:
1.Застосування спеціальних санкцій.
Міністерствомекономічного розвитку та торгівліУкраїни може бути застосована спеціальнасанкція — індивідуального режимуліцензування зовнішньоекономічноїдіяльності чи тимчасове зупиненняпідприємству зовнішньоекономічноїдіяльності що приведе до заборонисуб'єкту зовнішньоекономічної діяльностіукладати угоди доручення, комісії,агентські, про спільну діяльність таспівробітництво, консигнації, дилерські,дистриб'юторські, оренди, найму, лізингу,зберігання та інші угоди, що передбачаютьпроведення зовнішньоекономічнихоперацій іншими особами або на користьінших осіб за дорученням чи передачумайна у строкове користування з метоюпроведення зовнішньоекономічноїдіяльності.
(підстава: Положення“Про порядок застосування до суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності Українита іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності спеціальних санкцій,передбачених статтею 37 Закону України"Про зовнішньоекономічну діяльність"Наказ Міністерства економіки України17.04.2000 N52 Зареєстровано в Міністерствіюстиції України 5 травня 2000 р. за N260/4481)
2.Податкова перевірка.
Податковиморганом буде проведена документальнапозапланова перевірки суб'єктазовнішньоекономічної діяльності, зпитань дотримання валютного законодавствапо зовнішньоекономічному договору зацей період. Як правило перевірка в такомувипадку, закінчується актом з висновкомпро порушення підприємством встановленогозаконодавством терміну здійсненнярозрахунків за експортною операцієюна суму боргу.
(підстава:ст.1, ст. 2 Закону України “Про порядокздійснення розрахунків в іноземнійвалюті” та статті 9 Декрету КабінетуМіністрів України «Про систему валютногорегулювання і валютного контролю»№15-93 від 19 лютого 1993 року.)
3Нарахування та стягнення пені.
Відповіднодо ст. 4 Закону України «Про порядокздійснення розрахунків в іноземнійвалюті» із змінами та доповненнямипорушення резидентами, крім суб’єктівгосподарювання, що здійснюють діяльністьна території проведення антитерористичноїоперації на період її проведення,строків, передбачених ст. 1 і 2 цьогоЗакону або встановлених Національнимбанком України відповідно до Закону,тягне за собою стягнення пені за кожнийдень прострочення у розмірі 0,3 відсоткасуми неодержаної виручки (вартостінедоставленого товару) в іноземнійвалюті, перерахованої у грошову одиницюУкраїни за валютним курсом Національногобанку України на день виникненнязаборгованості.
Звертаюувагу, що загальний розмір нарахованоїпені не може перевищувати суми неодержаноївиручки (вартості недоставленоготовару).
3.Прокурорська перевірка.
Можливізапити та виклики керівників підприємствадо прокуратури або до податкової поліціїдля надання пояснень та документівз цього приводу.
Якце зупинити? Не все так страшно,нарахування та стягнення пені можливозупини:
Відповіднодо ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядокздійснення розрахунків в іноземнійвалюті” “... У разі прийняття до розглядусудом, Міжнародним комерційним арбітражнимсудом чи Морською арбітражною комісієюпри Торгово-промисловій палаті Українипозовної заяви резидента про стягненняз нерезидента заборгованості, якавиникла внаслідок недотриманнянерезидентом строків, передбаченихекспортно - імпортними контрактами,строки, передбачені статтями 1 і 2 цьогоЗакону, зупиняються і пеня за їх порушенняв цей період не сплачується...”.
Тобто,нарахування пені зупиняється з днязвернення резидента із позовом до судуабо МКАС при ТППУ про стягнення знерезидента заборгованості заекспортно-імпортним контрактом або здня відправлення позову поштою.
Аналогічнаправова позиція викладена у постановіВерховного Суду України, від 07 лютого2011 року у справі №21-63а10.
Подаємопозов до суду, але до якого?
Звернувувагу на такі моменти, що деякіпідприємства не приділяють уваги приукладанні договорів (контрактів), щодопідсудності розгляду справ, тобто вякому суді буде розглядатися їх спір(за наявності).
Дужечасто, в договорі зазначена умова, пророзгляд спорів в суді на території нерезидентаабо взагалі зазначено відповідно дозаконодавства. Це може привести довеликих грошових затрат на участьпідприємства в іноземних судах або допорушення підприємством встановленоготерміну здійснення розрахунків тазастосування відповідних санкцій.
Длятого, щоб підприємство резидент України,мало можливість подати позов до свогоборжника іноземного підприємства досуду в Україні та щоб суд не повернувназад позов без розгляду, сторони вдоговорі (контракті) повинні передбачитиможливість розгляду спорів, що виникаютьіз даного договору (контракту), у судахУкраїни. Тобто, передбачити та встановитив договорі умови, про підсудністьрозгляду спорів відповідно дотериторіальної юрисдикції підприємстварезидента України.
Цедопоможе захищати свої права “дома”та не витрачати додаткові гроші навідрядження або іноземних адвокатівдля захисту своїх прав в іноземнихсудах.
(мійприклад угоди: Всі суперечки і розбіжностіміж сторонами, які можуть виникнути зцього договору або в зв'язку з ним,сторони врегульовують їх шляхомпереговорів. У разі, якщо сторонисамостійно не можуть вирішити спір, товін передається на розгляд до Державноїсудової інстанції за місцем перебуванняТОВ “__” (підприємство резидентУкраїни). Сторони домовилися пропідсудність розгляду спорів, що розглядвсіх суперечок або розбіжностей міжсторонами, що випливають з даногодоговору підлягають вирішенню вГосподарському суді Харківської області(Україна, місто Харків). Для вирішення споруабо розбіжностей між сторонами будезастосовуватися матеріальне і процесуальнеправо України. Мова судового розглядуУкраїнська).
Підставиподання позову до Господарського судуУкраїни:
Стаття38 Закону України "Про зовнішньоекономічнудіяльність" спори, що виникають міжсторонами зовнішньоекономічноїдіяльності, іноземними суб'єктамигосподарської діяльності у процесітакої діяльності можуть розглядатисясудами України, а також за згодою сторінспору Міжнародним комерційним арбітражнимсудом та Морською арбітражною комісієюпри Торгово-промисловій палаті Українита іншими органами вирішення спору,якщо це не суперечить чинним законамУкраїни або передбачено міжнароднимидоговорами України.
Частина1-3 ст. 5 Закону України "Про міжнароднеприватне право", у випадках, передбаченихзаконом, учасники (учасник) правовідносинможуть самостійно здійснювати вибірправа, що підлягає застосуванню дозмісту правових відносин. Вибір правазгідно з частиною першою цієї статтімає бути явно вираженим або прямовипливати з дій сторін правочину, умовправочину чи обставин справи, якірозглядаються в їх сукупності, якщоінше не передбачено законом. Вибір праваможе бути здійснений щодо правочину вцілому або його окремої частини.
Стаття76 Закону України "Про міжнароднеприватне право" суди можуть прийматидо свого провадження і розглядатибудь-які справи з іноземним елементом,зокрема у випадку, якщо сторони передбачилисвоєю угодою підсудність справи зіноземним елементом судам України, крімвипадків виключної підсудності у справахз іноземним елементом, передбачених устатті 77 цього Закону.
Післятого, як суд прийняв рішення прозадоволення вашого позову та данерішення набрало законної сили, рішеннягосподарського суду легалізуємо таприводимо до виконання вже на територіїборжника іноземного підприємства.
Бажаювсім успіхів!
13.02.2018
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький вчора о 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза вчора о 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський вчора о 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1211
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 736
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 477
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 168
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 136
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 80806
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 37109
-
Російська імперія народилась в Одесі? Клімкін питає Демську про майбутнє української мови
11374
-
Порожні полиці через ажіотаж, а не дефіцит – асоціація пекарів про ситуацію з хлібом у Києві
Бізнес 3891
-
Суд арештував майно у Білій Церкві, яке Ощадбанк продав з багатомільйонною "знижкою"
Фінанси 3586
