Впровадження РРО на ринку автозапчастин повинно відбутися вчасно!
Сьогодні постала нагальна потреба фіскалізації сфери автокомпонентів. Цього вимагає як легальний бізнес, який потерпає від "товарної контрабанди", так і споживачі, права та безпека яких під загрозою
Автомобіль – це не лише засіб комфорту, це насамперед джерело підвищеної небезпеки. І питання якості товару у сфері автокомпонентів є першочерговим. Адже від встановлення оригінальних автозапчастин залежить безпека водія, осіб, яких він перевозить у своєму авто, а також інших учасників дорожнього руху. Відсутність обов’язкового техогляду разом із присутністю на ринку великої кількості контрабандних та контрафактних запчастин, може призводити навіть до фатальних наслідків.
За даними Нацполіції, за 2019 рік трапилося 326 ДТП через технічну несправність транспортного засобу. Найнебезпечнішими несправностями, які частіше за все спричиняють ДТП, є несправності гальмівної системи (до 50%), рульового управління (14%), системи освітлення та сигналізації (16%). Тобто, майже кожен день трапляється ДТП через поломку авто. І це не дивно, адже ринок автозапчастин заполонила "товарна контрабанда" і контрафакт.
Сьогодні в Україні обсяг імпорту автозапчастин складає 88%. Третина ринку припадає на сірий та чорний ринок. Це стосується як кожного сегменту транспортних засобів (легковики, легко-вантажні та вантажні автомобілі й автобуси) так і основних груп автокомпонентів (запчастини, шини, акумулятори, оливи).
Пункти роздрібної торгівлі реалізовують нелегально ввезені товари без документів про походження, без фіскальних чеків, що виключає можливість відслідкувати переміщення товару ланцюжком постачання від виробника до кінцевого споживача. В результаті цього бюджет недоотримує мільярди гривень щорічно.
Так, за оцінками нашої асоціації, доля тіні на ринку автокомпонентів становить щонайменше 15–20%, а в найбільш масовій групі автозапчастин наближається до 50%.
Низька купівельна спроможність пересічного українського споживача сприяє зростанню пропозиції дешевого товару, де за низькою ціною часто криється не низька собівартість виробництва цього товару, а низька якість і сумнівне походження. За даними дослідження "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади", проведеного соціологічною групою Рейтинг, вартість товару є одним з головним факторів при виборі автозапчастин. Чим загрожує ця ситуація – цілком очевидно. Купуючи дешеві запчастини сумнівної якості, люди ризикують як своєю безпекою, так і безпекою інших учасників дорожнього руху.
Крім того, купуючи автозапчастини неналежної якості та не маючи фіскального чеку, споживач не в змозі захистити свої права. Без таких чеків Держпродспоживслужба навіть не має права ініціювати перевірки. Згідно статистики, лише 1% скарг споживачів отримали належну реакцію. В інших випадках провести розслідування було неможливо через відсутність даних для ідентифікації продавця. Таким чином в разі придбання неякісних або фальсифікованих автозапчастин споживач залишається один на один зі своєю проблемою.
Не слід забувати і про викривлення конкуренції на ринку. Національні виробники та офіційні імпортери запчастин та компонентів, сплачуючи податки у повному обсязі, не можуть на рівних конкурувати з компаніями, які здійснюють імпорт за «сірими» та «чорними» схемами — занижуючи вартість в інвойсах або взагалі не здійснюючи митного оформлення товарів.
Це призводить до значних втрат бюджету. Прямих - коли держава недоотримує надходження від митних та податкових платежів. І непрямих, які полягають у недоотриманому податку на прибуток від легальних імпортерів.
І коли, здавалося б, уже закладено у законодавстві фундамент для покращення ситуації, чим ближче до вступу в дію відповідних норм, тим частіше з’являються ініціативи, які спрямовані на скасування таких потрібних законодавчих змін. Йдеться про ухвалені минулого року Закони № 128-IX та № 129-IX щодо детінізації економіки, якими було впроваджено низку комплексних системних заходів, спрямованих на боротьбу з торгівлею нелегально ввезеного товару. Ці заходи повинні набрати чинності 1 січня 2021 року. В нашому випадку, ключовим нововведенням є фіскалізація торгівлі автозапчастинами, а також запровадження програмних РРО поруч із «класичними» реєстраторами, підвищення розміру штрафних санкцій за невидачу фіскального чеку, впровадження е-чеку та механізму кешбеку для стимулювання покупця отримувати фіскальний чек там, де це передбачено законодавством.
Проте останні півроку у Верховній Раді регулярно реєструються законопроєкти, які викликають серйозні занепокоєння у представників легального бізнесу, оскільки пропонують скасувати або ж відстрочити ще на рік (а, може, й довше) заходи, спрямовані на детінізацію економіки, і не пропонують жодних механізмів для контролю на заміну. Це залишає можливість створювати потужні схеми з мінімізації податків.
Звичайно, фіскалізація роздрібної торгівлі не є панацеєю від усіх бід і є лише одним, але дієвим, інструментом подолання проблеми нелегального імпорту. Адже очевидно, що при такий системі занижувати митну вартість при імпорті чи взагалі не здійснювати митне оформлення товарів стає значно менш вигідним, оскільки продати такі товари кінцевому споживачеві буде значно складніше. Відповідно, це суттєво знизить попит на "товарну контрабанду" та контрафакт.
Чому ж норми законів щодо детінізації економіки викликають побоювання добросовісних ФОПів? На мою думку, це пов'язано з тим, що держава не провела належну комунікаційну та роз’яснювальну кампанію і не продемонструвала наочно якісні переваги змін до законодавства. Це дозволяє псевдозахиникам малого бізнесу (а насправді представникам великого тіньового бізнесу, який використовує спрощену систему оподаткування для мінімізації податкових платежів та торгівлі «товарною контрабандою») маніпулювати інформацією та створювати міфи про знищення малого бізнесу.
Хочу зазначити, що зміни у законодавство, що набирають чинності з 1 січня 2021 року, не такі «страшні і катастрофічні» як їх часто подають особи, зацікавлені у продовженні існування тіньових схем. Звичайно, норми законодавства потребують деяких уточнень та коригувань, але не повного відкату назад до ситуації, яка в нас в Україні зараз.
На сьогодні важливо відкоригувати модель фіскалізації та запровадити ризикорієнтований підхід. Тобто, фіскалізувати потрібно лише ті сфери, які потерпають від засилля нелегально ввезених товарів, а тому становлять загрозу як з точки зору економічної безпеки держави, так і з точки зору безпеки для життя та здоров’я споживачів. Це, зокрема, ліки та медичні препарати, автозапчастини, побутова електроніка та ін.
Результати дослідження соціологічної групи Рейтинг "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади" говорять самі за себе:
80% респондентів вважають, що видача фіскального чеку захищає права споживачів;
56% - підтримують розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО);
63% опитаних відповіли, що не готові купувати автозапчастини без фіскального чеку та 73% - не підтримують ідею скасування норм, які зобов’язують підприємців видавати фіскальний чек при торгівлі автозапчастинами.
Необхідно також відмітити, що практично навпіл розділилися відповіді споживачів щодо суб’єкта, який повинен гарантувати безпеку та якість при покупці товарів. Так, 44 % відповіли, що це повинна бути держава і 48% - підприємець, який продає товари.
І видача фіскального чеку якраз втілює в собі ці дві складові – відповідальність підприємця та держави. У разі придбання товару неналежної якості, споживач може звернутися до продавця з вимогою повернення/заміни товару та відшкодування збитків. При цьому, у разі відмови підприємця добровільно виконати гарантійні зобов’язання, держава, при наявності фіскального чеку, матиме підстави для притягнення його до відповідальності.
Наведені результати соцопитування є сигналом для влади, що на сьогодні постала нагальна потреба фіскалізації сфери автокомпонентів. Цього вимагають як представники легального бізнесу, який потерпає від великого обсягу нелегально ввезених товарів, так і споживачі, права та безпека яких під загрозою.
Тому рішення народних депутатів, що будуть прийняті при розгляді питання про відтермінування чи скасування обов’язку використання РРО при торгівлі автокомпонентами, стануть своєрідним маркером зрілості та готовності держави до впровадження системних, комплексних цивілізованих реформ, спрямованих на боротьбу з тіньовим сегментом на ринку.
Нам потрібно рухатися у бік цивілізованих реформ, які покращать життя в нашій країні. Від цього виграють і держава, і законослухняний бізнес, і споживачі. Я сподіваюся, що згідно з вищезазначеними законами з 1 січня 2021 наберуть чинності прийняті норми, в результаті чого ринок отримає нормальні умови здорової прозорої конкуренції, громадяни матимуть впевненість, що вони купують та встановлюють на своє авто безпечні та якісні запчастини.
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар вчора о 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич вчора о 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 399
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 135
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 117
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів 88
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну 88
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 47105
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 8245
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 6910
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 5946
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
5357