Одним із заходів щодо підвищення ефективності розслідування вбивств в Україні має стати повернення слідчим прокуратури (бюро розслідування) компетенції вести досудове слідство щодо позбавлення людини життя.
Невідворотність кримінальної відповідальності за вбивство - основний принцип політики будь-якої поважаючої себе сучасної держави та лідера такої держави особисто. Адже в державі, де не карають вбивцю, вбити можуть кожного. Бідного і багатого. Міліціонера й бізнесмена. Лікаря і депутата. Журналіста й адвоката, і список можна продовжувати.
Не випадково, ефективності розслідування випадків позбавлення людини життя вимагає від України стаття 2 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
У радянські часи, починаючи з 60-х років, розслідування вбивств відносилося до категорії пріоритетних у правоохоронній діяльності та підлягало компетенції слідчих прокуратури. Саме в органах прокуратури накопичувався багаторічний досвід і кадри (слідчі, криміналісти) з розслідування вбивств. Але Законом України від 19 квітня 2007 року №965-V "Про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України" підслідність вбивств було в момент передано з органів прокуратури України до органів міліції, не задумуючись про наслідки.
Логіку того, що тодішній Генеральний прокурор України О. І. Медведько так легко погодився розлучитися з, на мій погляд, найважливішою категорією справ, можна пояснити лише припущеннями тих, хто твердить: прокурори давно стали основною ланкою системи корупційних поборів. А навіщо органу, який ставить задачу акумулювати гроші, займатися морочними, невдячними та негрошовитими вбивствами?
Змінилася влада, прийняли новий Кримінальний процесуальний кодекс України... Але захист життя людини й задача ефективного розслідування вбивств не стала пріоритетною. Адже за статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України вбивства, знову ж таки, не відносяться до підслідності спеціального органу - Державного бюро розслідувань, а залишаються справами міліції.
На жаль, ті хто можуть прийняти необхідні законодавчі зміни, не бачать у наведеному проблем. Не розуміють, що все ж таки, основна функція правоохоронців - убезпечити життя кожного від вбивства. Навіть такий поважний орган, як Рада суддів України, звертаючись до Президента України щодо посилення захисту життя суддів, чомусь не запропонувала серед загальних заходів, передати розслідування вбивств від міліції спеціальному слідчому органу.
Тому, коли не діє принцип невідворотності покарання, навряд чи варто дивуватися черговому нерозкритому резонансному вбивству. І не дай Боже, стикнутися з якимось особистим, "нерезонансним"...
