Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.02.2017 10:38

Практика оскарження дій ФГВФО щодо визнання нікчемними правочинів

За інформацією з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі – Фонд гарантування), станом на сьогоднішній день Фондом гарантування ліквідуються 82 банки, а до 6 банків введено тимчасову адміністрацію.

Фото_ФГВФО.jpg

За інформацією з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичнихосіб (надалі – Фонд гарантування), станом на сьогоднішній день Фондомгарантування ліквідуються 82 банки, а до 6 банків введено тимчасовуадміністрацію.

З головної сторінки веб-сайту Фонду гарантування пересічний громадянин такожможе дізнатись, що розмір гарантованої суми відшкодування Фондом гарантуванняскладає 200 000 грн.

А чи завжди реально отриматигарантовану суму відшкодування 200 000 грн., окремі підстави для відмови увідшкодуванні та останні зміни у судовій практиці оскарження дій та рішень Фондугарантування,розглянемо нижче.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системигарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядоквиплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені ЗакономУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"(надалі – Закон).

Згідно до ст. 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку зринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальнихзборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю(ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органівконтролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 2 ст. 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасовоїадміністрації Фонд зобов'язанийзабезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених(укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасовоїадміністрації банку, на предметвиявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав,визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 вказаної статті Закону встановлює перелік підстав, за яких правочини(у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Хочу звернути увагу на одну з найбільш спірних підстав визнання Фондомгарантування правочинів нікчемним, а саме на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, згідно донорм якогоправочини (у тому числі договори)неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачаютьплатіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг(пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документамибанку.

За наслідками перевірки, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону уповноваженимиособами Фонду гарантування визнаються нікчемними правочини, які підпадають підознаки так званого «дроблення вкладів», а саме безготівкового перерахуваннягрошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб,відкриті в одному банку, з призначенням платежу відмінним від платежу,пов'язаним із трудовими відносинами фізичної особи з такою юридичною особою, втому числі «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансовоїдопомоги», «надання займу», перерахування коштів без зазначення підставперерахування тощо.

Частина 4 ст. 38 Закону зобов’язує представників Фонду гарантування протягомдії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомити сторони задоговорами, про нікчемність цих договорів та вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

На підставі наведеної норми Закону уповноваженими особами Фондугарантування на адреси вкладників надсилаються повідомлення про нікчемністьправочинів(транзакцій), якими вкладників повідомляють про нікчемність правочину(наприклад, договору позики) та нікчемність транзакції з переказу коштів найого підставі.

Також, вкладнику в повідомленні про нікчемність правочину (транзакції)роз’яснюють положення ст. 216 ЦК України, згідно якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, щопов’язані з його недійсністю, а також повідомляють вкладника, що знаведених підстав вказана в цьомуповідомленні сума не підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування.

Тобто, наслідком визнання нікчемнимправочину (транзакції) є не включення такого вкладника до переліку вкладників,які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фондугарантування.

Судова практика оскарження вкладниками збанкрутілих банків подібних дійФонду гарантування на сьогоднішній день не є усталеною та єдиною, одні колегіїсуддів Вищого адміністративного суду (надалі – ВАСУ) трактують положення Законута підстави визнання правочинів нікчемними на користь Фонду гарантування, аінші напроти – займають сторону вкладників.

В даній ситуації доцільнозазначити наступне.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦКУкраїни. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочинвважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований напорушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення,пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної РеспублікиКрим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.Правочин, якийпорушує публічний порядок, є нікчемним.

ВАСУ в своїх рішеннях неодноразово та, намою думку, цілком обґрунтовано, зазначав, що право уповноваженої особи Фонду здійснювати перевірку правочинів напредмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується зобов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Законпов’язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемністьправочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадкунівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Як приклад, можна навести наступні рішення ВАСУ:

-       ухвалаВАСУ від 27.01.2016 р. (№ в ЄДРСУ 55524666);

-       ухвалаВАСУ від 11.02.2016 р. (№ в ЄДРСУ 55835593);

-       ухвалаВАСУ від 19.04.2016 р. (№ в ЄДРСУ 57369374);

-       ухвалаВАСУ від 30.06.2016 р. (№ в ЄДРСУ 58711283);

-       ухвалаВАСУ від 04.07.2016 р. (№ в ЄДРСУ 58761206);

-       ухвалаВАСУ від 12.01.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64124981).

На теперішній час, при касаційному перегляді даної категорії справ ВАСУ вдаєтьсядо більш глибшого аналізу підстав визнання Фондом гарантування нікчемнимиправочинів та вказує на неправильне трактування представниками Фонду нормЗакону.

Наприклад, при розгляді справи 821/3515/15-а ВАСУ в ухвалі від 26.01.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64458579) зазначив наступне:Щодовиписок по особовим рахункам, на які посилаються відповідачі як на доказнікчемності банківського рахунку та вчинених за ним операцій з внесення нарахунок позивача коштів внаслідок дроблення рахунку іншого клієнта банку,колегія суддів зазначає, що таке твердження є вільною інтерпретаціюУповноваженої особи Фонду пов'язаності банківських операцій клієнтів ПАТ"Златобанк", зокрема, позивача, не підтверджує факт потрапляння цихкоштів на рахунок позивача незаконно та/або шляхом дроблення, а отже, невідповідає вимогам ст. 70 КАСУкраїни та не є належним доказом на підтвердження такихобставин.

Не менш прогресивними є позиції ВАСУ, згідно з якими доводи Фонду гарантуванняпро нікчемністьдоговорів банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивачанадійшли внаслідок "дроблення" іншого вкладу є безпідставними,оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину і такіобставини не можуть бути самостійною підставою для визнання нікчемнимправочину, вчиненого позивачем, оскільки в законодавстві відсутня прямазаборона на вчинення вказаних дій.

Така правова позиція наведена в наступних рішеннях ВАСУ:

-       ухвалаВАСУ від 01.02.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64506199);

-       ухвалаВАСУ від 02.02.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64564399);

-       ухвалаВАСУ від 02.02.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64506198);

-       ухвалаВАСУ від 02.02.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64564294).

А в постановах від 02.02.2017 р. (№ вЄДРСУ 64658352) та від 09.02.2017 р. (№в ЄДРСУ 64658368) ВАСУ взагалі «ламає конструкцію» визнання нікчемнимиправочинів Фондом гарантування та зазначає наступне: Разом ізтимвідповідачамине наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнаннянікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачамитакож не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, щопорушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав ісвобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. За такихобставин твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичнихщодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведеноналежними доказами у встановленому законом порядку.

А які ж докази можуть свідчити, що правочин є таким, що порушує публічнийпорядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини ігромадянина, знищення, пошкодження майна держави?

На мою думку, при кваліфікації правочину нікчемним має враховуватись вина,яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину абооднією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений укримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконногозаволодіння ним тощо. А сам лише факт звернення уповноваженої особи Фонду гарантуваннядо правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушенняне свідчить про протиправність дій вкладника, та відповідно не може бутипідставою для визнання правочину нікчемним.

Сподіваюсь ВАСУ або вженовий Верховний суд, забезпечать єдину судову практику в даній категорії справ, що стане запорукою довіри громадян досудової влади та реалізацією принципу правової визначеності, який забезпечуєпрогнозованість судових рішень і стабільність правового регулювання.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи