Знайти себе під час війни

Для мене війна (на відміну від багатьох українців) почалась у 2014-му. Спочатку з підняття триколора над Харківською облрадою, сутичок з заїзними «гастролерами», що бігали по моєму Місту з арматурою та битками, та невдовзі вістями з Луганську та Донецьку. Це було боляче. Я – «дівчинка, яка народжена на Сумській» з луганським, сватівським корінням та любов’ю до Донецька моїх рідних, близьких людей.

Наприкінці травня розмова з хлопцями, що приїхали з Лисичанська через «наші» блокпости "ЛНР" та наші українські блокпости змішала й надірвала мій внутрішній світ. Поселяла до гуртожитку в терміново облаштовану кімнату: «Ну, вибачте… Вдома у вас мабуть краще…» - «Ні, вдома у нас гірше, там стріляють».

"Станція Харків". Пункт харчування для евакуйованих

Понеслося. Харків став великим хабом для біженців. Й поряд з моїми ролями дружини та мами, університетської викладачки та громадської активістки з’явилася допомогаторка ВПО. Ініційований проект з прийому випускників Донеччини й Луганщини на ЗНО в Харкові; волонтерська ініціатива "Станція Харків"; волонтерство та робота в проєктах АКЦентра ВО "Українські Рубежі".

З 2014 по 2016 рік пройшли етапи роботи з переселенцями:

- базові потреби виживання людей (нагодувати, одягти, прихистити);

- адаптація (психологічна, емоційна, культурна, соціалізація),

- «дати вудку, а не рибу» (освіта, перекваліфікація, допомога в самозайнятості й розвитку власного бізнесу).

Люди оговтались, знайшли своє місце в новому житті, хтось поїхав далі, інші стали харків’янами.

Бенефіціари проєкту "Розвиток самозайнятості ВПО в Україні"

Ця праця й моя особиста війна дали й нові можливості - я відкрила для себе світ неформальної освіти.

 

Форум «Ukraine Lab: Візії для побудови миру і нова роль громадянського суспільства та культури», Франківськ

Я навчалась і навчала студентів транспортній науці. В 2016-му народився улюблений проект "INTERNATIONAL SUMMER SCHOOL OF SUSTAINABLE MOBILITY". Колеги з Дрездену, сподіваючись на закінчення ковідокарантинів,збирались в травні цього року приїхати на 5-ту Школу. Скучили за Харковом...

24 лютого 2022 року застало мене на відпочинку в Африці… Самоевакуація нашої великої родини ще й з друзями до Європи: Дюссельдорф, Краків, Катовіце. І роль берегині українських дітей від жахіть війни. Найтяжчим була примара вершників Апокаліпсісу і відірваність від рідної землі, відчуття болю України.

Харків. Я випала з лав твоїх захисниць і допомогаторов. Друзі волонтерять по забезпеченню необхідним ВСУ та постраждалих людей, займаються евакуацією. Мене дуже надихає те що наші роблять в Славутич Транзит.

Коли ненадовго поверталася в Харків трішки включилася в роботу й стало легше.

Вона поїхала на Херсон)

Та все ж не відпускало відчуття, що я заблукала й втрачаю себе у круговерті й болоті буття. Чарівна сила соціальних мереж надала можливість повернутись до активності. І зараз я почала працювати в теплому місті Івано-Франківську в дуже теплому проєкті "Ukraine Crisis Response - 2022" з комплексної підтримки центрів колективного проживання та громад, які приймають ВПО.

Наша команда в Ворохті

В рамках проєкту - створення просторів безпечних для дітей (CSF) у 5 громадах Івано-Франківської та Чернівецької  областей (зручні для дітей простори та цифрові навчальні простори).

В громадах будуть реалізовуватись:

- програми соціального емоційного навчання (SEL) у CFS фасилітаторами/вчителями;

- організація та проведення регулярних заходів SEL для дітей;

- організація заходів соціальної згуртованості в громадах із CFS;

- інтеграція ВПО через публічні заходи для ВПО та місцевого населення;

- проведення індивідуальних сеансів психосоціальної підтримки (PSS) через мобільних психологів у CFS та колективних центрах для груп ризику;

- надання послуг PSS під час групових сесій - проведення групових занять з PSS через мобільних психологів у CFS та колективних центрах для груп найбільшого ризику.

Проект "Ukraine crisis response - 2022" реалізовується Молодіжною організацією "СТАН" в партнерстві з Міжнародною гуманітарною організацією "Людина в біді", за фінансової підтримки Global Affairs Canada.

На початку війни у 2014 році все робилось спонтанно, ми знаходили ресурси й розвивалася самозарадність громади. Ми навчилися боротися - тож поборемо!