Управління арештованими активами в країнах ЄС

Управління арештованими активами та конкуренція: як в світі долають цей виклик?

Органи, подібні за функціями до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), існують у всіх країнах – членах ЄС, та вже мають значний досвід управління арештованими активами.

Основною передумовою для створення таких органів у ЄС було Рішення Ради Європейського Союзу № 2007/845/JHA від 06.12.2007. Держави-учасниці ЄС повинні були заснувати офіси з питань розшуку та повернення активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (або надати аналогічні повноваження вже існуючим органам).

Другим, не менш важливим, рішенням у відповідній сфері стала Директива ЄС № 2014/42/EU від 03.04.2014, яка передбачала необхідність для всіх країн-членів ЄС створити окремий орган, який би здійснював управління арештованим майном у кримінальному провадженні з метою попередження втрати ним вартості.

У деяких країнах-членах ЄС виконання вищезазначених функцій перебрали на себе вже існуючі органи (у Бельгії та Нідерландах функції з управління арештованим та конфіскованим майном були покладені на органи прокуратури). Інші ж країни (наприклад, Франція) вирішили не перевантажувати національні органи влади, а створити абсолютно нові офіси, які б займалися управлінням та обміном інформації про активи, які набуті злочинним шляхом.

Проте, не всі спеціалізовані органи країн-членів ЄС самостійно здійснюють управління арештованими та конфіскованими активами. В деяких країнах управління активами передається на поруки професійним управителям. Хто вони? Давайте розбиратися. 

В більшості країн-членів ЄС для управління арештованим майном призначається професійний управитель (адміністратор, зберігач). Як правило, саме він несе відповідальність за стан та рентабельність утриманих активів. При цьому самі спеціалізовані органи часто лише контролюють або ж здійснюють підтримку в управлінні арештованим майном разом з іншими органами більш широкої юрисдикції (міністерством юстиції, прокуратурою тощо). 

В Італії до процесу передачі та управління арештованим майном залучені – суд, делегований суддя та судовий адміністратор, а також Національне агентство з управління та передачі арештованих та конфіскованих активів (National Agency for the Administration and Destination of Assets Seized or Confiscated).

Роль суду полягає у винесенні рішення про арешт та призначення делегованого судді та судового адміністратора. Після арешту активи переходять в управління судовому адміністратору за підтримки компетентного органу під наглядом суду. Делегований суддя видає загальні вимоги з управління арештованим майном та координує подальшу роботу як судового адміністратора, так і Національного агентства Італії.

При цьому, в частині управління арештованими активами в Італії ключова роль належить судовому адміністратору, адже саме він відповідає за збереження та управління майном. Судовий адміністратор у більшості випадків є державним службовцем та обирається із членів Національного реєстру судових адміністраторів Італії. Він відповідає за розпорядження арештованими активами; випуск звітів про статус та розмір активів та заходи з управління активами; виконання адміністративних заходів; діяльність з оцінювання та погашення кредитів тощо. А також несе відповідальність за підвищення прибутковості арештованого майна в межах, встановлених законом (особливо, коли арештованими активами є компанії, готелі, ресторани тощо). Якщо ж арешт накладається на компанії, то судовий адміністратор виконує повноваження, які належать акціонеру.

Щодо ролі Національного агентства Італії в процесі управління активами, то вона є другорядною, він надає виключно підтримку і допомогу судовому органу, та пропонує суду необхідні заходи для найкращого використання майна з урахуванням його особливостей або цільового призначення до тих пір, поки апеляційний суд не винесе рішення про конфіскацію другого ступеня при розгляді справи про арешт майна. 

Не менш цікавою є система управління активами в Ірландії. Бюро кримінальних активів (Criminal Assets Bureau, CAB) було створено як агентство з розшуку активів, але воно також виконує і функції з управління такими активами. За рішенням суду призначається тимчасовий адміністратор (receiver) для управління, утримання, продажу або інших дій з арештованим активом. На практиці таким тимчасовим адміністратором виступає офіцер CAB з юридичних питань. Він також може здавати арештоване майно в оренду третім особам. 

Згідно із законодавством Республіки Болгарії управління активами спочатку здійснюється на етапі судового розгляду (управління замороженими активами) та після (управління вже конфіскованими активами). Набуте незаконним шляхом майно управляється Комісією по боротьбі з корупцією та конфіскацією незаконно набутих активів за допомогою зберігача.

Особа-зберігача обирається з урахуванням її особистих якостей, а також характеру майна і місця, де воно перебуває та буде зберігатися. У випадку високої цінності активів або неспроможності Комісії знайти зберігача, такий зберігач призначається судом за винагороду.  

Зберігач звітує перед Комісією та у будь-який час має бути готовим надати доступ до активів органам Комісії для перевірки стану майна. Також законодавством Болгарії визначено, що Комісія може вимагати від зберігача передати активи на зберігання іншій особі за умови незадовільного виконання своїх зобов’язань з управління та підтримки відповідного стану активів. При цьому всі витрати, пов’язані із зберіганням і підтримкою замороженого майна, оплачує Комісія. 

Кожна із цих перелічених інституцій має свої особливості. Однак жоден із цих органів не є прямим аналогом українського АРМА, адже всі з них мають свій унікальний підхід та особливості до управління арештованим майном, що визначаються специфікою країни, її законодавством, особливостями інституційних умов та потреб. 

Чи доцільно було в Україні запровадити таку європейську практику, коли управління активами здійснювали б професійні управителі, а не юридичні особи – суб’єкти господарювання (потенційні конкуренти)?

Так. Наявність в структурі АРМА професійних кадрів, до компетенцій яких входило б винятково здійснення управління арештованими активами, або виокремлення  інституту професійних управителів забезпезпечило б ефективне управління такими активами та уникнення в майбутньому ситуацій, за яких управління активами конкурента використовується як можливість погіршення його господарської діяльності та подальшого виведення з ринку («придбання-вбивця») або утворення чергового монополіста на такому ринку.

Відтак, європейський досвід роботи з професійними управителями та сьогоднішня діяльність АРМА у сфері управління активами, показує, що наше законодавство потребує подальших змін задля усунення недоліків, неузгодженостей та підвищення ефективності роботи АРМА в частині управління арештованими активами.