Навіщо платити менше, якщо можна платити більше?
Яке право має Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України переплачувати наші з вами 5 мільйонів гривень?
Під час проведення моніторингу здійснення публічних закупівель замовниками м. Києва та Київської області мною, координатором центру реагування на порушення, було встановлено, що Державною установою Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі також – замовник) розпочата процедура закупівлі протитуберкульозних лікарських засобів з очікуваною вартістю 36 209 291 грн (UA-2018-07-25-001346-c). Розпочата та проводиться із порушенням.
Зокрема, процедура проводиться без розбивки предмета закупівлі на окремі лоти, а саме Центр охорони об’єднав товари як вітчизняних, так і іноземних виробників, які можуть бути учасниками процедури закупівлі.
Проблема обґрунтованості поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів відома всім, хто бере участь у медзакупівлях.
Якщо проаналізувати вимоги до процедури закупівлі Центру охорони здоров'я, то побачимо, що виробниками препаратів, які має намір придбати замовник, є ПАТ «НВЦ Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ТОВ «Люм’єр Фарма», ПАТ «Київмедпрепарат». Тобто зазначені виробники могли б самостійно взяти участь у тендері та запропонувати препарати за вигідними для замовника цінами.
Разом з тим, необґрунтоване об'єднання в один лот лікарських засобів не дозволяє брати участь у торгах виробникам (окрім препаратів, що ними виробляються, також вимагаються препарати інших виробників), об’єднання цілої низки препаратів в один лот обмежує конкуренцію та перешкоджає здешевленню предмета закупівлі, що унеможливлює економію бюджетних коштів. Тобто, більш вигідним є участь в такій процедурі закупівлі для дистриб’юторів, але ніяк не виробникам. Отже, про яку економію можна говорити?
Навіщо платити менше, якщо можна платити більше? Тим більше закупівля вартістю понад 36 мільйонів.
Не полінилась та витратила час на аналіз цих самих 36 млн грн., а саме передивилась вартість лікарських засобів, що закуповуються замовником, в аптечних закладах станом на 01.08.2018 з округленням цін в більшу сторону (тобто оптові ціни, з урахуванням наміру потенційних учасників отримати перемогу, мають бути нижчими).
І що ж було встановлено?
Очікувана вартість закупівлі перевищує орієнтовно розраховану майже на 15 %, або ж на 4,7 млн. грн. Тобто, Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України щонайменше може зекономити майже 5 млн. грн.
Але навіщо?
У відповідь на моє звернення щодо доцільності поділити закупівлю на лоти задля збільшення конкуренції та можливості економії, замовник повідомив, що «…вважає за недоцільне ділити предмет закупівлі, адже поділ зазначеного предмету закупівлі «на лоти за принципом 1 МНН – 1 лот» не гарантує можливості зекономити бюджетні кошти.
Навпаки, як свідчить досвід, доцільно закуповувати зазначені лікарські засоби у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики, на своєчасність здійснення поставок та зменшує ризик відміни торгів за окремими лотами…».
Але, з практики закупівель лікарських засобів, поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів абсолютно не гарантує можливість зекономити бюджетні кошти, навпаки, може призвести до відміни торгів.
Для вирішення цього питання, Антимонопольний комітет України навіть рекомендував Міністерству охорони здоров'я і Міністерству економічного розвитку і торгівлі удосконалити порядок визначення предмета закупівлі лікарських засобів.
І найближчим часом відомства мають затвердити методичні рекомендації для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів, в яких передбачено, зокрема, що замовник визначає предмет закупівлі за лотами щодо кожного окремого МНН.
Доцільно закуповувати у одного постачальника – вважає Центр охорони здоров'я.
Однак, ідеальний результат для системи ProZorro – це коли ринок, на якому раніше у кожної держустанови був свій «улюблений» постачальник перетворюється на конкурентний ринок. Тільки конкуренція надасть можливість заощадження.
Центр охорони здоров'я зазначив, що схеми призначеного лікування туберкульозу включають обов’язкове застосування декількох препаратів одночасно, а відтак з метою забезпечення ефективного лікування протитуберкульозні лікарські засоби необхідно закуповувати одночасно.
Проте, за умови проведення закупівлі одним лотом, якщо жоден із потенційних учасників не зможе запропонувати весь перелік лікарських засобів та виконати вимоги тендерної документації, Центр охорони здоров'я замість одночасної закупівлі всіх необхідних лікарських засобів також одночасно не закупить жодного.
Результат вибору замовником однолотової процедури закупівлі можна вже передбачити – закупівля за більш високою ціною, мінімум економії, адже в даному випадку маємо неможливість прийняття участі в закупівлі виробників, що можуть поставити окремі лікарські засоби з переліку замовника за нижчими цінами в зв’язку із неспроможністю запропонувати замовнику одночасно всі позиції із тендерної документації, або ж взагалі відміна торгів.
Такі дії замовника спрямовані на звуження кола потенційних учасників, обмеження конкуренції та перешкоджають справжній економії бюджетних коштів.
Але, знову ж таки, навіщо заощаджувати не свої власні кошти?
Так і працюють замовники в публічних закупівлях лікарських засобів. Сподіваюсь, потенційні учасники оскаржать вимоги тендерної документації до Антимонопольного комітету України, який зобов’яже Центр охорони здоров'я внести відповідні зміни.
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева вчора о 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський вчора о 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер вчора о 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 226
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 10149
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 9062
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 8425
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 4418
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 4062