Біржовий товарний ринок – як двигун реформування банківського сектору

Вже сьогодні необхідно розробляти і запроваджувати конкретні заходи, спрямовані на реформування взаємовідносин банківський сектор-економіка з метою посилення спрямування діяльності банків на кредитування економіки, подолання таких причин  неринкового та тінізованого розвитку економіки як корупція, відсутність прозоростівціноутворенні натовари, роботи і послугиі наявність «розриву» міжекономікою тафінансовим ринком.

І вагомим кроком у цьому напрямку  повинен стати розвиток прозорих ринкових відносин в галузях економіки, який сприятиме:

• зниженню відсоткових ставок за кредитами в економіці,
• підтримці цінової стабільності,
• запровадженню біржових інструментів хеджування цінових (у т.ч., валютних) ризиків,
• зниженню фінансових ризиків у банківській діяльності та дерегуляції валютного ринку.

Згідно Концепції реформи банківської системи України до 2020 року Національний банк ставить за мету побудову стабільної банківської системи, яка слугувала би двигуном економічного зростання.

Саме тому на рівні з Концепцією реформи банківської системи України до 2020 року, Урядом України за підтримки громадських об’єднань та експертів, представництв міжнародних організацій розробляються Стратегія економічного розвитку України до 2020 року та План заходів з виконання Угоди про асоціації між Україною та ЄС на 2014-2017 роки, в яких вагома увага приділяється фінансовому ринку України, у тому числі, і банківському сектору.

Але, з іншого боку, одними з основних умов зростанню обсягів кредитування в економіки та зниження відсоткових ставок є  прозорість ведення діяльності суб’єктами господарювання (у тому числі, щодо реалізації товару та ціноутворення на нього) та можливість здійснення банками прогнозування тенденцій у сфері діяльності суб’єктів господарювання (насамперед, щодо попиту та пропозицій, а й відтак – щодо можливості позичальника сплачувати кредит та відсотки за ним). Саме ці два головних чинника дозволяють банкам адекватно визначати ступінь кредитного ризику позичальника й умови надання кредиту. А біржовий товарний ринок - спотовий та ринок товарних деривативів - у змозі сприяти банкам у цьому.

Біржовий ринок є єдиним механізмом справедливого ціноутворення, який придумало людство, якби комусь це не подобалось, що відсікає те, з чим намагається боротися наше суспільство – корупцію.  Коли ціна прозора і зрозуміло, як вона визначається, то не виникає питань ні з трансфертним ціноутворенням, ні з відшкодуванням ПДВ і т.п.

А якщо функціонує ще й ринок товарних деривативів, то у банків не виникає питань щодо пошуку необхідної інформації, на підставі якої можна було б своєчасно прораховувати очікувані (можливі) ризики позичальника з конкретного секторае кономіки і ризики банку від несприятливої?? кон'юнктури в такому секторі. Не кажучи вже про те, що банк може безпосередньо сам використовувати товарні деривативи або зобов'язати позичальника укладати контракти з товарними деривативами з метою хеджування фінансових ризиків та зниження ймовірності неповернення коштів позичальником. Розвинутий ліквідний біржовий товарний ринок може дати поштовх і розвитку міжбанківського ринку товарних свопів.

Для створення же ліквідного біржового товарного ринку в Україні, на думку нашої Асоціації (Асоціація «Біржові та електронні майданчики»), необхідно рухатися  у двох напрямках:

• реформування інфраструктури біржового товарного ринку у відповідності до найкращого світового досвіду;
• розробка заходів зі стимулювання розвитку товарного біржового ринку.

Стосовно першого напрямку, робочою групою у складі зацікавлених най активніших й прогресивних бірж України та за підтримки Програми USAID «Розвиток фінансового сектору» ( FINREP - II ) Уряду було запропоновано альтернативний проект Закону України «Про товарний біржовий ринок», спрямований на реформування біржового товарного ринку в Україні та його розвиток на якісно нових засадах враховуючи найкращий світовий досвід, щоб біржовий товарний ринок в Україні став дійсно прозорим та дієвим інструментом для суб’єктів господарювання та для держави.

Також Асоціацією були надані зауваження та пропозиції до НБУ, НКЦПФР, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо проекту Закону України «Про похідні фінансові інструменти (деривативи)».

До необхідних кроків з другого напрямку ми, насамперед, відносимо:

• визначення Урядом груп товарів та їх обсягів, які повинні реалізовуватися через товарні біржі;
• визначення Урядом груп товарів, зовнішньоекономічні контракти за якими (ціни, обсяги, умови) повинні підлягати реєстрації на товарних біржах;
• визначення в Податковому кодексі України біржового курсу товару в якості ринкової (справедливої) ціни при розрахунку бази оподаткування (у т.ч., і при трансфертному ціноутворенні);
• створення Урядом спільно з НБУ програми пільгового («дешевого») кредитування банками в першу чергу для тих суб’єктів господарювання, які реалізують/закуповують товар на товарних біржах;
• надання НБУ «дешевих» кредитів рефінансування банкам для подальшого кредитування галузей з контролем з боку НБУ за використанням наданих коштів;
• зниження фінансових ризиків як позичальників, так і банків через застосування інструментів хеджування – деривативів;
• здійснення державних закупівель груп товарів, що піддаються стандартизації, на товарних біржах.

Щодо другого напрямку Асоціацією та її членами вже напрацьовані пропозиції в аграрному секторі, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації біржової торгівлі» та проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодо запровадження електронних складських свідоцтв».

Відкритим залишається питання щодо здійснення трансграничної біржової торгівлі товарами, яке потребує вирішення таких проблемних питань, як:

• обов’язковість отримання резидентом валютної ліцензії як на оплату грошових зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (при імпорті), так і на сплату пені, штрафів у валюті в разі порушення умов договору чи правил біржі;
• складний та неефективний процес укладання на біржі трансграничних договорів та гарантування виконання зобов’язань за договорами з боку біржі.

З точки зору Асоціації, усунути вищезазначені перепони можна шляхом впровадження наступних заходів:

• запровадити норму, відповідно до якої резидентам, які є стороною за зовнішньоекономічними договорами, не потребується отримання індивідуальної валютної ліцензії у разу укладання таких договорів на товарних біржах;
• запровадити норму, відповідно до якої дозволити перерахування нерезидентами  іноземної валюти в якості гарантійного забезпечення під торги на біржі;
• спростити порядок здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами за договорами, що укладаються на біржах;
• дозволити біржам утримувати комісійну винагороду, штрафи, компенсації контрагенту (з перерахуванням на нього) за договором з гарантійного забезпечення (внеску) нерезидента в іноземній валюті;
• спростити порядок репатріації прибутку за операціями нерезидентів, які вчиняються ними на біржах.

Впровадження такого кроку дозволить:

• зменшити кількість посередників, а відтак збільшити обсяг валютних надходжень від експортерів та зменшити витрати імпортерів на оплату товарів (робіт, послуг);
• зменшити кількість фіктивних зовнішньоекономічних договорів ;
• формувати дійсно ринкові трансфертні ціни;
• НБУ та Державній фіскальній службі України (ДФС) - здійснювати, фактично, в режимі он-лайн моніторинг проведення розрахунків в іноземній валюті за договорами та їх виконання;
• ДФС – отримувати реальні обсяги ПДВ до відшкодування;
• хеджувати виробникам цінові та валютні ризики шляхом укладання договорів на умовах деривативів (форвардів, ф’ючерсів, опціонів, свопів).

З п оміж всього іншого, ми пропонуємо Уряду України та Національному банку України розглянути можливість прийняття нерезидентами безпосередньої участі в біржових торгах на товарному ринку. Це дозволить державі вирішити у найефективніший спосіб питання щодо трансфертного ціноутворення, здійснювати оперативний моніторинг за валютними надходженнями, товаровиробникам – реалізовувати товар за найкращими цінами та отримувати сповна оборотні кошти для розширення виробництва, що в цілому сприятиме знову ж таки збільшенню надходжень до державного бюджету.