Біржовий товарний ринок – як двигун реформування банківського сектору

Наразі Україна та її економіка переживає важкий період своєї історії, що значно ускладнює процес реформування.

Вже сьогодні необхіднорозробляти і запроваджувати конкретні заходи, спрямовані на реформуваннявзаємовідносин банківський сектор-економіка з метою посилення спрямуваннядіяльності банків на кредитування економіки, подолання таких причин неринкового та тінізованого розвитку економіки як корупція,відсутність прозоростівціноутворенні натовари, роботи і послугиі наявність «розриву» міжекономікою тафінансовим ринком.

Івагомим кроком у цьому напрямку  повиненстати розвитокпрозорих ринкових відносин в галузях економіки,який сприятиме:

• зниженню відсоткових ставок за кредитами в економіці,
• підтримці цінової стабільності,
• запровадженню біржових інструментів хеджування цінових (у т.ч., валютних) ризиків,
• зниженню фінансових ризиків у банківській діяльності та дерегуляції валютного ринку.

Згідно Концепціїреформи банківської системи України до 2020 року Національний банк ставить замету побудову стабільної банківської системи, яка слугувала би двигуномекономічного зростання.

Саме тому на рівні зКонцепцією реформи банківської системи України до 2020 року, Урядом України запідтримки громадських об’єднань та експертів, представництв міжнароднихорганізацій розробляються Стратегія економічного розвитку України до 2020 рокута План заходів з виконання Угоди про асоціації між Україною та ЄС на 2014-2017роки, в яких вагома увага приділяється фінансовому ринку України, у тому числі,і банківському сектору.

Але, з іншого боку,одними з основних умов зростанню обсягів кредитування в економіки та зниженнявідсоткових ставок є  прозорість веденнядіяльності суб’єктами господарювання (у тому числі, щодо реалізації товару таціноутворення на нього) та можливість здійснення банками прогнозуваннятенденцій у сфері діяльності суб’єктів господарювання (насамперед, щодо попитута пропозицій, а й відтак – щодо можливості позичальника сплачувати кредит тавідсотки за ним). Саме ці два головних чинника дозволяють банкам адекватно визначатиступінь кредитного ризику позичальника й умови надання кредиту. А біржовийтоварний ринок - спотовий та ринок товарних деривативів - у змозі сприятибанкам у цьому.

Біржовий ринок є єдиниммеханізмом справедливого ціноутворення, який придумало людство, якби комусь цене подобалось, що відсікає те, з чим намагається боротися наше суспільство –корупцію.  Коли ціна прозора і зрозуміло,як вона визначається, то не виникає питань ні з трансфертним ціноутворенням, ніз відшкодуванням ПДВ і т.п.

А якщо функціонує ще йринок товарних деривативів, то у банків не виникає питань щодо пошукунеобхідної інформації, на підставі якої можна було б своєчасно прораховуватиочікувані (можливі) ризики позичальника з конкретного секторае кономіки і ризикибанку від несприятливої?? кон'юнктури в такому секторі. Не кажучи вже про те, що банк можебезпосередньо сам використовувати товарні деривативи або зобов'язати позичальника укладати контракти з товарними деривативами з метою хеджування фінансовихризиків та зниження ймовірності неповернення коштів позичальником.Розвинутий ліквідний біржовий товарний ринок може дати поштовх і розвиткуміжбанківського ринку товарних свопів.

Для створення же ліквідногобіржового товарного ринку в Україні, на думку нашої Асоціації (Асоціація«Біржові та електронні майданчики»), необхідно рухатися  у двох напрямках:

• реформування інфраструктури біржового товарного ринку у відповідності до найкращого світового досвіду;
• розробка заходів зі стимулювання розвитку товарного біржового ринку.

Стосовно першогонапрямку, робочою групою у складі зацікавлених найактивнішихй прогресивних бірж України та за підтримки Програми USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP-II) Уряду було запропонованоальтернативний проект Закону України «Про товарний біржовий ринок», спрямований на реформування біржовоготоварного ринку в Україні та його розвиток на якісно нових засадах враховуючи найкращийсвітовий досвід, щоб біржовий товарний ринок в Україні став дійсно прозорим тадієвим інструментом для суб’єктів господарювання та для держави.

Також Асоціацією булинадані зауваження та пропозиції до НБУ, НКЦПФР, Міністерства економічногорозвитку і торгівлі України щодо проекту Закону України «Про похідні фінансовіінструменти (деривативи)».

До необхідних кроків здругого напрямку ми, насамперед, відносимо:

• визначення Урядом груп товарів та їх обсягів, які повинні реалізовуватися через товарні біржі;
• визначення Урядом груп товарів, зовнішньоекономічні контракти за якими (ціни, обсяги, умови) повинні підлягати реєстрації на товарних біржах;
• визначення в Податковому кодексі України біржового курсу товару в якості ринкової (справедливої) ціни при розрахунку бази оподаткування (у т.ч., і при трансфертному ціноутворенні);
• створення Урядом спільно з НБУ програми пільгового («дешевого») кредитування банками в першу чергу для тих суб’єктів господарювання, які реалізують/закуповують товар на товарних біржах;
• надання НБУ «дешевих» кредитів рефінансування банкам для подальшого кредитування галузей з контролем з боку НБУ за використанням наданих коштів;
• зниження фінансових ризиків як позичальників, так і банків через застосування інструментів хеджування – деривативів;
• здійснення державних закупівель груп товарів, що піддаються стандартизації, на товарних біржах.

Щодо другого напрямкуАсоціацією та її членами вже напрацьовані пропозиції в аграрному секторі,розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів Українищодо активізації біржової торгівлі» та проект Закону України «Про внесення змінта доповнень до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодозапровадження електронних складських свідоцтв».

Відкритим залишаєтьсяпитання щодо здійснення трансграничноїбіржової торгівлі товарами, яке потребує вирішення таких проблемних питань,як:

• обов’язковість отримання резидентом валютної ліцензії як на оплату грошових зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (при імпорті), так і на сплату пені, штрафів у валюті в разі порушення умов договору чи правил біржі;
• складний та неефективний процес укладання на біржі трансграничних договорів та гарантування виконання зобов’язань за договорами з боку біржі.

З точки зору Асоціації,усунути вищезазначені перепони можна шляхом впровадження наступних заходів:

• запровадити норму, відповідно до якої резидентам, які є стороною за зовнішньоекономічними договорами, не потребується отримання індивідуальної валютної ліцензії у разу укладання таких договорів на товарних біржах;
• запровадити норму, відповідно до якої дозволити перерахування нерезидентами  іноземної валюти в якості гарантійного забезпечення під торги на біржі;
• спростити порядок здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами за договорами, що укладаються на біржах;
• дозволити біржам утримувати комісійну винагороду, штрафи, компенсації контрагенту (з перерахуванням на нього) за договором з гарантійного забезпечення (внеску) нерезидента в іноземній валюті;
• спростити порядок репатріації прибутку за операціями нерезидентів, які вчиняються ними на біржах.

Впровадження такогокроку дозволить:

• зменшити кількість посередників, а відтак збільшити обсяг валютних надходжень від експортерів та зменшити витрати імпортерів на оплату товарів (робіт, послуг);
• зменшити кількість фіктивних зовнішньоекономічних договорів;
• формувати дійсно ринкові трансфертні ціни;
• НБУ та Державній фіскальній службі України (ДФС) - здійснювати, фактично, в режимі он-лайн моніторинг проведення розрахунків в іноземній валюті за договорами та їх виконання;
• ДФС – отримувати реальні обсяги ПДВ до відшкодування;
• хеджувати виробникам цінові та валютні ризики шляхом укладання договорів на умовах деривативів (форвардів, ф’ючерсів, опціонів, свопів).

З поміж всього іншого, мипропонуємо Уряду України та Національному банку України розглянути можливість прийняттянерезидентамибезпосередньої участі в біржових торгах на товарному ринку. Це дозволить державівирішити у найефективніший спосіб питання щодо трансфертного ціноутворення,здійснювати оперативний моніторинг за валютними надходженнями, товаровиробникам– реалізовувати товар за найкращими цінами та отримувати сповна оборотні коштидля розширення виробництва, що в цілому сприятиме знову ж таки збільшеннюнадходжень до державного бюджету.