Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.02.2013 16:03
Допуск адвоката та "вибивання" показань по новому КПК
Як допускають адвоката до участі в справі та чому відпала необхідність "вибивання" показань від свідка
Одним із завдань нового КПК України, як заявляли його автори, було захист особи від свавілля деяких працівників міліції, як то застосування фізичного та психологічного примусу з метою отримання зізнання, не допуск адвокатів до затриманого, несвоєчасне складання процесуальних документів, не повідомлення про затримання родичам та близьким.
Під час дії КПК України 1960р. нерідким явищем було виклик особи для допиту в якості свідка по кримінальній справі, яка порушена за фактом вчинення злочину для з’ясування «деяких обставин». Цікавим є той факт, що такий допит свідка нерідко міг продовжуватись на протязі всього дня, як правило у п’ятницю, а в кінці робочого дня свідку швиденько міняли статус на обвинуваченого та затримували в порядку ст. 115 КПК України (1960р.), що давало можливість працівникам правоохоронних органів «сховати» особу від родичів, близьких та адвоката. В подальшому за декілька днів слідчий міг спокійнісінько отримати від обвинуваченого будь-які покази, підписати масу паперів, як то явка із зізнанням, «правдиві» свідчення по справі, які влаштують слідчого тощо.
З прийняттям нового КПК України, необхідність у таких «начебто законних» діях відпала виходячи із наступного.
Після прийняття нового КПК України, змінився порядок допуску адвоката до свого клієнта. Так, відповідно до ст. 46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого з моменту надання слідчому, прокурору, слідчому судді, суду свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, договору або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. В редакції старого КПК адвокат допускався до участі в справі з моменту винесення постанови про допуск захисника, що в свою чергу, затягувало процес допуску для захисту особи та давало можливість працівникам правоохоронних органів провести ряд процесуальних дій із підозрюваним/обвинуваченим.
Що стосується вибивання показів з свідка, підозрюваного, обвинуваченого, то необхідно звернути увагу на наступне.
Відповідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов’язаний визнати істотними порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижують гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, порушення права особи на захист, отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному процесі. Доказ, передбачені цією статтею, повинні визнаватись судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Виходячи із вищевказаного, необхідно особливо звернути увагу на те, що фактично показання свідка, який в подальшому визнаний підозрюваним/обвинуваченим відповідно до ст. 89 КПК України будуть визнані судом недопустимими, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Таким чином, першочергово свідок при допиті повинен знати свої права та уважно читати будь-які документи, які підписує, оскільки тепер деякі працівники міліції будуть намагатись підсунути протокол допиту підозрюваного замість допиту свідка.
Окрім цього, необхідно розуміти, що під час розгляду справи судом в якості психологічного примусу можуть бути визнані погрози з боку слідчого щодо свідка, багатогодинний допит, «очікування свідком слідчого в коридорі» (наприклад, виклик був на 09. год 00 хв., а допит був розпочатий о 17 год. 00 хв.). Також необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 224 КПК України, допит не може тривати без перерви понад дві години, а в цілому понад вісім годин на день. Якщо ж на свідка був здійсненний психологічний чи фізичний тиск, першочергово необхідно це факт зафіксувати шляхом подачі відповідних скарг, звернення за медичною допомогою тощо.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
Топ за тиждень
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 178
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 88
Популярне
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11706
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10078
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 6366
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6356
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5843
Контакти
E-mail: [email protected]