Чи бути деривативам на електричну енергію?
Імплементація Регламенту (ЄС) № 1227/2011 (надалі також - «REMIT») українським законодавцем в частині визначення оптового енергетичного продукту відбулась у дещо видозміненій редакції.
Власний практичний досвід змушує уважніше аналізувати положення, які змінено, особливо коли оригінальна версія максимально проста і зрозуміла. Напрошується думка, для чого змінювали? Після, ще одна думка, яку я уже озвучила, давши цій статті назву.
Справа у тому, що REMIT передбачає чотири групи оптових енергетичних продуктів, даючи визначення «оптові енергетичні продукти» як: визначені нижче договори та деривативи, незалежно від того, де та яким чином відбувається торгівля ними:
(a) договори на постачання електричної енергії чи природного газу, місцем постачання яких є територія Союзу;
(b) деривативи, пов’язані з електричною енергією або природним газом, виробленою/ видобутим, проданими або постаченими на території Союзу;
(c) договори, які стосуються транспортування електричної енергії чи природного газу на території Союзу;
(d) деривативи, які стосуються транспортування електричної енергії чи природного газу на території Союзу.
Аналіз тексту законопроекту №5322, що був прийнятий Верховною радою України 10 червня 2023 року в другому читанні дає визначення оптових енергетичних продуктів у інший спосіб, а саме:
оптові енергетичні продукти – договори (угоди) незалежно від місця та часу їх укладення, зокрема:
- про купівлю-продаж електричної енергії або природного газу, місцем постачання яких є договірні сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, включаючи пов’язані з ними похідні фінансові інструменти,
- про передачу електричної енергії або транспортування природного газу, доступ до пропускної спроможності/розподілу потужності, включаючи пов’язані з ними похідні фінансові інструменти,
- про постачання або розподіл електричної енергії та/або природного газу кінцевим споживачам з сумарною номінальною потужністю споживання установок споживача, що забезпечує технічну спроможність споживання електричної енергії або газу в обсязі 600 ГВт·год на рік та вище.
На перший погляд, поняття «деривативи» було всього лиш замінено на «похідні фінансові інструменти». Цікавий хід законодавця, враховуючи, що Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» має цілий розділ ІІІ з однойменною назвою «Деривативі контракти» і звісно визначення «дериватив».
Деривативний контракт - це договір, умови якого передбачають обов’язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов’язок проведення грошових розрахунків.
Визначення деривативу міститься і у Податковому кодексі України (підпункт 14.1.45 пункту 14.1 статті 14). Однак, жоден із цих нормативно-правових актів не дає деривативу визначення похідного фінансового інструменту.
Попри усі розмови учасників ринку про створення нових площадок для торгівлі деривативними контрактами на електричну енергію, юридично на мою думку це не видається можливим без внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії». Чого я власне і очікувала від проекту №5322.
Чому?
Згідно із ч.2 ст.54 вищезазначеного Закону трейдери здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії, крім її продажу за договором постачання електричної енергії споживачу.
Двосторонні договори в свою чергу врегульовані статтею 66, а види договорів на організованих сегментах ринку електричної енергії статтею 4 і усі вони є договорами купівлі-продажу, які не мають нічого спільного з деривативними контрактами.
Пункт 19 вищезазначеної статті 19 передбачає інші договори, але передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Інших дозволених законодавством, що регулює функціонування ринку електричної енергії договорів не передбачено. Я не буду вдаватись до оцінки важливості та необхідності таких інструментів, як форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони. Їх актуальність в сьогоднішніх умовах перекосу ціни на організованих сегментах ринків електричної енергії очевидна.
Очікуємо офіційний текст закону.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 526
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10502
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9871
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5772
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5140
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5089