Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.09.2019 11:11

Рух до безпечного довкілля: гірничо-металургійний комплекс

Фахівець в галузі промислового забруднення та імплементації права ЄС, експерт Команди підтримки реформ при Міністерстві екології та природних ресурсів України

Продовжуємо аналізувати наслідки впровадження НДМТ для української промисловості. У фокусі - гірничо-металургійний комплекс

Один із головних виробничих викликів ХХІ століття – це узгодження екологічних вимог з темпами промислового розвитку. За останні 200 років було остаточно вичерпано ліміт на бездумне забруднення навколишнього середовища. Все частіше і впевненіше у світі говорять про скорочення викидів, запобігання промисловому забрудненню, зменшення утворення і накопичення промислових відходів, впровадження безпечних для довкілля технологій та перехід на нові види енергії.  

Для гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України це відчутний виклик. З одного боку, з урахуванням суміжних галузей, його доля в українській економіці складає 11,8%. ГМК вважається одним із найбільших каналів притоку в країну валюти та інвестицій. З іншого боку – це саме та галузь, яка потребує термінової модернізації, адже більшість виробничих потужностей не оновлювались десятиліттями і вплив на довкілля є катастрофічний. У цій статті ми поговоримо про те, який вектор розвитку ГМК задають сучасні екологічні тренди. 

Законодавчий фундамент в Україні: що діє зараз 

У сфері екологічного законодавства наразі можемо говорити про чотири ключові документи щодо викидів у повітря:  

1) Наказ Мінприроди від 01.07.2015  № 262 Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (кисневих конвертерів) – наказ визначає поточні технологічні нормативи, що діють по 31 грудня 2023 року і перспективні ( з 1 січня 2024 року відповідно). 

2) Наказ Мінприроди від  29.09.2009 № 507 Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей – визначає поточні нормативи до 31 грудня 2020 року – для пилу, до 31 грудня 2014 року – для діоксиду сірки, до 31 грудня 2020 року – для оксидів азоту, до 31 грудня 2020 року для оксиду вуглецю. 

3) Наказ Мінприроди від 21.12.2012  № 671 Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду) – визначає поточні нормативи до 31 грудня 2020 року. 

4) Наказ Мінприроди від 25.12.2015  № 504 Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва чавуну, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину – визначає поточні нормативи до 31 січня 2024 року. 

Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди та Висновки НДТМ 

У листопаді 2010 року в ЄС була прийнята Директива 2010/75/ЄС про промислове забруднення, однією з найважливіших підвалин якої є обов’язокове застосування НДТМ (найкращі доступні  технології і методи управління). Власне, у країнах ЄС Висновки НДТМ регулюють галузь: виробництво коксу, чавуну та сталі (первинне чи вторинне плавлення), випалення та спікання металевих руд (включаючи сульфідну руду). Висновки затверджені Європейською Комісією у березні 2012 року, і є доступними на її вебсайті у вигляді систематизованих галузевих документів BATCs i BREFs: https://eippcb.jrc.ec.europa.eu/reference/ 

 У Висновках НДТМ для ГМК  окрім норм викидів встановлені вимоги щодо мінімізації іншого промислового забруднення, особлива увага приділяється екологічному та енергетичному менеджменту, опису очисних технологій. 

Однією з ключових вимог Висновків НДТМ, яка на сьогодні не застосовується в Україні, є використання систем безперервних вимірювань для таких викидів як:

- первинні викиди пилу, оксидів азоту (NOх) та діоксиду сірки (SO2) з агломераційних ниток;

- викиди оксидів азоту (NOх) та діоксиду сірки (SO2) з індукційних ланцюгів установок для грануляції;

- викиди пилу з доменних печей;

- вторинні викиди пилу з основних кисневих печей;

- викиди оксидів азоту (NOх) з електростанцій;

- викиди пилу з великих дугових печей.

Висновки НДТМ передбачають і періодичні вимірювання шляхом розрахунку для певних видів забруднюючих речовин. Варто зазначити, що документ визначає вичерпний перелік забруднюючих речовин для контролю та звітності, що дозволяє максимально зосередитись на найшкідливіших викидах і не концентруватися на викидах забруднюючих речовинах в незначній кількості, що не становлять загрози життю людини. Такий підхід застосовується в Європейському Союзі до регулювання всіх промислових галузей. 

Нормативи викидів у ГМК: поточні та НДТМ 

Висновки НДТМ визначають обов’язкові до застосування заходи для захисту усіх компонентів довкілля (атмосферне повітря, вода, грунти). Наприклад, для процесу агломерації передбачається встановлення рукавного фільтру, що дозволить досягти рівня викидів пилу в межах 1-15 мг/м3, або електрофільтру з досягненням 15-40 мг/м3 відповідно. Є вимоги і для викидів ртуті. Згідно НДТМ такий рівень становить <0,03 – 0,05 мг/м3, як середній показник за період відбору проб (переривчасте вимірювання, точкові зразки протягом принаймні півгодини). 

Якщо порівняти Висновки НДТМ з поточними технологічними нормативами, то різниця буде разюча. До прикладу, в українському доменному виробництві допустимий рівень викидів пилу під час завантаження шихти в доменну піч на даний момент становить 50-170 мг/м3, в перспективі (у відповідності до діючих нормативних документів) – 50 мг/м3, а за вимогами НДТМ – 10-20 мг/м3. Очевидно, що  Висновки НДТМ не тільки встановлюють нормативи, а і визначають перелік заходів для досягнення встановлених рівнів, заходи для ефективного використання енергії, управління відходами й інших видів забруднення (наприклад, шум, запах). 

Потреба в негайних змінах

 

Для досягнення рівнів викидів, передбачених законодавством ЄС, що невдовзі імплементуватимуться в українське законодавство, першочерговими завданнями для ГМК є:

- закриття мартенівських печей; 

- встановлення машин безперервного лиття заготовок; 

- запуск систем безперервного вимірювання;

- проведення природоохоронних заходів зі встановлення очисних систем; 

- встановлення турбін з використання конвекторного газу у виробництві (переведення зі статусу «викиди» у статус «паливо»). 

В ядрі змін – комплексна модернізація галузі, формування прозорої системи моніторингу й контролю промислової діяльності, а також низка заходів щодо підвищення ефективності виробництва, в тому числі  енергоефективності. Нагадаємо, що дорожня карта для імплементації Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди затверджена урядом України 22 травня 2019 року (Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення). Концепція визначає першочергове місце для впровадження європейського регулювання  гірничо-металургійного сектору, запровадження інтегрованого дозволу. На часі - затвердження урядом Плану заходів до Концепції та схвалення законопроекту про інтегроване запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення. Це означає, що галузь ГМК, як і інші провідні українські промислові виробництва мають вже сьогодні готуватися до змін в екологічному законодавстві.  

Гірничо-металургійний комплекс України є провідною галуззю економіки та входить до числа найбільших світових виробників металургійної продукції. Водночас, на сьогоднішній день - це  заповідник застарілих технологій, який потребує великих капіталовкладень і тривалого часу для модернізації. Зміна способу виробництва та встановлення очисних споруд - не альтернатива, а необхідність, враховуючи те, що металургійне виробництво в Україні є прямо залежним від експорту. А отже, конкурентність українських товарів визначатиметься в тому числі і світовими трендами та стандартами. Однак ми не перші на цьому складному шляху, і враховуючи десятиліттями набутий досвід та професіоналізм, маємо всі шанси цей шлях вчасно і ефективно подолати. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]