Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави?
Компенсація за знищене або викрадене майно під час бойових дій можлива, але через відсутність чітких законодавчих механізмів потерпілим доводиться шукати справедливість у судах.
Відшкодування шкоди, завданої терористичними актами, є однією з найскладніших та найболючіших тем у сучасній юридичній практиці України. Як досвідчена адвокатка, я неодноразово стикалася з випадками, коли громадяни та підприємства втрачали своє майно внаслідок бойових дій, і питання компенсації ставало для них життєво важливим. У цій статті я прагну розглянути актуальну судову практику, зокрема рішення Великої Палати Верховного Суду, та окреслити можливі шляхи захисту прав потерпілих.
Відповідальність держави: міф чи реальність?
Закон України "Про боротьбу з тероризмом" у статті 19 декларує право громадян на відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом. Однак відсутність конкретного механізму реалізації цього права створює правовий вакуум, який ускладнює процес отримання компенсації. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), держава несе як негативні, так і позитивні обов'язки щодо захисту права власності. Негативний обов'язок полягає у невтручанні у право власності, тоді як позитивний — у вжитті заходів для його захисту від посягань третіх осіб.
Судова практика: надії та реалії
Показовою є постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц. У цій справі позивачка вимагала від держави відшкодування шкоди за знищене внаслідок артилерійського обстрілу торговельне приміщення в Маріуполі. Суд дійшов висновку, що відсутність у законодавстві України приписів щодо відшкодування шкоди, заподіяної нежитловій нерухомості терористичним актом, не перешкоджає особі вимагати компенсації на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте така компенсація не обов'язково передбачає відшкодування реальної вартості пошкодженого майна.
Інший приклад — постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19, де позивач вимагав відшкодування за викрадене на території проведення АТО обладнання. Суд зазначив, що право на відшкодування відповідно до закону шкоди, заподіяної терористичним актом, не породжує легітимного очікування на отримання від держави компенсації за пошкоджене або викрадене майно.
Проблематика: відсутність чіткого механізму компенсації
Основною проблемою є відсутність у законодавстві України чіткого механізму відшкодування шкоди, заподіяної терористичними актами. Це призводить до неоднозначності судової практики та ускладнює захист прав потерпілих. Крім того, Кодекс цивільного захисту України передбачає можливість страхування майна від надзвичайних ситуацій, але не покладає обов'язок відшкодування шкоди виключно на державу.
Шляхи вирішення: пошук справедливості
Для захисту прав потерпілих необхідно:
Розробка законодавчого механізму компенсації: Прийняття закону, який би чітко визначав порядок та умови відшкодування шкоди, заподіяної терористичними актами.
Звернення до суду: У разі відсутності законодавчого механізму, потерпілі можуть звертатися до суду з позовом до держави, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Страхування майна: Розглянути можливість добровільного страхування майна від ризиків, пов'язаних з терористичними актами.
Відшкодування шкоди, завданої терористичними актами, залишається складним та багатоаспектним питанням. Відсутність чіткого законодавчого механізму ускладнює процес отримання компенсації, проте існують правові шляхи захисту прав потерпілих. Як адвокатка, я закликаю до активної участі у формуванні законодавчої бази та використанні наявних правових інструментів для досягнення справедливості.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров вчора о 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора вчора о 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук вчора о 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко вчора о 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 465
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 235
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 152
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10109
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9792
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5222
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 4983
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 4945