Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави?
Компенсація за знищене або викрадене майно під час бойових дій можлива, але через відсутність чітких законодавчих механізмів потерпілим доводиться шукати справедливість у судах.
Відшкодування шкоди, завданої терористичними актами, є однією з найскладніших та найболючіших тем у сучасній юридичній практиці України. Як досвідчена адвокатка, я неодноразово стикалася з випадками, коли громадяни та підприємства втрачали своє майно внаслідок бойових дій, і питання компенсації ставало для них життєво важливим. У цій статті я прагну розглянути актуальну судову практику, зокрема рішення Великої Палати Верховного Суду, та окреслити можливі шляхи захисту прав потерпілих.
Відповідальність держави: міф чи реальність?
Закон України "Про боротьбу з тероризмом" у статті 19 декларує право громадян на відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом. Однак відсутність конкретного механізму реалізації цього права створює правовий вакуум, який ускладнює процес отримання компенсації. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), держава несе як негативні, так і позитивні обов'язки щодо захисту права власності. Негативний обов'язок полягає у невтручанні у право власності, тоді як позитивний — у вжитті заходів для його захисту від посягань третіх осіб.
Судова практика: надії та реалії
Показовою є постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц. У цій справі позивачка вимагала від держави відшкодування шкоди за знищене внаслідок артилерійського обстрілу торговельне приміщення в Маріуполі. Суд дійшов висновку, що відсутність у законодавстві України приписів щодо відшкодування шкоди, заподіяної нежитловій нерухомості терористичним актом, не перешкоджає особі вимагати компенсації на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте така компенсація не обов'язково передбачає відшкодування реальної вартості пошкодженого майна.
Інший приклад — постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19, де позивач вимагав відшкодування за викрадене на території проведення АТО обладнання. Суд зазначив, що право на відшкодування відповідно до закону шкоди, заподіяної терористичним актом, не породжує легітимного очікування на отримання від держави компенсації за пошкоджене або викрадене майно.
Проблематика: відсутність чіткого механізму компенсації
Основною проблемою є відсутність у законодавстві України чіткого механізму відшкодування шкоди, заподіяної терористичними актами. Це призводить до неоднозначності судової практики та ускладнює захист прав потерпілих. Крім того, Кодекс цивільного захисту України передбачає можливість страхування майна від надзвичайних ситуацій, але не покладає обов'язок відшкодування шкоди виключно на державу.
Шляхи вирішення: пошук справедливості
Для захисту прав потерпілих необхідно:
Розробка законодавчого механізму компенсації: Прийняття закону, який би чітко визначав порядок та умови відшкодування шкоди, заподіяної терористичними актами.
Звернення до суду: У разі відсутності законодавчого механізму, потерпілі можуть звертатися до суду з позовом до держави, посилаючись на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Страхування майна: Розглянути можливість добровільного страхування майна від ризиків, пов'язаних з терористичними актами.
Відшкодування шкоди, завданої терористичними актами, залишається складним та багатоаспектним питанням. Відсутність чіткого законодавчого механізму ускладнює процес отримання компенсації, проте існують правові шляхи захисту прав потерпілих. Як адвокатка, я закликаю до активної участі у формуванні законодавчої бази та використанні наявних правових інструментів для досягнення справедливості.
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський вчора о 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський вчора о 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан вчора о 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак вчора о 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін вчора о 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
17507
-
Ані Путін, ані Трамп насправді не зможуть побудувати новий світовий порядок. Ось що каже історія
Думка 4172
-
Трамп розпорядився ліквідувати агентство, яке курує Радіо Свобода та Голос Америки
Бізнес 2901
-
Каліфорнійські фермери б’ють на сполох: нові тарифи загрожують експорту мигдалю
Бізнес 2842
-
У Києві під час демонтажу моста пошкодили колію метро. Довелося закрити шість станцій
Бізнес 2101