Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.03.2017 09:21

Як покращити прогнозованість судових рішень?

Керуючий партнер ЮФ "Arbitis"

Заміна більшої частини процесуальних дій судді алгоритмом може допомогти у вирішенні проблеми точності і прогнозованості судових рішень по певній категорії спорів і мінімізувати суб'єктивність висновків судді. І що не менш важливо, знизиться, якщо не відпа

Ми живемо на планеті людей, а не роботів. Проте чи можуть машини бути задіяні під час судочинства?

Процесуальна форма завжди обов’язково носить нормативний та системний характер, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб’єкта при розгляді та вирішенні судової справи.  Якщо на рівні процесуальної науки визначено існування “судових алгоритмів”, то цілком можливим є реалізація цих алгоритмів за допомогою сучасних IT-технологій.

Сучасні IT-технології можуть істотно покращити прогнозованість судових рішень та їх надійність, допомогти судді в судовому процесі, зменшити навантаження на окремого суддю та знизити ризик суддівських помилок.

Розглянемо можливу реалізацію судових алгоритмів на прикладі господарського процесу.

Першою стадією господарського процесу є відкриття провадження в справі.

Відомо, що відкриття провадження у справі — це сукупність процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, що направлені на визначення підстав їх звернення до суду та передбачає перевірку, зокрема:

(a) дієздатності позивача та відповідача;

(b) дотримання належної форми позовної заяви (дотримання формальних вимог, зокрема сплату судового збору).

(a) Застосування IT-технології при перевірці дієздатності позивача та відповідача.

Процесуальні дії суду при здійсненні відповідної перевірки включають в себе, у переважній кількості випадків, перевірку на наявність відомостей про сторони (позивача та відповідача) у ЄДР.

На сьогодні суддя (в реальності помічник або секретар) в ручному режимі отримує відомості з електронного реєстру. При відсутності відомостей в реєстрі, як правило за шаблоном, готується ухвала про відмову у відкритті провадження у справі.

При автоматизації цього процесу, машина при внесенні даних про позивача та відповідача до IT-системи суду самостійно зробить електронні запити до ЄДР (відповідні технічні умови та API взаємодії з реєстром вже існують). При відсутності відомостей в реєстрі, машина, ще до розподілу справи між суддями, може сформувати за тим самим шаблоном ту саму ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі.

(b) Застосування IT-технології при перевірці дотримання належної форми позовної заяви.

Процесуальні дії суду при здійсненні відповідної перевірки дотримання належної форми позовної заяви вичерпуються підставами для повернення позовної заяви, а саме:

- позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

- у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

- у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

- не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

- порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

І знову, сьогодні суддя (в реальності помічник або секретар) в ручному режимі перевіряє зазначені відомості та при встановленні невідповідності, як правило за шаблоном, готує ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.

Автоматизація цих процесуальних дій не викликає особливих складнощів.

За даними ЄДР машина отримує дані про особу, яка може діяти від імені позивача без довіреності, повні найменування сторін, їх поштові адреси та порівнює з відомостями вказаними в позовній заяві. При встановленні невідповідності, ще до розподілу справи між суддями, машина може сформувати за тим самим шаблоном ту саму ухвалу про повернення позовної заяви.

Окремі випадки, коли позовна заява підписана особою за довіреністю або позов подається прокурором, також можуть бути алгоритмізовані. Наприклад, при представництві за довіреністю машина може перевірити наявність довіреності, повноваження особи, яка видала довіреність, дату видачі довіреності, строк дії довіреності, повноваження за довіреністю та зробити відповідний висновок.

Так само автоматично може бути перевірена сплата судового збору (шляхом доступу до відомостей казначейського рахунку), надсилання копії позовної заяви відповідачеві (шляхом доступу до систем відстеження поштових компаній) — відповідне API або вже існує, або його розробка не потребує значних витрат.

 Переваги автоматизації на стадії відкритті провадженні очевидні:

1. Перевірка проходить в автоматичному режимі, без задіяння людини, знижується навантаження на суддю та його помічників.

2. Ймовірність помилки мінімальна — машина “не забуде” перевірити дані з реєстрів.

3. Повністю виключається такий спосіб зловживання процесуальним правом як віяльна подача позовів з метою обрати “потрібного” суддю.

Якщо ж йти від простого до складного, то можна побачити, що алгоритмізації можна піддати не тільки стадію відкриття провадження в справі.

Правозастосування, у переважній більшості випадків, зводиться до побудови судження в його простішій формі — в формі простого категоричного силогізму.

Більша посилка   Менша посилка  >   Висновок

Норма права    > Фактичні обставини    > Рішення

Алгоритмізація простого категоричного силогізму в сучасних умовах не є надскладною задачею. При цьому безумовно скоротиться кількість помилок.

 Помилки, які допускають судді сьогодні, на нашу думку, зводяться до 3 типів:

1. Невірно встановлені фактичні обставини;

2. Вірно встановлені фактичні обставини, але невірно обрана/застосована норма права;

3. Вірно встановлені фактичні обставини, вірно обрана/застосована норма права, але судом зроблений невірний висновок.

Як мінімум машина не зможе допустити помилки 3 типу — машина ніколи не зробить невірний висновок при вірно встановлених фактичних обставинах та вірно обраній/застосованій нормі права.

Помилки 1 та 2 типу машина може допускати. На відміну від людини, на яку впливають “шуми”, помилки пов'язані зі складністю машинного евристичного аналізу мовної форми та створенням відповідних евристичних алгоритмів.

Зменшення кількості цих помилок може відбуватися як мінімум за двома напрямами.

По-перше, це вдосконалення евристичних алгоритмів.  По-друге. Скорочення, або навіть виключення, помилок 2 типу може бути досягнуто шляхом віднесення вирішення “питання права” до принципів змагальності та диспозитивності судового процесу.

Безумовно остаточне рішення повинен приймати саме суддя, оскільки повне вирішення спору машиною може налякати суспільство. Проте при правильному введенні даних в автоматизовану “формулу”, суддя зможе відхилити результати алгоритму, але лише у виняткових випадках, наприклад, при випадкових змінах розглянутої правової ситуації. Лише в подібних випадках алгоритм не приймається суддею до уваги при винесенні свого остаточного рішення. 

Написано у співаторстві з Селівановим М.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net