Переведення житлового фонду в нежитловий – спростити!

У результаті існуючої процедури за 2,5 роки маємо лише 16 розпоряджень про переведення та 700 проектів розпоряджень, які так і не були ухвалені не зважаючи на те, що вони сплатили пайову участь і були готові реалізовувати свої наміри. Як наслідок ми отрима

На сьогоднішній день в Києвііснує проблема правового регулювання переведення житлових приміщень унежитлові, і навпаки - нежитлових у житлові. Проблема полягає в тому, що діючимзаконодавством України не визначено єдиного порядку переведення житловихприміщень у нежитлові та проведення в них реконструкції з облаштуваннямокремого входу. Законодавством чітко не визначені порядок і послідовність дійзі здійснення переведення приміщення (квартири) з житлового фонду в нежитловий,перелік необхідних документів, терміни зі здійснення цієї процедури. Так,стаття 150 Житлового кодексу України передбачає право громадян, які мають уприватній власності квартиру, розпоряджатися нею на свій розсуд: продавати,дарувати,заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші незаборонені законом угоди. Ці права передбачені також статтями 319, 320Цивільного кодексу України, згідно з якими власник володіє, користується,розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо ньогобудь-які дії, зокрема, використовувати його для здійснення підприємницькоїдіяльності, якщо це не суперечить закону.

Аналізуючи норми ЖК, можназробити висновок, що під нежитловий нерухомістю слід розуміти будь-якунерухомість, що не входить до житлового фонду. Враховуючи, що виходячи з нормЖК, використовувати житлові приміщення під виробництво заборонено, а також те,що нежитлові приміщення не повинні використовуватися як житло, на практиці виникаютьпитання, пов'язані з перекладом житлових приміщень у нежитлові і навпаки. 

На сьогоднішній деньпроцедура переведення житлового приміщення в нежитлове здійснюється в порядку,встановленому місцевою владою, оскільки саме органи місцевого самоврядуванняуповноважені вирішувати це питання (будинок або визнається непридатним дляпроживання, або змінюється його функціональне призначення).

 Схематично процедуразміни цільового призначення виглядає наступним чином:

1) власник приміщеннязвертається до КМДА;

2) КМДА дає відповіднідоручення (управлінню економіки - укласти з власником житлового приміщеннядоговір на оплату пайового внеску на розвиток соціальної інфраструктури міста;райадміністрації - розглянути заяву власника на переклад житлового приміщення внежитлове і дати лист-згода з обґрунтуванням доцільності переведення);

3) райадміністрація приймаєпозитивне рішення і відправляє КМДА лист-згода з обґрунтуванням доцільностіпереведення;

4) проводиться оплатапайового внеску;

5) після цього управлінняжитлового господарства готує проект розпорядження КМДА про переведенняприміщення в нежитловий фонд;

6) КМДА видає розпорядженняпро переведення приміщення в нежитловий фонд;

7) БТІ реєструє правовласності на нежитлове приміщення. 

Вирішення питань щодопайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюютьсяДепартаментом після одержання заяви забудовника (інвестора) і цілої низкинезліченних обов'язкових документів.

Проте на практиці виникає суттєва проблема: для отримання довідки про сплату пайової участінеобхідний проект розпорядження, а для отримання проекту розпорядження -довідка про сплату пайової участі. Крім того підприємці зіштовхнулися ізкорумпованістю і хабарництвом системи, яка пускала їх «по колу» в разі, якщогроші не лягали в кишені посадовцям і приватним фірмам, які пропонували своїпослуги у вирішенні питань (що, зрозуміло, відбувалося зі сприяннямчиновників).

Тому, у результаті існуючоїпроцедури за 2,5 роки маємо лише 16 розпоряджень про переведення та 700 проектіврозпоряджень, які так і не були ухвалені не зважаючи на те, що вони сплатилипайову участь і були готові реалізовувати свої наміри. Як наслідок ми отрималинегативний імідж для київської влади та спад підприємницької активності.

Чи є вихід із ситуації?

Вищевказані проблемипланується розв’язати шляхом прийняття регуляторного акта, який встановлюєєдиний Порядок переведення житлових приміщень в нежитлові. Чинність Порядкупоширюється на весь житловий фонд (будинки, квартири в них, а також житловіприміщення в інших будівлях) що знаходиться на території міста незалежно відформ власності та балансової належності.

Нова процедура буде проходити через Дозвільний центр. Варто також зазначити, що за новоюпроцедурою суб’єкт господарювання сплачує пайову участь вже після визначенняможливості реалізації його намірів, а термін проходження усіх інстанцій відподання пакету документів до кінцевого розпорядження має скоротитися майже вчотири рази:

1)власник приміщення звертається до Дозвільногоцентру з пакетом документів для отримання містобудівних умов та обмежень. Упакет документів має входити:

•                   засвідченав установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельноюділянкою;

•                   ситуаційнийплан (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

•                   викопіюванняз топографо-геодезичного плану М 1:2000;

•                   кадастровадовідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

•                   черговийкадастровий план (витяг із земельного кадастру- за умови відсутностімістобудівного кадастру);

•                   фотофіксаціяземельної ділянки (з оточенням);

•                   містобудівнийрозрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єктабудівництва.

2)                 уразі успішного отримання містобудівних умов та обмежень управління готує проектНаказу про переведення приміщення в нежитловий фонд

3)                 видаєтьсярозпорядження про переведення приміщення в нежитловий фонд;

4)                 реєструєтьсяправо власності на нежитлове приміщення;

5)                 проводитьсяоплата пайового внеску.

Прийняття такого Порядкучітко визначить:

·                   єдинівимоги при переведенні житлових приміщень (квартир, будинків) в нежитлові;

·                   перелікнеобхідних документів, які повинен надавати замовник, та послідовність дій;

·                   термінрозгляду заяви та надання рішення виконкому міської влади;

·                   недопущенняпогіршення технічного стану житлових будинків та непередбачуваних наслідків приреконструкції приміщень у житловому фонді в наслідок порушення несучихконструкцій житлових будинків;

·                   дотриманнявимог чинного законодавства в сфері містобудування та архітектури;

·                   контрольза кількістю переобладнаних квартир;

·                   збереженняв належному стані архітектурного стилю міста.

·                   Крімтого, прийняття вказаного Порядку не потребує виділення додаткових коштів змісцевого бюджету.

Крім того,  такий регуляторний акт надасть можливістьвпорядкувати та спростити процедуру переведення жилих приміщень (квартир,будинків) в нежитлові шляхом встановлення єдиних вимог до її проходженняпривести деякі положення рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253«Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві» у відповідність доприйнятих нормативно - правових актів.

Позитивні результативідчують усі:

Територіальна громада отримає розширення пропозицій на ринку товарів і послуг, запропонованихсуб’єктами господарювання за рахунок відкриття нових об’єктів, виникненнядодаткових робочих місць та дотримання норм та стандартів у сферімістобудування та архітектури.

Суб’єкти господарювання отримають нові приміщення для започаткування або розширення існуючогобізнесу та, відповідно, збільшення прибутку; буде скорочено час процедурипереведення жилого приміщення (квартири, будинку) в нежитлове, а також миотримаємо підвищення рівня правової захищеності суб’єктів господарювання.

Органи місцевого самоврядування отримають зростання доходів місцевого бюджету за рахунок збільшеннякількості суб’єктів господарювання та об’єктів соцкультпобуту, підвищення рівнядовіри до місцевої влади, і основне - зменшення числа скарг мешканців міста насуб’єктів господарювання.