Обмежені потужності енергосистеми України можуть вплинути на обсяги експорту металопрокату
Прогнозується ріст експорту українського металу через морський коридор. Але є одна велика загроза, якою хочу поділитися.
Раніше мені доводилося говорити про те, що у 2024 році прогнозується поступовий ріст експорту української металосировини та металопрокату у зв’язку з нарощенням перевезень продукції ГМК через морський коридор, який запрацював минулого року. Але є одна велика загроза, якою хочу поділитися.
Через обмежені потужності енергосистеми України, які пов’язані з нещодавніми обстрілами росією енергооб’єктів України, заводи-виробники металосировини та металопродукції змушені працювати на частину своєї потужності, а отже - менше виробляти. Так, відомо, що деякі гірничозбагачувальні комбінати вже працюють на потужності 60-80%.
Цей фактор може негативно вплинути на можливості розширення експортних обсягів металопродукції від українських виробників. Якщо ситуація в енергосистемі буде погіршуватися, нам не буде “що” експортувати за кордон. Але такий сценарій видається нам сьогодні занадто загрозливим.
Наразі, не зважаючи на значні обмеження потужностей української енергосистеми, виробленої металопродукції буде достатньо, щоб завантажити морський коридор на рівні 2023 року, коли обсяг українського експорту перебував, так би мовити, у мінімальній історичній точці.
У 2021 році Україна експортувала металосировини, напівабриків, металопродукції та виробів з металу на суму у 15,2 млрд. доларів, у 2022 році - на 5,5 млрд дол., а у 2023 році, експорт впав до 3,2 млрд дол.

Хочу зазначити, що причинами такого малого рівня експорту, окрім війни, руйнування українських заводів, у 2023 році стали світове падіння цін на метал та заблокований кордон з Польщею.
Напрямок експорту для вітчизняних виробників, коли ціни досягли рівня собівартості виробництва металопрокату, став нерентабельним. Вигідно було возити продукцію з великою доданою вартістю, так як до прикладу, електроди, цвяхи і т.д. складніші вироби з металу.
Також на зменшення масштабів експорту вплинуло деякою мірою перекриття кордону Польща-Україна. Це факт. Відтак, експортні вантажі не змогли прийти по суші до клієнта за кордоном. У разі відсутності транзиту з Польщею у 2024 році ми будемо змушені шукати нові ланцюги для перевезень закордонних вантажів. Це вплине на вартість продукції.
Тому ми надіємося на збереження та розширення для вантажів ГМК морського коридору, через який може значно зрости експорт напівфабрикатів та сировини металургійної галузі.
Загалом, за пів року роботи коридору, за даними українського ресурсу ГМК центр, станом на лютий 2024 року з портів «Великої Одеси» вийшло 736 суден, які перевезли майже 23 млн т експортних вантажів. Продукція ГМК є другою за питомою вагою в загальному експорті через морський коридор.
З цих суден з вантажами ГМК були щонайменше 46 суден – 17 балкерів з 2,6 млн т залізної руди і 29 суден з 653 тис. т металопродукції.

При умові роботи морських коридорів експорт металопродукції у 2024 році має перспективи нарощуватися. Групи товарів, які експортуються та будуть експортуватися: сировина, напівфабрикати, готова продукція (сортовий, фасонний, плоский та трубний прокат, арматура).
Щодо цінової динаміки, то після світової рецесії ціни на металопрокат прогнозовано будуть поступово зростати, тому українським виробникам буде вигідніше експортувати продукцію, що також є фактором збільшення відсотка експорту.
Ці два фактори сприятимуть росту експорту металу та дозволять втриматися на ногах українському металобізнесу, але в разі, якщо подальша ситуація в енергетиці України дозволить забезпечити достатні для виробництва експортного об'єму продукції енергетичні потужності.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15908
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 12371
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 10093
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4807 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4663