1. Перша позиція — виникнення господарських відносин між суб’єктами господарювання.
Виникнення господарських відносин та укладення договорів з цією метою не ставиться в залежність від дати їх виникнення чи укладення. Тобто, норми господарського права не мають обмежень щодо дати укладення договору чи його підписання.
Про це говорить ст. 67 Господарського кодексу України:
1. Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
2. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України».
2. Друга позиція — наявність відповідних повноважень у представників сторін господарських відносин під час укладення договорів.
У ст. 65 Господарського кодексу України передбачено:
3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.
Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.
Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов’язки й відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Підприємство, яке діє через свої уповноважені органи, самостійно визначає режим і графік роботи. Фізично повноваження будь-якого органу підприємства виконує фізична особа. Як правило — директор, який є представником підприємства на підставі оформлених трудових відносин, який підпорядковується внутрішнім документам підприємства (зокрема й правилам внутрішнього трудового розпорядку).
Який можна зробити висновок:
Як представник підприємства директор виконує свої функції відповідно до укладеного трудового договору (контракту) і правил внутрішнього трудового розпорядку. У них передбачено проміжок часу, упродовж якого директор є уповноваженою особою й діє від імені підприємства, набуваючи права й обов’язки (зокрема й у рамках господарських відносин).
Відповідь:
Договір може бути підписаний у вихідний день за умови належного оформлення повноважень представників сторін.
P.S.: А чи можуть такий договір усе ж скасувати — наприклад, у суді?
У разі укладення договору від імені юридичної особи без належного оформлення представницьких функцій, — такий договір буде визнаний недійсним із відповідними наслідками, передбаченими ст. 216 ЦК:
1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
