Чому киян позбавляють права розпоряджатися власними грошима

Бюджет-2019: райони Києва поділять між собою лише 30% від загальної суми

Бюджет-2019: райони Києва поділять між собою лише 30% від загальної суми

Наприкінці кожного року на рівні держави і кожного міста відбувається одна дуже важлива подія – прийняття бюджету.  Це, мабуть, один з найвагоміших документів, оскільки забезпечує життєдіяльність на весь наступний рік. Разом з тим, бюджет визначає, як циркулюватимуть кошти – кров в «організмі» держави та міст.

 В столиці України бюджет на 2019 рік прийняли 13 грудня 2018-го. Цього року він склав безпрецедентну суму – 57,4 млрд. грн. При цьому, при розподілі  витрат бюджету, на видатки 10-ти районів виділили лише 30% від усіх грошей, а 70% – залишили в керуванні чиновників (ці цифри – результат власного депутатсько-чиновницього розсуду). Все це промовисто підтвердило  віддаленість представницької та виконавчої гілок влади в місті від реальних проблем і потреб жителів столиці.

Київ міг недоотримати 260 мільйонів. Хто винен?

Розробляючи бюджет-2019, чиновники КМДА не лише поверхнево підійшли до питання розподілу, а й наповнення міської скарбниці. Яскравим прикладом останнього є те, що цього року Київ міг недоотримати в бюджет щонайменше 260 млн грн через занижену  суму від приватизації комунального майна. І тільки  завдяки деяким депутатам, ці кошти не загубилися. В результаті, їх включили до бюджету та направили на будівництво такої очікуваної гілки метро на Виноградар.

260 мільйонів – це багато чи мало? Як назвати таку згубу? Це кричуща некомпетентність виконавчого органу, чи свідоме приховування?  Всі ці запитання наштовхують на думку, чи могла б така ситуація трапитися, якби громада мала реальний вплив на формування бюджету, де, до слова, вона є замовником? Відповідь лежить в площині місцевого самоврядування, ефективність якого впала до нуля.

Кияни повинні самі визначати, на що мають витрачатися гроші

Реалії трансформаційних муніципальних перетворень у всьому світі свідчать, що представницькі органи влади мають бути максимально наближені до людей і прозорого управління коштами та майном громади. Міжнародний досвід розвинутих європейських держав показує: для доброго управління на одного депутата має приходитись близько 3-5 тисяч людей, а не 25-30 тисяч, як це є у Києві.

Однак, сучасний Київ не спроможний змінити таке співвідношення, бо ж позбавлений  однієї з важливіших ланок представницької влади – районних рад. Громада позбавлена своїх конституційно гарантованих прав на самоврядність, а відтак і на управління коштами та комунальним майном.

Ще у 2015 році рішенням Київради були заново утворені районні ради, які до цього, в 2010 році, стали жертвою домайданних політичних процесів. Та утворені ради так і не запрацювали, адже вибори до них  не провели. Сьогодні питання проведення виборів, підняте киянами шляхом подання місцевої ініціативи, зібрало понад 3 000 підписів та знаходиться на розгляді Київради. А обговорення цього питання в районах столиці викликало великий резонанс і підтвердило своєчасність цієї тематики.

Доцільність функціонування районних рад не викликає сумніву. Кияни повинні самі визначати, на що і як мають йти їх гроші. Принаймі, вони мають право бодай подавати свої ініціативи, а також у відкритому доступі спостерігати за тим, як Київрада планує розподіляти бюджет.

Столиці потрібен чіткий бюджетний регламент

Окрім того, сформувати ефективний бюджет дозволив би бюджетний регламент. Мова йде про чіткий алгоритм, який би дозволив прозоро і планово затвердити процедуру прийняття бюджету. На впровадженні такого регламенту наполягає одна з депутатських груп Київради, ініціюючи формування бюджету заздалегідь. Тобто, не в жовтні чи грудні, як це відбувається зараз, а в травні.

При формуванні бюджету в рамках цього регламенту, також враховувалися б інтереси простих киян. Люди могли б надавати свої пропозиції, зауваження, а також слідкувати за процесом на всіх етапах формування. До слова, запровадження бюджетного регламенту підтримує експертне середовище. Зокрема, Реанімаційний пакет реформ.

Та за бюджетний регламент, як і відновлення райрад, Київрада голосувати не поспішає. Єдиний шлях – це продовжувати чинити тиск на депутатів та чиновників з боку громадянського суспільства. Вірю, що наша з вами небайдужість зможе змінити ситуацію: відродити в столиці райради, зробити процес формування бюджету прозорим і змусити відповідальних осіб спрямовувати гроші на вирішення реальних проблем міста.