Охорона промислових зразків "по-новому"
Пропоную розібратися у реформі в сфері інтелектуальної власності, яка відбулася минулого року, зокрема стосовно промислових зразків.
Промисловий зразок - важливий об’єкт інтелектуальної власності. Відноситься до об’єктів промислової власності та захищає зовнішній вигляд, дизайн, форму тощо.
У минулому році відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Це відбулося з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» № 815-IX від 21.07.2020 р. (далі по тексту – Закон № 815-IX).
Розглянемо найбільш суттєві зміни у даній статті.
Об’єкти охорони
Внесено зміни до визначення поняття «промисловий зразок» як об’єкта інтелектуальної власності: промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. Раніше, до прийняття Закону № 815-IX, об'єктом промислового зразка могли бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
Розширено перелік об’єктів, які не можуть одержати охорону промислових зразків: результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
Новий критерій охороноздатності
Запроваджено новий критерій охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
Множинна заявка
З прийняттям Закону № 815-IX заявка на промисловий зразок не обмежується одним промисловим зразком. Законом введено поняття множинної заявки, тобто заявка може стосуватися одного або кількох промислових зразків, що належать до одного і того самого класу МКПЗ. Множинна заявка може містити не більше 100 промислових зразків. У множинній заявці заявником (заявниками), а також автором (авторами) для всіх заявлених промислових зразків мають бути одні й ті самі особи.
Незареєстрований промисловий зразок
Промисловий зразок може одержати правову охорону як незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального відома наступними способами: публікація, експонування на виставці, використання у торгівлі, оприлюднення таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об’єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України.
Якщо промисловий зразок розкритий третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності, це не вважається доведенням до загального відома.
Строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить три роки від дати його доведення до загального відома на території України.
Зауважимо, що незареєстрований промисловий зразок також повинен відповідати критеріям охороноздатності – бути новим і мати індивідуальний характер.
Власник незареєстрованого промислового зразка має право забороняти його копіювання та використання промислового зразка, за умови, що таке використання є наслідком копіювання незареєстрованого промислового зразка.
Використанням незареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням такого промислового зразка, застосування виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт, експорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання виробу в зазначених цілях.
На вимогу власника незареєстрованого промислового зразка порушення його прав повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати заподіяні збитки.
Електронне діловодство
Попри те, що використання кваліфікованого електронного підпису та подання до Укрпатенту документів в електронній формі реалізоване на практиці ще до прийняття Закону № 815-IX, законодавче закріплення отримало лише зараз. Таким чином, подання заявки на промисловий зразок може відбуватися у електронній формі з подальшим електронним діловодством. Спосіб подання заявки (у електронній формі чи паперовій) заявник обирає на власний розсуд.
Свідоцтво – охоронний документ на промисловий зразок
Змінено тип охоронного документа, яким засвідчується право інтелектуальної власності на промисловий зразок, із патенту на свідоцтво. Відтепер заявнику промислового зразка буде видаватися свідоцтво по аналогії із торговельними марками, право на які також підтверджується свідоцтвом.
Строк чинності прав
Збільшується максимальний загальний строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок з 15 років до 25 років. Проте відтепер власник промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.
«Post-grant opposition»
Передбачено можливість визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою (до прийняття Закону № 815-IX − виключно в судовому порядку).
Таким чином, будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково на підставі невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони. Заява може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності. Обов’язковою вимогою є сплата збору за подання такої заяви.
Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається протягом трьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви. Рішення Апеляційної палати, прийняте за результатами розгляду, не є остаточним та може бути оскаржене власником промислового зразка або заявником протягом двох місяців від дати одержання рішення.
Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
Промисловий зразок, який визнано судом або Апеляційною палатою таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, або таким, що порушує права інших осіб, не може бути зареєстровано повторно.
Висновки
Прийняття закону № 815-IX від 21.07.2020 р. покликане забезпечити виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження положень чинного законодавства України щодо охорони прав на промислові зразки із правом Європейського Союзу.
Гармонізація законодавства має на меті впровадження юридичних механізмів реалізації та ефективного захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності. З набраннями чинності закону передбачено додатковий критерій охороздатності у вигляді індивідуального характеру промислового зразка; додані положення про охорону незареєстрованого промислового зразка; передбачена можливість оскаржити свідоцтво не тільки у суді, а і у Апеляційній палаті. Перелік змін не є вичерпним.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 382
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 333
- Дипломатія кадрових помилок 311
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 31851
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 6994
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 3845
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3750
-
Від кабінету в Києві до Нью-Йорка: як Вікторія Колодій будує міжнародну мережу нейлстудій MVK
Життя 2927