Хай живе спрощена система оподаткування

Правовий режим спрощеної системи оподаткування та її застосування передбачений Розділом XIV По даткового кодексу України (надалі – ПКУ). Ст. 291 ПКУ передбачено поділ всіх платників єдиного податку на 4 групи, та вимоги, які ставляться перед платниками для можливості застосування спрощеної системи оподаткування, наприклад: щодо організаційно правової форми суб’єкта господарювання, видів діяльності, що здійснюють платники податків, розмір отриманого доходу, кількість працівників, які перебувають з платником у трудових відносинах тощо. Порушення вимог, визначених цими нормами, може призвести до анулювання права суб’єкта господарювання на застосування спрощеної системи оподаткування.

Оскільки 4 група платників єдиного податку стосується сільськогосподарських товаровиробників, до якої висуваються окремі вимоги, у даній статті будуть розглядатися лише 1-3 групи.

Обрати спрощену систему оподаткування можна як під час створення суб’єкта господарювання, так і в процесі функціонування створеного суб’єкта господарювання . Необхідно лише, щоб такий суб’єкт господарювання відповідав вимогам визначеним законодавством.

Порядок обрання чи переходу на спрощену систему оподаткування передбачений ст. 298 ПКУ . Для того, щоб обрати спрощену систему оподаткування, новостворюваному суб’єкту господарювання необхідно подати заяву встановленої законом форми до податкових органів за місцезнаходженням такого суб’єкта господарювання.

П орядок переходу на спрощену систему оподаткування передбачено пп. 298.1.4 ПКУ п. 298 ст. 298 ПКУ, зокрема слід не пізніше чим за 15 календарних днів до початку нового календарного кварталу, подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. Платник податку має право здійснити лише один перехід на спрощену систему оподаткування протягом календарного року.

Слід також зауважити, що законодавець передбачає можливість переходу з однієї групи платників єдиного податку на іншу . Порядок такого переходу аналогічний переходу платником податків із загальної системи оподаткування на спрощену.

Законодавець передбачає, щодо для кожної групи платників єдиного податку, окрему ставку єдиного податку. Для платників єдиного податку, ставки податку встановлюються в такому розмірі: 1) для платників першої групи - до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для платників другої групи - до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 3) для платників третьої групи – 3 відсотків від доходу, у разі якщо платник являється платником ПДВ у встановленому ПКУ порядку, та 5 відсотків від доходу, у разі якщо платник податків не являється платником ПДВ у встановленому ПКУ порядку.

Дотримання вимог встановлених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, п. 291.5 ст. 291 ПКУ та п. 291.6 ст. 291 ПКУ являється обов’язковим не лише під час вибору спрощеної системи оподаткування чи переходу на неї, а і під час безпосереднього перебування на спрощеній системі оподаткування. У разі виявлення податковими органами порушень, це є достатньою підставою для податкових органів, зобов’язати такого платника здійснити перехід на загальну систему оподаткування, а також здійснити до нарахування податкових зобов’язань.

Так у справі №  К/9991/13972/11, платником податків, який перебував на спрощеній системі оподаткування, було допущено перевищення максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати платнику податків на спрощеній системі оподаткування на 83350,00 грн . Цей факт було виявлено податковими органами під час здійснення перевірки. За фактом виявлених порушень податкові зобов’язання платника податків були перераховані, та до платника було застосовано штрафу у розмірі 39399,00 грн . Платник податків не погодився з рішенням податкових органів та звернувся до суду з вимогою скасувати такі повідомлення – рішення. Окружний та Апеляційний адміністративний суди задовольнили вимоги платника податків. Суд касаційної інстанції не погодився з точками зору суді попередніх інстанцій, та скасував рішення та постанови видані цими судами, чим самим відмовив у задоволенні вимог платника податків, щодо скасування податковий повідомлень – рішень.

Як уже зазначалось, платники податків, які перебувають на спрощеній системі податків, не мають права здійснювати деякі види діяльності. В разі порушення цієї вимоги, платник податків може бути позбавлений права застосування спрощеної системи оподаткування, як загалом, так і щодо доходу, отриманого від здійснення діяльності, яка заборонена для платника єдиного податку. Для прикладу варто навести справу К/9991/12022/12. Під час здійснення перевірки, податкові органи виявили, що платник податків здійснював діяльність, яка не дає права для застосування платником податків спрощеної системи оподаткування, а саме оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів . За результати перевірки, було складено та направлено платнику податкове повідомлення – рішення. Виявлене порушення стало підставою для застосування щодо платника податків штрафних санкцій у розмірі 21445 грн . Платник податків не погоджуючись із рішенням податкових органів звернувся до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення рішення. Окружним та Апеляційним адміністративними судами позов було задоволено. Вищий Адміністративний суд України не погодився з рішеннями прийнятими судами попередніх інстанцій та прийшов до висновку щодо задоволення вимог податкової інспекції.

Аналогічна точка зору Вищого Адміністративного суду України прослідковуються і у справах К/9991/36210/12, К/800/27265/13, К/9991/42225/12. Як зазначено в підпункті 291.4.2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, платники єдиного податку другої групи можуть надавати побутові послуги не лише населенню, а й і суб’єктам господарювання. Але тут варто зазначити, що такі суб’єкти господарювання мають також знаходитись на спрощеній системі оподаткування. В разі якщо платник податків, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, буде надавати побутові послуги не платнику єдиного податку, це буде підставою для припинення права застосовувати спрощену систему оподаткування. Для підтвердження цієї позиції варто навести для прикладу справу № К/800/65859/13. В зазначеному справі, платник податків надавав побутові послуги суб’єктам господарювання, які знаходяться на загальній системі оподаткування. Даний факт було встановлено в ході проведення перевірки податковими органами. За результатами перевірки було складено відповідне податкове повідомлення – рішення та направлене платнику податків. За результатами цієї перевірки, податкові зобов’язання платника податків були перераховані, починаючи з дня коли таким платником вперше було надано побутові послуги, суб’єкту господарювання який знаходиться на загальній системі оподаткування, у сумі 8 041,69 грн . (у тому числі 6433,35 грн . за основним платежем та 1608,34 грн . за штрафними санкціями), а також податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0000311702 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 142 480,15 грн . (у тому числі 112 488,12 грн . за основним платежем та 29992,03 грн. за штрафними санкціями).. Платник податків, не погодився з прийнятим рішенням податкових органів, та звернувся до суду, за захистом своїх права. Суди перших двох інстанцій задовольнили вимоги платника. Вищий Адміністративний суд дійшов висновку що надання платником податків, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування побутових послуг платникам, що знаходяться на загальній системі оподаткування є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування. У зв’язку з тим, що судами попередніх інстанцій не було повно з’ясовано всіх обставин по справі, а тому, результатом розгляду касаційної скарги було задоволення вимог податкової інспекції у частині застосування санкцій за порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Вимоги ДПІ у частині застосування санкцій за невиконання податкових зобов’язань зі сплати ПДВ було повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

У якості висновку хочемо зазначити, що перед початком здійснення господарської діяльності, слід ретельно підійти до аналізу систем оподаткування та обрати найоптимальнішу для вашого бізнесу. Але при цьому, слід розуміти обмеження та вимоги, що ставляться до кожної системи оподаткування та слідувати їм. Так як до порушників може бути застосована відповідальність у вигляді позбавлення статусу платника єдиного податку та донараховані податків й штрафних санкцій. Крім того, хочемо нагадати, що фізична особа-підприємець несе відповідальність всім своїм майном.