Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.08.2016 15:35

Невиплата дивідендів учаснику господарського товариства

Керуючий партнер Trustme Law Firm, голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітету з інтелектуальної власності НААУ

Одним із найчастіших порушень прав учасників господарських товариств – порушення права на отримання дивідендів, у тому числі невиплата їх, виплата в меншому розмірі, порушення строків виплати тощо.

Одним із найчастіших порушень прав учасників господарських товариств – порушення права на отримання дивідендів, у тому числі невиплата їх, виплата в меншому розмірі, порушення строків виплати тощо.

Дивіденд - це частина прибутку, яка виплачується емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав. Емітентом корпоративних прав являється господарське товариство. Власники корпоративних прав це і є учасники цього товариства, які набули цих корпоративних прав шляхом здійснення внеску до статутного капіталу господарського товариства. Не має значення, чи були здійснені такі внески до статутного капіталу під час заснування господарського товариства, чи вже підчас функціонування товариства або ж такі корпоративні права було отримано в результаті правонаступництва. Слід зауважити, що зазвичай корпоративні права посвідчуються певними документами (свідоцтво, акція, виписка з рахунку у депозитарній установі тощо). Для часників товариств з обмеженою відповідальністю передбачені свідоцтва, проте рідко хто їх робить, а уся інформація про учасників наявна в установчих документах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Право учасника господарського товариства на отримання дивідендів передбачено ЦКУ (п.2 ч.1 стаття 116), ГКУ (п.2 ч.1 стаття 88), ПКУ (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14), ЗУ «Про господарські товариства» (п. Б ч. 1 статті 10) та ЗУ «Про акціонерні товариства» (п. 2 ч. 1 статті 25) тощо.

Відповідно до пп. 167.5.3. ПКУ дивіденди відносяться до пасивних доходів , як і проценти, страхові виплати, роялті тощо.

Коли фізична особа отримує дивіденди, відповідно до пп. 167.5.2. п. 167.5. ст.. 167 ПКУ сплачуються наступні податки:

- 5 %, якщо підприємство, що виплачує дивіденди, є платником податку на прибуток ;

- 18 %, якщо підприємство, що виплачує дивіденди, знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Рішення про виплату дивідендів приймається на засіданні загальних зборів учасників товариства. Питання щодо виплати дивідендів може прийматись на загальних зборах, які присвячені виключно вирішенню цього питання, або ж таке питання може бути включене в порядок денний, як одне з питань, яке потрібно вирішити в ході засідання загальних зборів. Для того, щоб рішення загальних зборів були правомочними, і як результат - виплата дивідендів також відбувалась законно, необхідно дотриматись декількох умов:

Перед проведенням зборів необхідно сповістити належним чином всіх учасників товариства про час та місце проведення загальних зборів. В разі якщо учасника належним чином не сповістити про проведення зборів, це буде вважатись порушенням прав такого учасника, він матиме право оскаржити рішення зборів в суді, і як показує практика, зазвичай, якщо учасник не був належним чином сповіщений про час та місце проведення зборів, суд задовольняє позов позивача, та скасовує рішення загальних зборів.

Про проведення загальних зборів слід сповістити учасників не пізніше ніж за 30 днів до проведення зборів .

Важливим моментом являється кворум загальних зборів . Згідно чинного законодавства (ч.1 ст. 60 Закону України «Про Господарські товариства») для того щоб загальні збори вважались правомочним необхідна присутність учасників (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. По четверте, для того аби виплата дивідендів була правомірною, необхідно щоб це питання було передбачено порядком денним загальних зборів учасників товариства.

Рішення про виплату дивідендів повинно містити :

- суму прибутку підприємства, що спрямована на виплату дивідендів;

- розмір дивідендів, що підлягає виплаті кожному із учасників;

- порядок та термін виплати дивідендів.

Розмір дивідендів, що підлягають виплаті, повністю залежить від розміру внеску учасника товариства, до статутного капіталу (а якщо це акціонерне товариство, то від кількості придбаних акцій).

Розмір дивідендів, що підлягають виплаті учаснику товариства, який виявив бажання вийти зі складу учасників товариства, розраховуються на дату виходу з товариства. Виплата має проводитись після затвердження звіту за рік в якому учасник вийшов зі складу учасників товариства.

Для прикладу можна привести справу № 924/980/14, яка розглядалась Вищим господарським судом України в 2015 році. В даній справі, учасник вийшовши із складу учасників товариства, не отримав своєї частки , яка передбачена законом. Звернувшись до суду з вимогою до товариства виплатити його частку в статутному капіталі. Суд дійшов висновку, що вимоги учасника товариства правомірні, та задовольнив вимоги учасника. Але слід звернути увагу на те, що у разі якщо загальними зборами в певні роки, не приймалось рішення, щодо виплати учасникам товариства дивідендів, суд не вправі задовольнити вимогу учасника, щодо сплати належних йому дивідендів, оскільки суд має право зобов’язати здійснити оплату дивідендів лише в тому випадку, якщо загальними зборами було прийнято таке рішення, яке було оформлене відповідним протоколом.

Для прикладу слід навести справу, яка розглядалась Вищим Господарським судом України № 12/191пн. В цьому випадку учасник вийшов зі складу товариства і вимагав виплати належних йому дивідендів за певні роки. Але як було з’ясовано судом, в роки, за які учасник вимагав виплати дивідендів загальні збори не приймали рішень щодо виплати дивідендів, а тому судом було прийнято рішення про відмову у задоволенні позову учасника товариства. Але суд звернув увагу на те, що учасник має право на виплату частки у статутному капіталі товариства у зв’язку виходом зі складу учасників.

Чинним законодавством не визначено, скільки разів на рік має проводитись виплата дивідендів. А отже виходячи із відсутності прямої вказівки на періодичність виплати дивідендів, та враховуючи принцип дозволено все, що прямо не заборонено законом.

Передбачено декілька способів захисту особою своїх прав (це стосується і учасника господарського товариства.) Так для захисту своїх порушених прав особа може звернутись до Державних органів (якщо здійснення захисту прав осіб входить до повноважень такого органу), до суду, звернутись до Президента України, або ж здійснити самозахист своїх прав.

Не рідким явищем на практиці є не виплата або ж затримка у виплаті учаснику товариства належних йому дивідендів . Доказом цього можуть послужить безліч справ, які розглядались Вищим Господарським судом України. Для прикладу варто розглянути хоча б такі справи як № 902/595/14 , № 910/18149/14, № 910/15639/14 або ж № 910/14601/13 . Розглянувши всі перелічені справи Вищий Господарський суд України дійшов висновку, що емітент здійснив порушення прав учасників товариства, та відмовив у задоволенні позову емітента щодо скасування рішень судів попередніх інстанцій, та зобов’язав здійснити виплату дивідендів. При зверненні до суду, з вимогою про стягнення заборгованості по виплаті дивідендів, учасники товариства в праві вимагати сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У справах № 910/18149/14 та № 910/15639/14 учасники товариства реалізували це право, і Вищий Господарський суд їх в цьому повністю підтримав.

Досить поширеною є точка зору про те, що учасники товариства, які володіють невеликими долями у статутному капіталі товариства не завжди в силах захистити свої права через суд, або іншим шляхом. Варто зауважити, що подібне твердження є хибним. Підтвердженням цього є справа № 910/14601/13. У вказаному випадку позивач просив стягнути з відповідача дивіденди у розмірі 9020,00 грн. Відповідно до тексту Постанови, позивачу належало 44 прості іменні акції, номінальної вартості 50 грн. Частка у статутному фонді позивача становить 0,0235 %.. Мається на увазі, що не обов’язково мати велику частку у статутному капіталі товариства, аби суд у разі необхідності задовольнив твої вимоги. Також на прикладі цієї Постанови можна продемонструвати те, що навість якщо, після прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про виплату дивідендів, було прийнято нове рішення яким скасовується попереднє рішення яким передбачалась виплата дивідендів, виплата дивідендів уже не може бути відмінена. На підтвердження цієї позиції можна навести позицію Вищого Господарського Суду по цій справі: «В силу приписів частини 2 та 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.».

Отже, слід пам’ятати, що у кожного учасника господарського товариства є законні права, наприклад, на отримання інформації про діяльність товариства та виплату дивідендів, та обов’язки, наприклад, дотримуватися вимог установчих документів та зберігати конфіденційну інформацію компанії. А кожна зі сторін, як то учасник, так і товариство, може звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]