Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.07.2016 17:26

Транспортне експедирування – практичні рекомендації

Керуючий партнер Trustme Law Firm, голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітету з інтелектуальної власності НААУ

Транспортне експедирування – достатньо складна діяльність, що супроводжується багатьма ризиками у роботі, так як експедитор виступає посередником між замовником, власником вантажу та безпосередньо перевізником.

Транспортне експедирування – достатньо складна діяльність, що супроводжується багатьма ризиками у роботі, так як експедитор виступає посередником між замовником, власником вантажу та безпосередньо перевізником.

Супроводжуючи експедиторські компанії, найчастіше ми стикались із такими ризиками:

- з богу замовника, власника вантажу для експедитора ризиками можуть бути порушення строків оплати за послуги; небезпечний вантаж; отримання недостовірної інформації про вантаж; невірно зроблені документи для перевезення; невірне розмежування відповідальності при навантаженні/розвантаженні вантажу тощо.

- ризиками з богу перевізника для експедитора можуть бути псування або втрата вантажу; порушення строків компенсації збитків; порушення строків перевезення; невірне перевезення/навантаження/розвантаження вантажу тощо.

Як наслідок, при виникненні зазначених вище та інших ситуацій, необхідно вміти швидко аналізувати документи, правильно визначати план дій та захищати власні інтереси.

Відносини з транспортно-експедиторського обслуговування діють на підставі договору з надання транспортно-експедиторських послуг, а конкретне перевезення зазвичай оформлюється у вигляді заявки на перевезення. Договір укладається по тій же самій процедурі, що і більшість договорів. У разі, якщо договором транспортно-експедиторського обслуговування передбачено здійснення перевезень за межами України, то договір має відповідати вимогам законодавства про ЗЕД.

Будь який договір вважається укладеним та правомірним, у разі досягнення сторонами усіх істотних умов по договору. Істотними умовами договору транспортно-експедиторського обслуговування є : інформація про сторони договору, їх права та обов’язки; види послуг, що будуть надаватись експедитором; види, найменування та кількість вантажу, перевезення якого буде здійснюватись; відповідальність сторін, у тому числі у разі настання форс мажорних обставин; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження маршрутів доставки товарів та їх подальших змін; види транспорту якими буде здійснюватись така доставка; строк виконання договору, та інших указівок клієнта. ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» також передбачено, що сторони в праві самостійно встановлювати додаткові істотні умови договору, але у будь якому випадку мають бути дотримані вимоги встановлені статтею 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Окремо, радимо у договорах транспортно-експедиторського обслуговування зазначити, що копії документів (первинні, договори, заявки тощо) мають силу оригіналів , наприклад, при захисті у суді або претензійній роботі тощо, так як внаслідок особливості діяльності, дуже важко отримувати оригінали документів у необхідні строки, а при виникненні спорів, у тому числі у суді, даний пункт спростить процедуру доказування необхідних фактів. А у первинних документах чітко прописувати розмір винагороди експедитора за для уникнення проблем із податковою при визначенні доходу.

Важливим питанням при укладанні договору транспортно-експедиторського обслуговування є межі відповідальності сторін у разі заподіяння збитків, або ж невиконання зобов’язань. Нажаль, ні Цивільним кодексом України, ні ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» межі відповідальності сторін чітко не визначені. А тому на практиці, сторони вже у договорах транспортно-експедиторського обслуговування прописують межі власної відповідальності.

Можна виділити деякі межі відповідальності Сторін:

Відповідальність експедитора за дії залучених третіх осіб, як за власні. У даному випадку експедитор повинен компенсувати замовнику усі понесені замовником збитки, та у подальшому експедитор має право звернутися у порядку регресу за для стягнення збитків з винних осіб, наприклад перевізників.

Відповідальність експедитора за організацію перевезення , зокрема за строки здійснення перевезення, своєчасну подачу транспортного засобу на розвантаження та навантаження, а у разі погодження сторонами – за митне оформлення вантажу, та інші суміжні послуги. У даному випадку, сторонам слід у договорі прописати усі можливі ризики у роботі, штрафні санкції за порушення строків та умов перевезення, умови доведення таких порушень (наприклад, складання актів, фіксування, повідомлення сторін тощо) та строки для виконання обґрунтованих вимог іншої сторони.

Відповідальність експедитора за вантаж, зокрема за повне збереження вантажу при завантаженні / навантаженні / перевезенні тощо. У даному випадку сторонам слід чітко прописати у договорі, яка сторона здійснює навантаження/розвантаження, як інша сторона перевіряє якість даних процесів та порядок внесення зауважень, наприклад у супровідні документи. Не слід забувати про правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, що містять загальні межі відповідальності перевізника та замовника завантаженні / навантаженні та перевезенні.

Зазвичай, якщо під час транспортуванні вантажу було допущено пошкодження чи знищення вантажу, експедитор зобов’язаний в повному обсязі відшкодувати збитки, які поніс клієнт, в результаті пошкодження або знищення товару.

Такої ж думки дотримався і Вищий Господарський Суд України при розгляді справи № 907/787/15 . По цій справі, було допущено повне знищення товару, для перевезення якого експедитором було залучено перевізника . В результаті недотримання правил техніки безпеки, та не перевіривши справність автомобіля, автомобіль який здійснював перевезення згорів. Клієнт звернувся до суду з вимогою про відшкодування вартості втраченого майна та понесених збитків. Але місцевий господарський суд відмовив у такому задоволенні мотивуючи це тим, що на основі висновку регіональної торгово-промислової палати України, пожежа визнавалась як форс-мажорна обставина, а отже звільняла осіб від відповідальності. Апеляційний господарський суд і Вищий господарський суд, дійшли до іншого висновку, відповідно до якого перевезення, яке здійснювалось перевізником, було міжнародним, то регіональна торгова промислова палата не мала права приймати рішення щодо наявності форс мажорних обставин по даній справі, оскільки це поза межами її компетенції. Приймати рішення щодо наявності форс мажорних при здійсненні перевезень у міжнародному сполучені, має право виключно Торгово-промислова палата України. Торгово-промислова палата України по даній справі надала висновок, в якому пожежу, яка трапилась з автомобілем, який здійснював перевезення не можна розцінювати як форс-мажорні обставини. Відповідно до наданого висновку, Апеляційний та Вищий господарський суд України дійшли висновку про наявність підстав для відповідальності експедитора перед клієнтом , а тому суди прийняли рішення про задоволення вимог клієнта.

Як зазначалось вище, в разі залучення експедитором до виконання перевезення третіх осіб, та у разі, якщо такі особи, своїми діями заподіяли шкоди вантажу, або ж іншим чином заподіяли збитки клієнту (затримка у відправці, перевезенні, або розгрузці, пошкодженні або знищені вантажу тощо), експедитор несе відповідальність перед клієнтом за такі дії, як за власні. Але експедитор в такому разі має повне право здійснити захист своїх прав, у відносинах з третіми особами, шляхом подання регресного позову до таких третіх осіб відповідно ч.1 статті 1191 ЦКУ.

Для прикладу варто розглянути справу № 927/809/15 , що розглядалась у Вищому господарському суді України. Справа стосувалася спору між експедитором та перевізником, щодо відшкодування вартості товару, який був пошкоджений під час перевезення . Після виявлення пошкодження товару, клієнт звернувся безпосередньо до експедитора, з вимогою відшкодувати завдані збитки. Експедитор виконав вимогу клієнта та добровільно в повному обсязі відшкодував збитки, після чого звернувся до суду з вимогою, до перевізника, щодо відшкодування вартості товару, який був пошкоджений під час перевезення. За результатами розгляду наявних матеріалів справи: місцевий суд задовольнив вимоги експедитора, апеляційний відмовив а суд касаційної інстанції підтримав рішення суду першої інстанції та задовольнив вимоги експедитора.

За договором транспортно-експедиторського обслуговування відповідальність несе не лише експедитор, а і сам клієнт. Наприклад , якщо клієнт не надав, або надав, але не вчасно, документи про товар який перевозиться. Ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про транспортно–експедиторську діяльність» вказує, що клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків. З цього випливає, що надання такої інформації є безпосереднім обов’язком клієнта . Не надання такої інформації, або не вчасне надання, звільняє експедитора від відповідальності, за понесені клієнтом збитки, якщо такі збитки було заподіяні в результаті ненадання експедиторові необхідної інформації чи документів.

Вищий господарський суд України дійшов такого ж висновку при розгляді справи № 5017/3351/2012. Згідно справи, клієнтом не надана експедиторові необхідна інформація та документи, які дали б можливість приступити до виконання своїх обов’язків. Але клієнт розірвав договір укладений з експедитором договір та звернувся до суду з вимогою стягнути кошти для покриття збитків. Місцевий господарський суд виніс рішення, з яким повністю погодився суд апеляційної інстанції, щодо відмови у задоволенні вимог клієнта щодо відшкодування збитків, які поніс клієнт, в результаті не виконання експедитором своїх обов’язків. Вищий господарський суд України також повністю підтримав це рішення.

Договором може бути передбачено обов’язок клієнта здійснювати розвантаження чи навантаження вантажу власними силами. В такому разі клієнт несе відповідальність щодо своєчасного розвантаження чи навантаження вантажу.

Верховним судом України при розгляді подібної справи №3-1130гс15, було зроблено висновок, що невчасна загрузка товару, чи розгрузка є підставою для притягнення особи до відповідальності. Клієнт протягом певного часу не виконував взятих на себе зобов’язань, що призвело до понесення експедитором збитків. Експедитор звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції задовольнив вимоги експедитора. Апеляційний же суд відмовив у задоволенні. Постанови касаційного та Верховного суду України задовольнили вимоги експедитора, та зобов’язали клієнта оплатити вартість всіх наданих експедиторських послуг, а також збитки, які були понесені експедитором в результаті неналежного виконання зобов’язання клієнтом.

Крім того, окрему увагу у транспортно-експедиторському обслуговуванні слід звернути на страхування вантажу, умови страхування та межі відповідальності страхової компанії. Відповідні умови слід зазначити у договорах на транспортно-експедиторське обслуговування, щоб зобов’язання страхової компанії не були меншими, ніж зобов’язання експедитора перед клієнтом.

Якщо підвести підсумок, транспортне-експедирування – діяльність, що має безліч особливостей при укладанні договорів та безпосередньо при організації перевезень. У договорах слід враховувати межі відповідальності та інтереси власної сторони, оперуючи нормами законодавства та практикою, а при виникненні форс-мажорних обставин та спорах – необхідні вірні та рішучі дії за для захисту власних інтересів.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]