Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.03.2016 16:18

Програмна продукція з ПДВ чи ні?

Керуючий партнер Trustme Law Firm, голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітету з інтелектуальної власності НААУ

Деякі види господарської діяльності не оподатковуються ПДВ, зокрема, у п. 26-1 Перехідних положень ПКУ вказано, що з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість

Деяківиди господарської діяльності неоподатковуються ПДВ, зокрема, у п. 26-1Перехідних положень ПКУ вказано, що з1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року,звільняються від оподаткування податкомна додану вартість операціїз постачання програмної продукції.

Допрограмної продукції відносяться:результат комп'ютерного програмуванняу вигляді операційної системи, системної,прикладної, розважальної та/або навчальноїкомп'ютерної програми (їх компонентів),а також у вигляді інтернет-сайтів та/абоонлайн-сервісів, а також криптографічнізасоби захисту інформації.

Згідноп. 14.1.185 ПКУ, постачанняпослуг- будь-яка операція, що не є постачаннямтоварів, чи інша операція з передачіправа на об'єкти права інтелектуальноївласності та інші нематеріальні активичи надання інших майнових прав стосовнотаких об'єктів права інтелектуальноївласності, а також надання послуг, щоспоживаються в процесі вчинення певноїдії або провадження певної діяльності;п. 186.3 ПКУ визначає місцемпостачання послуг,в якому отримувач послуг зареєстрованийяк суб'єкт господарювання або - у разівідсутності такого місця - місцепостійного чи переважного його проживання

Задля надання відповідей платникамподатків, що пов’язані із оподаткуванняпрограмної продукції, Міндоходів Українинаказом від 07.10.2013 № 536 затвердиловідповідну узагальнюючу консультацію.У зазначеній консультації роз’яснено,що згідно з підпунктом пп. 14.1.225 ПКУ —будь-який платіж, отриманий як винагородаза користування або за надання правана користування будь-яким авторськимта суміжним правом на літературні твори,твори мистецтва або науки, включаючикомп'ютерні програми, інші записи наносіях інформації тощо для цілейоподаткування визначається як роялті.

Підпунктом196.1.6 ПКУ в свою чергу передбачено, щовиплата роялті у грошовій формі не єоб’єктом оподаткування податком надодану вартість.

ДФСУлистом № 16425/10/26-15-15-01-09 від 29.10.2015 р. такожроз’яснила аспекти оподаткуванняоперацій з постачання програмноїпродукції і надала відповідь, що якщозгідно з цивільно-правовим договоромпередбачено надання замовнику правана використання програмного забезпеченняна умовах ліцензійного договору безможливості його продажу або здійсненнявідчуження в інший спосіб та/або умовивикористання не обмежені функціональнимпризначенням програмного забезпеченняі його відтворення не обмежене кількістюкопій, необхідних для такого використання(використання "кінцевим споживачем"),то отримання постачальником (у томучислі нерезидентом) платежу від замовникаяк винагороди за надання вказаногоправа для цілей оподаткування податкомна додану вартість визначається якроялті, тому така операція не є об’єктомоподаткування ПДВ.

Окрімцього, якщо технічна підтримка(встановлення, налаштування, тестування,виявлення та усунення недоліків)програмної продукції, що здійснюєтьсяїї виробником, є складовою постачанняпрограмної продукції, то операції зпостачання програмної продукції, доскладу вартості якої входять названівище послуги також звільняються відоподаткування ПДВ. Однак, якщо зазначенівище послуги не входять до складувартості програмної продукції тапостачаються не її виробниками, то вониоподатковуються ПДВ у загальновстановленомупорядку за основною ставкою. Тобто, якщорозробник сайту надає послуги щодо йоготестування й усунення недоліків –вартість таких послуг звільняються відоподаткування ПДВ, але якщо такі послугинадають інші особи стосовно такогосайту, то послуги вже будуть оподатковуватисяПДВ.

Наслідками невірногозастосування норм Податкового кодексу,як платниками податків, так і податковимиорганами, є судові справи, у яких кожнасі сторін прагне довести свою позицію.

Наприклад,у справі№ 826/10851/15провизнання протиправним та скасуванняподаткового повідомлення-рішення судвідмовив платнику податків. Так як міжплатником податків та третьою особоюукладено генеральний ліцензійний ісервісний договір, відповідно до якоготака особа надає платнику податків неексклюзивну, всесвітню ліцензію навикористання програмного забезпечення,а також надає послуги по налаштуваннюпрограмного забезпечення та послуги зтехнічної підтримки програмногозабезпечення. Оскільки надані послугине є складовою поставки програмноїпродукції, а платником податків невіднесено до складу податкових зобов’язаньз податку на додану вартість суми повищезазначеним послугам, рішенняподаткового органу щодо сплати податковихзобов’язань та штрафу визнано правомірним.

За справою№826/19081/15платник податків мав право на бюджетневідшкодування, але податкова здійснилаперевірку та прийняла рішення прозавищення суми бюджетного відшкодуваннявнаслідок не нарахування податковихзобов’язань у повному обсязі. Платникподатків оскаржив зазначені рішенняподаткової, доказавши, що податковийкредит був сформований у зв’язку зпридбанням основних засобів та отриманнямпослуг з оренди. А податкова не надаладоказів того, що спірний податковийкредит сформовано позивачем загосподарськими операціями з постачанняпрограмної продукції, які звільняютьсявід оподаткування податком на доданувартість.

У справі804/16452/13-асуд вирішив, що податковий орган дійшовпомилкового висновку щодо необхідностірозподілу позивачем сум податковогокредиту. Ситуація полягала у тому, щоміж фізичною особою-підприємцем (що євласником комп'ютерної програми) тапозивачем було укладено ліцензійнийдоговір, згідно з умовами якого булопередано право на використання програмногозабезпечення, а також право нарозповсюдження програмного твору шляхомйого реалізації споживачам без обмежень.Згідно з умовами ліцензійного договору,за передачу прав на використаннякомп'ютерного твору, його розповсюдженняЛіцензіат (Позивач) сплачує Ліцензіару(власнику програмного забезпечення)авторську винагороду у вигляді грошовоїсуми. Ліцензіар, як власник програмногозабезпечення, є фізичною особою, томувзагалі не є платником податку на доданувартість в розумінні Податкового кодексуУкраїни, а авторська винагорода, якасплачується підприємством їй завикористання та постачання третімособам, взагалі не містить будь-якоїставки податку на додану вартість. Вумовах договору лише надано право навикористання та постачання третімособам комп'ютерної програми, при цьомуфізична особа власник програмногозабезпечення не с платником податку надодану вартість, а позивач в рамках цієїгосподарської операції взагалі несплачував (нараховував) податок надодану вартість, та в свою чергу невключав до податкового кредиту законкретний період жодних сум. Позивачне придбавав програмний продукт, аотримав право на його використання тареалізацію, тому в реєстрі виданих таотриманих податкових накладних відсутняінформація про взаємовідносини позивачаз фізичною особою (власником програмногозабезпечення).

Отже, задля уникнення можливих непорозуміньіз податковою або мати можливістьоскаржити неправомірні рішення, необхідночітко розуміти, чи звільняються операціївід оподаткування ПДВ. За договором тапервинною документацією між сторонамиповинно бути зрозумілим, які послугинадаються (постачаються), у тому числічи є технічнапідтримка (встановлення, налаштування,тестування, виявлення та усуненнянедоліків) програмної продукції їїскладової або це окремі непов’язаніпослуги.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи