Матеріальна відповідальність працівника

Під час здійснення своєї діяльності, підприємство може зазнавати різноманітні збитки внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов’язань стороною; недобросовісної конкуренції; обставини непереборної сили тощо. Також збитки можуть бути нанес

Під часздійснення своєї діяльності, підприємствоможе зазнавати різноманітні збиткивнаслідок неналежного виконання своїхдоговірних зобов’язань стороною;недобросовісної конкуренції; обставининепереборної сили тощо. Також збиткиможуть бути нанесені безпосередньопрацівниками при розкраданні, втраті,пошкодженні майна підприємства та/абонеякісного виконання своїх трудовихобов’язків.

Загальніпідстави і умови матеріальноївідповідальності працівників передбаченіст. 130 КЗпП, яка передбачає, що працівникинесуть матеріальну відповідальністьза шкоду, заподіяну підприємству,установі, організації внаслідок порушенняпокладених на них трудових обов'язків.

Однак, напрацівників не може бути покладенавідповідальність за шкоду, що відноситьсядо категорії нормальноговиробничо-господарського ризику, атакож за шкоду, заподіяну працівником,що перебував у стані крайньої необхідності.А відповідальність за не одержанийпідприємством прибуток, може бутипокладена лише на працівників, що єпосадовими особами.

Слідзазначити, що працівники можуть нестиобмежену, повну і колективну матеріальнувідповідальність.

Працівникинесуть обмежену матеріальну відповідальністьза зіпсування або знищення черезнедбалість матеріалів, виробів, в томучислі при їх виготовленні, - у розмірізаподіяної з їх вини шкоди, але не більшесвого середнього місячного заробітку.В такому ж розмірі працівники несутьматеріальну відповідальність за зіпсуттяабо знищення через недбалість інструментів,приладів та інших предметів, виданихпідприємством в користування працівнику.

Матеріальнавідповідальність працівника у повномуобсязі виникає тоді, коли між працівникомі підприємством укладено письмовийдоговір про взяття на себе повноїматеріальної відповідальності занезабезпечення цілості майна та іншихцінностей, також, якщо завдана діямипрацівника шкода має ознаки діянь,переслідуваних у кримінальному порядку,при завданні шкоди працівником, якийбув у нетверезому стані, а також приумисному знищенні, пошкодженні матеріалівта виробів як при виконанні так і не привиконанні трудових обов’язківпрацівником. Звертаємо вашу увагу нате, що згідно ст. 135¹КЗпП, письмові договори про повнуматеріальну відповідальність може бутиукладено лише з працівниками, що досягливісімнадцятирічного віку, займаютьпосади або виконують роботи, безпосередньозв'язані із зберіганням, обробкою,продажем, перевезенням або застосуванняму процесі виробництва переданих їмцінностей. Перелік посад передбаченийчинною на даний момент постановоюДержкомітету СРСР з праці і соціальнихпитань і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77р. №447/24.

Також ст.135³КЗпП передбачено, що законодавствомможе бути встановлено окремий порядоквизначення розміру шкоди, що підлягаєпокриттю, в тому числі у кратномуобчисленні, заподіяної підприємствушкоди. Так, Законом України № 217/95 від06.06.95 р. «Про визначення розміру збитків,завданих підприємству, установі,організації розкраданням, знищенням(псуванням), недостачею або втратоюдорогоцінних металів, дорогоцінногокаміння та валютних цінностей» таПорядком визначення розміру збитківвід розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей,затвердженого постановою КМУ від22.01.96 р. №116 встановлено, що до працівниківможе також застосовуватись підвищенаматеріальна відповідальність. Наприклад,збитки, які зазнало підприємство віднедбалості при роботі, порушенняспеціальних правил та інструкційпрацівником стосовно дорогоціннихметалів визначаються у подвійномурозмірі їх ринкової вартості на моментнанесення збитків, а огранованогодорогоцінного каміння та ювелірнихвиробів – у потрійному розмірі.

Судовапрактика щодо притягнення працівникадо матеріальної відповідальностісклалася вже давно та рішення, щоприймаються судами, вже доситьпрогнозовані. Наприклад, у справі №754/551/15-ц роботодавець звернувся до судуз позовом, в якому просив стягнути зпрацівника матеріальну шкоду завданувнаслідок неналежного виконання трудовихобов'язків. Обґрунтуванням позовнихвимог було, що працівник займає посадуводія 2-го класу. Між сторонами бувукладений договір про повну матеріальнувідповідальність, а за працівником булозакріплено автомобіль. Через деякийчас було скоєно кримінальне правопорушення,а саме таємне викрадення майна роботодавця– автомобіля, за який згідно договорунесе відповідальність працівника. Алесуд відмовив у задоволенні позову, такяк хоча працівника і уклав договір проповну матеріальну відповідальність,роботодавець не зумів довести наявністьумов, передбачених ст. 130 КЗпП,. черезякі настає дана відповідальність, аджедоведення наявності таких умов згідност. 138 КЗпП лежить на роботодавці. Такожсуд не може кваліфікувати діяннявідповідача як ті, що несуть кримінальнийхарактер, так як для таких ствердженьнедостатньо доказів.

Справа №376/2066/14-ц полягала у тому, що між роботодавцемта працівником були укладені договорипро повну матеріальну відповідальність,згідно яких працівник прийняв на себеповну матеріальну відповідальність занезабезпечення збереження ввіренихйому товарних матеріальних цінностей.При проведені документальної ревізії,було виявлено нестачу товарно-матеріальнихцінностей. Роботодавець звернувся досуду з позовом, в якому просив стягнутіз відповідача суму матеріальної шкодита судові витрати. Суд, дослідивши всінадані докази, виніс рішення задовольнитипозовні вимоги у повному обсязі,керуючись, зокрема, ст. 134 КЗпП, якапередбачає умови настання повноїматеріальної відповідальності, а діянняВідповідача підпадають під ці умови.

Отже,питання матеріальної відповідальностіє важливими, як для працівника, якийповинен знати, які існують видиматеріальної відповідальності дляуникнення можливих зловживань з бокуроботодавця, так і для роботодавця, щоповинен розуміти підстави, вимоги тарозмір збитків, що можуть бути стягненніз працівника.