Курсові коливання: це ризик твій, чи мій?
Керівники малого чи середнього бізнесу зазвичай вирішують проблеми під час їх виникнення. І це б можна вважати непоганою практикою, однак, для України, як країни в якій ризиковано вести будь який бізнес - варто думати наперед. Пропонуємо подумати про це ра
Україна бере активнуучасть у міжнародному співробітництвів рамках спрощення торгівлі і митнихпроцедур. Як наслідок, з кожним днемна ринкуз'являється все більше товарів іноземногопоходження. Постачальники таких товаріввідповідно до законодавства здійснюютьпідприємницьку діяльність - самостійна,ініціативна, систематична, на власнийризик господарська діяльність.
Одним із ризиківдіяльності, що пов’язана із розрахункамив іноземній валюті є значні коливаннякурсу гривні за короткий проміжок часу.Підприємці можуть нести збитки привідстрочці або затримці оплати з бокуконтрагентів.
За для уникненнятаких збитків, необхідно в угодахзазначити умови щодо курсової різниці.У чинному законодавстві не передбаченовідповідних застережень щодо коливаньвалюти, тому сторони діють відповіднодо принципів свободи договору таобов’язковості виконання узгодженихзобов’язань.
На практиці умовищодо курсової різниці, як правило,зазначають 2 способами.
1 спосіб: в угодізазначається грошовий еквівалент віноземній валюті та зобов'язання віноземній валюті, які на момент оплатиконвертуються за узгодженим сторонамикурсом. Наприклад, офіційний курс НБУабо курс обраного банку на день оплати.Таким чином, на момент оплати іноземнавалюта конвертується у гривню відповіднодо обраного курсу і заборгованістьповинна бути оплачена боржником, що непорушує законодавство України прообов’язки розрахунки у національнійвалюті.
Можливість вказуватидані зобов'язання підтверджені постановоюВСУ (3-62гс11), а саме, що в Україні передбаченийвиключно розрахунок між контрагентамиу національній валюті - гривні, але нормине містять заборони на вираження удоговорі грошових зобов'язань в іноземнійвалюті, а також на здійснення перерахункугрошового зобов'язання у разі зміникурсу національної валюти України повідношенню до іноземної валюти.
2 спосіб: в угодізазначається застереження про правоперерахунку вартості товару стороноюі зобов'язання оплатити / доплатити цюрізницю іншою стороною у разі збільшеннякурсу гривні по відношенню до іноземноївалюти. У даному застереженні слідописати порядок проведення розрахунків,а саме формулу розрахунку нової вартостітовару, визначення банку, за курсомякого сторони будуть проводити розрахунок,порядок надання розрахунку та строкиздійснення оплати.
Якщо контрагентбуде порушувати умови договору, наприкладдобровільно не захоче сплачуватирізницю, на яку збільшилась вартістьтовару або стверджувати на недійсністьпункту про зазначення у договорііноземної валюти, спір може буди переданийдо суду.
Згідно із судовоюпрактикою, суди у більшості випадківзадовольняють вимоги позивачів щододоплати курсової різниці, оскільки вУкраїні діє свобода договору танеможливість односторонньої відмовивід зобов'язань. Однак, якщо угода немістить умов щодо курсової різниці, упозовних вимогах відмовляють, прирівнюючице до ризиків підприємницької діяльності,що підприємець мав або міг передбачити.
Висновок: якщодіяльність пов’язана із розрахункамив іноземній валюти, необхідно укладатиіз контрагентами письмові угоди (договір,контракт тощо). У даних угодах сліддетально зазначити порядок розрахунківта право змінювати вартість товарувнаслідок підвищення курсу гривні повідношенню до іноземної валюти. У такомувипадку у постачальник товару будеправо отримати доплату від контрагента,у тому числі через звернення до суду.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12281
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10127
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6683
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5282
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4715