Нотаріуси мають отримати повноваження з забезпечення доказів

Судова реформа в Україні повинна бути доповнена нотаріальною реформою. Одним з основних напрямків нотаріальної реформи є використання потенціалу нотаріуса у галузі попередження спорів та медіації (вирішення спорів із залученням посередника), що сприятиме,

 Відповідно до існуючого у процесуальному (цивільному, господарському, адміністративному) законодавстві України принципу змагальності, зацікавлені у справі особи мають право і зобов'язані довести обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги або заперечення. Проте належні докази у справі не завжди є у розпорядженні зацікавлених осіб, а можуть навпаки бути у їх процесуальних супротивників чи інших осіб, які не є учасниками процесу. До того ж подання цих доказів, якщо не вжити необхідних заходів, згодом може стати проблематичним або й взагалі неможливим через їх зникнення або знищення. Тому процесуальне законодавство містить інститут забезпечення доказів, тобто сукупність норм, які регулюють вжиття термінових заходів для закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді судових справ.

 Згідно з діючим процесуальним законодавством України забезпечення доказів здійснюється судами. Однак, діяльність судів зазвичай позбавлена тієї оперативності, яка необхідна для забезпечення доказів. Крім того, через корупцію в судах заяви про забезпечення доказів досить часто розглядаються неналежним чином, з порушеннями процесуальних строків, за що суд (судді) не несуть жодної відповідальності перед заявником. Внаслідок цього нерідко громадянин не має можливості захистити свої права у суді. 

 Зважаючи на це, доцільно наділити повноваженнями по забезпеченню доказів не лише суди, але й нотаріусів. Нотаріальний порядок забезпечення доказів має низку суттєвих переваг у порівнянні з судовим, зокрема, це оперативність вчинення нотаріальної дії з забезпечення доказів, істотно менший ризик відмови у забезпеченні доказів. Окрім того, забезпечення доказів нотаріусом є передумовою для формування переконання суду вчинити ті чи інші процесуальні дії. Тому я з колегою Наталією Новак і зареєстрував законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання повноважень нотаріусам забезпечувати докази» (реєстр.номер 2716).

 Варто зазначити, що повноваження з забезпечення доказів мають нотаріуси багатьох країн, зокрема США, Великобританії, Німеччини, більшості країн СНД. Та й в Україні у певних випадках забезпечення доказів здійснюють нотаріуси. Так, відповідно до ст. 102 Закону «Про нотаріат» нотаріуси України забезпечують докази, необхідні для ведення справ в органах іноземних держав. Дії для забезпечення доказів провадяться ними відповідно до цивільного процесуального законодавства України. Тобто діяльність з забезпечення доказів для вітчизняних нотаріусів не є новою, а запропонованим законопроектом вона лише набуде поширення на діяльність з отримання доказів для ведення справ у національних судах.

 Надання нотаріусам повноважень із забезпечення доказів потребує внесення змін до низки законодавчих актів України, насамперед, Закону України «Про нотаріат». У зв’язку з цим запропонованими у Законі «Про нотаріат» змінами пропонується передбачити вчинення нотаріусами такої нотаріальної дії як забезпечення доказів та врегулювати загальну процедуру її вчинення. Виходячи з того, що нотаріус забезпечуватиме докази для судових процесів (цивільного, господарського, адміністративного), передбачається, що вчинення нотаріусом процесуальних дій щодо забезпечення доказів здійснюватиметься з урахуванням вимог до них, визначених процесуальним законодавством України.

 Крім того, законопроектом пропонується передбачити, що дослідження забезпечених доказів, у разі їх наявності, здійснюватиметься судом на загальних підставах, а протоколи, складені нотаріусом, оголошуватимуться у судовому засіданні. Такі положення дозволять належним чином врегулювати право та обов’язок суду на безпосереднє дослідження доказів, не зважаючи на їх забезпечення нотаріусом. Також законопроектом пропонується передбачити відповідальність свідків, в разі якщо вони не з’явились на виклик нотаріуса. Встановлення такої відповідальності є запорукою належного здійснення нотаріусами повноважень з допиту свідка як одного з способів забезпечення доказів.