Причини усунення ватажків донецьких бойовиків
Словесна реакція ватажків ЛДНР на вбивство вже другого свого «героя» лише за останніх кілька місяців може свідчити про одне – усунення лідерів угрупувань здійснене або принаймні санкціоноване Кремлем. Адже Москві нічого не заперечиш, тому й залишається хіб
Смерть ще одного ватажка терористів, безумовно, не можебути поганою звісткою для українських захисників. М’яко кажучи, мотив у нашихбійців і спецслужб був, цю обставину важко заперечити. Та водночас низка фактівсвідчать про більшу правдоподібність інших версій, ініціатори і виконавці якихперебувають по ту лінію фронту.
По-перше, якби «Гіві» дійсно ліквідувала українська ДРГ,невже бойовики обмежилися б лише лякливими погрозами про помсту в бік Києва,невже б змарнували нагоду атакувати українські позиції за підтримки російськихвійськ у відповідь на «терористичні методи» українських військ? Навряд, аджезазвичай бандформування здійснюють різні провокації, аби знайти хоч якийсьпривід і виправдання агресії. Тож не використати реальний привід длязагострення ситуації в ОРДЛО не змогли б. Відтак, тільки словесна реакціяватажків ЛДНР на вбивство вже другого свого «героя» лише за останніх кількамісяців може свідчити про одне – усунення лідерів угрупувань здійснене абопринаймні санкціоноване Кремлем. Адже Москві нічого не заперечиш, тому йзалишається хіба що погрожувати українцям.
Якщо це так і московські куратори дійсно влаштовуютьчистки в рядах бойовиків, то цілком можливо, що Росія поступово готується домісцевих виборів на Донбасі. І щоб диктувати в ході цього процесу свої умови,насамперед змусити Україну погодитися на ці вибори, російське керівництво йдена ліквідацію всіх елементів, за участі яких Київ ніколи не погодиться дати хідполітичному врегулюванню. За такого сценарію невдовзі можна очікувати йусунення вищого керівництва ЛДНР – Захарченка і Плотницького.
Нарешті, ще одне припущення цілком вписується в фабулуостанніх подій на Донбасі. Вбивство «Гіві» може бути частиною провокативних дійна фоні ескалації бойових дій в Авдіївці. Здається, російська сторона до цьогочасу вже випробувала всі можливі пороги чутливості ЄС і нової адміністрації СШАбагаторазовими обстрілами і спробами штурмів цього міста. І, вочевидь, реакціяміжнародних партнерів більш ніж влаштувала Кремль, точніше повністю розв’язалайому руки для подальшої агресії. До речі, показово, що авторитетні російськіЗМІ продовжують називати Авдіївку підконтрольною ДНР територією. З одного боку,це робиться для того, щоб пояснити, хто і чому обстрілює місто (адже не можеукраїнська армія обстрілювати своє ж місто), з іншого – аби таки відвоювати цютериторію без порушення «перемир’я» (адже якщо для російського телеглядачаАвдіївка вже належить ДНР, то «ополченці» нічого й не порушуватимуть, зайнявшинову територію насправді). Таким чином, це означає новий масштабний наступворога на Донбасі.
Актуальності останньому варіанту додають повсюдні розмовипро вичерпаність Мінських угод та необхідність їх перегляду. При цьому всідобре пам’ятають, в яких умовах підписувалися Мінськ-1 та Мінськ-2 – це булопісля Іловайська та під час Дебальцевого відповідно. Тому є висока імовірністьтого, що легітимувати Мінськ-3 Росія також збирається під масштабним військовимтиском на Україну, в умовах якого найпростіше добиватися фіксації тих положень,котрі знову позбавлять Київ можливості збереження державного суверенітету привирішенні конфлікту. І щоб вийти з чергового глухого кута, знадобиться вжеМінськ-4.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 226
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 149
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 95
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 71660
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 11738
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 9193
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4830
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4166