Проблемні банки мають визначатися законом, а не НБУ
Поточне регулювання процедури віднесення банків до категорії проблемних не є комплексним та містить в собі протиріччя, що зокрема веде до скасування судами рішень Національного банку України про віднесення банків до категорії проблемних та їх подальше виве
Вумовах значного відтоку вкладів з банківської системи, зниження рівня платіжноїдисципліни позичальників, суттєвого зростання офіційного валютного курсу,виведенням з ринку цілої низки банків, а разом з ними і мільярдів гривенькоштів бізнесу та населення, банківська система потребує ефективної регуляції,що забезпечить її збереження, а відтак – нормальне функціонування всієїекономіки. Рівень капіталізації безпосередньо впливає на кредитний рейтинг банків, знижує ризики длявкладників, сприяє збільшенню довіри добанків з боку їх клієнтів.
В такій ситуації державою мають вживатися усіможливі заходи для створення передумов та створення прозорих процедур взаємодіїНаціонального банку України та банків, особливо в ситуації віднесення їх до категорії проблемних. Адже прозорість ізрозумілість правил, які існують у банківському секторі буде позитивнимсигналом для приходу іноземних інвесторів на ринок та підвищення положенняУкраїни у рейтингу DoingBusiness.
Поточне регулювання процедури віднесення банківдо категорії проблемних не є комплексним та містить в собі протиріччя, щозокрема веде до скасування судами рішень Національного банку України провіднесення банків до категорії проблемних та їх подальше виведення з ринку. Такожза інформацією Національного банку більшість з банків, щодо яких було прийняторішення про визнання їх проблемними надалі були визнані неплатоспроможними, щоє ознакою непродуктивності використання цього механізму в існуючій регуляції. Томує необхідним внесення відповідних змін до Закону України «Про банки ібанківську діяльність» в частині впорядкування процедури і наслідків визнаннябанків проблемними.
Враховуючи,що визнання банку проблемним з великою ймовірністю веде до наступного визнанняйого неплатоспроможним (що спричиняє всі негативні наслідки, пов’язані з виведеннямбанку з ринку через процедуру роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб),необхідно обмежити критерії віднесення банків не лише до категоріїнеплатоспроможних, а й до категорії проблемних, виключно нормами закону, зметою мінімізації впливу суб’єктивних факторів.
Ще одним фактором, що вносить невизначеність врегулювання банківської системи є скасована у 2015 році норма щодо необхідностіреєстрації актів Національного банку України у Міністерстві юстиції України. Підсилюючи,з одного боку, незалежність Національного банку України як регулятора, з іншогобоку це призвело до звуження досудових методів врегулювання проблемних питаньта веде до ризику зловживання правом з боку державного органу. Скасування цієїнорми, разом з виведенням більшості актів Національного банку України з під діїзаконодавства про державне регулювання, позбавляє будь-якої можливостіапелювати до самої їх законності та відповідності реаліям, що негативно відображаєтьсяяк на банківському секторі зокрема, так і інвестиційному кліматі в Україні вцілому.
Відповідно вбачається за доцільне наділити РадуНаціонального банку правом проводити експертизу, занаявності відповідного аргументованого звернення, нормативно-правових актівНаціонального банку, які є регуляторними відповідно до закону, на їхвідповідність вимогам законодавства України.
З цією метою ми з колегами внесли до парламентузаконопроект №5304 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищенняефективності регуляторної діяльності Національного банку України».
Законопроект передбачає надати Раді Національногобанку України право проводити експертизу нормативно-правових актівНаціонального банку, які є регуляторними відповідно до закону, на їхвідповідність вимогам законодавства України. Також передбачається обмеженняпереліку підстав віднесення банків до категорії проблемних вимогами Закону, щомає захистити банківський сектор від, іноді, упереджених дій НБУ.
Визначаєтьсябільш чітка регламентація порядку віднесення банку до категорії проблемних. Відтак пропонується, щобпроблемний банкУкраїни протягом 10 робочих днів з моменту віднесення його до категорійпроблемних зобов’язаний подати до Національного банку України план заходів,щодо приведення своїх діяльності у відповідність з законодавством.
Національнийбанк України протягом 10 робочих днів з моменту отримання такого плану заходівзобов’язаний його розглянути та проаналізувати відповідність запропонованихзаходів підставам, з яких банк було віднесено до категорії проблемних, таприйняти одне з наступних рішень:
- погодити план заходів;
- відхилити план заходів;
- надати обґрунтовані пропозиції щододоопрацювання плану заходів.
Уразі надання Національним банком України пропозицій щодо доопрацювання планузаходів, проблемний банк зобов’язаний протягом 3 робочих днів подати доНаціонального банку України допрацьований план заходів, а Національний банкУкраїни протягом 3 робочих днів після подачі доопрацьованого плану заходівзобов’язаний прийняти рішення про погодження або відхилення такого плану.
Запровадження пропонованої законопроектом змінисприятиме підвищенню інституційної спроможності Ради Національного банкуУкраїни та усунуть елемент суб’єктивності з боку співробітників НБУ привіднесенні банку до категорії проблемних. Також закон сприятиме запровадженнюбільш чіткої та прозорої процедури взаємодії Національного банку та банку,віднесеного до категорії проблемних.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814