Україна може змінити статус анексованого півострова

Минулогочетверга Верховна Рада прийняла постанову про Рекомендації парламентськихслухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованоїтериторії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання,шляхи, методи та способи». У такий спосіб було сформовано й подано на розглядпрезидента бачення подальшого правого статусу анексованого Росією півострову.

Варторозуміти, що не дивлячись на свій консультативний характер, ця постанова маєважливе політичне значення. Перш за все, в ній прописується ідея перетворенняпівострову з адміністративно-територіальної в національно-територіальнуавтономію паралельно з визнанням кримських татар, караїмів та кримчаківкорінними народами. Логічною в даному випадку є потреба ліквідації спеціальногостатусу міста Севастополь. Відповідно, такі дії вимагатимуть нової Конституціїдля Криму, що також передбачається вище зазначеними рекомендаціями.

            Даний документ, безперечно, є значним кроком вперед,оскільки пропонує конкретні дії по створенню державної стратегії деокупаціїпівострова, а також запускає процес раціонального врегулювання проблемикримських татар, караїмів та кримчаків. Цим рішенням Київ демонструє своєперебування в європейському демократичному дискурсі, а також чітко вказуєМоскві на юридичну приналежність півострова. Більше того, остання фактичноперетворила Крим на суто російський суб’єкт федерації без урахування навітькультурних прав його корінних народів, не говорячи вже про політичні. Томуприйняття такої рекомендації є своєрідним дипломатичним ударом по позиціямРосії.

            Звісно ж, можна говорити про консультативний характерданого документу та низьку ефективність парламентських слухань. Але з огляду наважливість розкритих в ньому проблем, його доволі важко оминути. Також існуєдумка про те, що початок реалізації запропонованих рекомендацій може призвестидо активізації угорців Закарпаття та румунів Буковини. Такий сценарій ємалоймовірним з огляду на те, що вище зазначені етноси не є корінними, а їхнікультурні права повністю забезпечуються. Проблеми можуть виникнути лише у сферіпрактичної реалізації даного документу, оскільки це потребує внесення змін доКонституції. Також слід очікувати відповіді Росії, яка, імовірно, тиснутиме наУкраїну всіма можливими засобами. Одним з них може бути «розкручування» теми знаданням аналогічного статусу так званим ДНР та ЛНР. Але, не дивлячись на це,Київ безумовно отримає дивіденди з реалізації ідей, закладених у рекомендаціях.