Хто стане наступним президентом Узбекистану?

До основних претендентів на крісло наступного президента Узбекистану ЗМІ та ряд експертів зараховують прем’єр-міністра Шавката Мірзіяєва та віце-прем’єр-міністра Рустама Азімова.

             28 серпня 2016 рокустало відомо, що президент Узбекистану Іслам Карімов був госпіталізований післяперенесеного інсульту, а вже на наступний день його молодша дочка ЛолаКарімова-Тілляєва повідомила, що її батько перебуває в реанімації. На даниймомент взагалі йде мова про те, що незмінний узбецький лідер помер, хочаофіційні джерела влади не надали підтвердження такій інформації. Але вбудь-якому разі зараз на порядку денному вже перебуває питання щодо імовірногоспадкоємця Іслама Карімова.

            До основних претендентів ЗМІ та ряд експертів зараховуютьпрем’єр-міністра Шавката Мірзіяєва та віце-прем’єр-міністра Рустама Азімова.Перший є досвідченим політиком, який неодноразово обирався до парламенту та бувгубернатором двох областей. Також він має хороші відносини із кланом Карімовихта користується репутацією вірного соратника поки що чинного президента.Вважається, що Шавкат Мірзіяєв мав відношення до справи із обмеженням впливуГульнари Карімової (старша дочка) з подальшим її поміщенням під домашній арешт.Якщо говорити про фігуру Рустама Азімова, як можливого спадкоємця, то вартозазначити, що він користується впливом серед ташкентської еліти і також володієнепоганими зв’язками. Тому в разі смерті Іслама Карімова варто очікуватиборотьби між прем’єром та його заступником.

            У ситуації, яка склалася довкола крісла президента такожслід враховувати вплив такої особи як Рустам Іноятов. Він з 1995 року очолюєСлужбу національної безпеки і фактично є «сірим кардиналом» Узбекистану,оскільки контролює всі інформаційні потоки в державі та приймає участь уприйнятті важливих політичних рішень. Тому його позиція є істотною в контекстівирішення питання з імовірним наступником. Сам Іноятов наврядчи вийде на переднійплан, оскільки також як і Іслам Карімов перебуває у поважному віці.

            Загалом варто зазначити, що в будь-якому разі смертьчинного президента Узбекистану кардинально вплине на ситуацію в ЦентральнійАзії. Іслам Карімов «залізною рукою» підтримував баланс політичних та етнічнихсил у власній державі й займав непоступливу позицію під час суперечок ізсусідами. Узбекистан – поліетнічна та найбільш населена країна регіону. Смертьнезмінного диктатора може призвести як до посилення відцентрових тенденцій, такі до активізації «заморожених» конфліктів із сусідами, перш за все за водніресурси. Такий сценарій є небажаним не лише для країн Центральної Азії, а й дляРосії та США, які побоюються появи нового центру розповсюдження ісламськогоекстремізму.