Невчасна гра з народовладдям

Референдум щодо конституційних змін – це масштабний, надзвичайно дорогий і насправді нікому непотрібний популістський проект. Щоб з’ясувати думку українців, достатньо провести соціологічне опитування, а не роздувати грандіозну передвиборчу піар-кампанію «Ми з народом!». Частина політичної еліти просто не хоче приймати складні для країни рішення і нести за них відповідальність, тому й намагається перекласти цю відповідальність на суспільство. Зрештою, невже хтось гадає, що після нашого референдуму зміниться баланс сил у світі, ситуація в Кремлі чи настрої у Вашингтоні та Брюсселі, від яких великою мірою залежить вирішення українсько-російського конфлікту? Невже референдумом хтось думає переконати Путіна відмовитися від загарбницьких планів в Україні, а Обаму, Меркель і Олланда змусити піти на наші умови? Досить робити вигляд, що ситуація з Донбасом є внутрішньополітичною проблемою України, а Мінські домовленості підписані нашими представниками виключно з волі українського президента. Цей конфлікт не політичний, а геополітичний, і нашим політикам було б варто не культивувати в суспільстві манію величі, а пояснювати реальні можливості нашої країни в цьому складному процесі. Замість адекватного підходу і здорового глузду ми маємо емоції, популізм і демагогію. Так ми проблему не вирішимо, а от затяжну політичну кризу спровокуємо напевне.

 Відтак замість шантажу народовладдям, давайте ліпше пропонувати реалістичні альтернативи повернення територій і оновлення конституційного ладу країни. Популістське критиканство вже занадто всіх втомило.